копія
04 жовтня 2017 р. Справа № 804/5259/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Скупейко І.М.
за участю:
представника позивача Меркулової Т.П.
представника відповідача Войтенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
17 серпня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2017 р. № 0003101203 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» сплатити штраф в розмірі 284,79 грн. за порушення строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. За результатами камеральної перевірки та розгляду скарги підприємства податковим органом встановлено порушення платником строків сплати суми грошового зобов'язання по податковим деклараціям від 25.01.2007 р. та від 27.04.2007 р. Підприємством сплачувався податковий борг по деклараціям за 2007 р. з зазначенням в платіжних документах призначення платежу. Проте, контролюючий орган спрямовував платежі в погашення заборгованості попередніх періодів. На примусове виконання рішення суду позивачем було сплачено 2 698,83 грн. податкового боргу з податку на додану вартість 28.12.2015 р. При цьому, вказана сума штрафу з податку на додану вартість була зарахована податковим органом в погашення податкового зобов'язання минулих періодів з податку на прибуток, а позивачу нараховано штраф за порушення строку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток. Вказані дії відповідача є протиправними, оскільки положеннями законодавства, чинного на момент виникнення податкового боргу, не було передбачено можливості здійснювати зарахування сплачених податкових зобов'язань в погашення зобов'язань платника податків за минулі періоди без врахування призначення платежу. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003101203 від 11.04.2017 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне. Податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток, за результатами якої встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання за 2006 р. та І квартал 2007 р. Фактична сплата податку відбулася 26.01.2016 р. На цей момент діяли положення Податкового кодексу України, які передбачали можливість зарахування коштів, сплачених в погашення податкового боргу, згідно календарної черговості виникнення податкового боргу. В зв'язку з зазначеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
14.12.2016 р. Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
За результатами перевірки складено акт № 105/04-10-12-03-23972224 від 14.12.2016 р.
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати податку на прибуток:
- по податковій декларації від 25.07.2007 р., дата нарахування 20.02.2007 р., дата сплати 26.01.2016 р., сума штрафної санкції 278,74 грн.;
- по податковій декларації від 27.04.2007 р., дата нарахування 22.05.2007 р., дата сплати 26.01.2016 р., сума штрафної санкції 6,05 грн.
На підставі акту № 105/04-10-12-03-23972224 від 14.12.2016 р. Головним управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0003101203 від 11.04.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 284,79 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скаргу підприємства залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 р. № 2а/0470/3086/11 адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна та стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задоволено частково, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля», кошти в розмірі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2 698,83 грн.
Відповідно до судового рішення сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 698,83 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.01.2009 р. № 0000161542.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 04.01.2016 р. ВП № 49681494 закінчено виконавче провадження про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» податкового боргу в сумі 2 698,83 грн. за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 р. № 2а/0470/3086/11.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. зазначено: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.»
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 р. № 2а/0470/3086/11 стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля», кошти в розмірі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2 698,83 грн.
Відповідно до судового рішення, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 698,83 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.01.2009 р. № 0000161542.
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, з підприємства стягнуто саме суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка виникла на підставі рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно зараховано стягнуту в судовому порядку суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 698,83 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток за 2006 р. та І квартал 2007 р.
Спір між сторонами стосується застосування положень законодавства, які діяли на момент виникнення податкового боргу - винесення податкового повідомлення-рішення від 30.01.2009 р. № 0000161542, та на момент здійснення сплати податкового боргу.
Враховуючи положення ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р., до податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.01.2009 р. № 0000161542, застосовуються положення законодавства, чинні на момент винесення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до норм законодавства, чинного на момент винесення податкового повідомлення-рішення, податковий орган не був наділений правом зарахування сплачених сум податкового боргу в рахунок погашення заборгованості платника податків за попередні періоди. Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток є протиправним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003101203 від 11.04.2017 р. не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень але не у спосіб, передбачений законодавством, та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 р. № 0003101203 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» сплатити штраф в розмірі 284,79 грн. за порушення строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
Судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сардонікс-Вугілля» з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 09.10.2017 р.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.10.2017р. З оригіналом згідно СуддяО.С. Рябчук О.С. Рябчук О.С. Рябчук