04 жовтня 2017 р. Справа № 804/5852/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біосфера Сервіс» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -
13.09.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біосфера Сервіс» до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № 0001814614 від 28.08.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість винесеного податкового повідомлення-рішення №0001814614 від 28.08.2017 року, оскільки сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснювалась до державного бюджету вчасно. В лютому 2017 року помилково перераховано належні до сплати суми на інший рахунок, а саме: замість рахунку Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на рахунок Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у м. Києві. Самостійно виявивши помилку, 14.04.2017 року ТОВ «Біосфера Сервіс» надіслано заяву на перерахування помилково сплачених коштів №14/04/17 та 28.04.2017 року кошти були переведені на рахунок Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Помилкове перерахування коштів не призвело до ненадходження коштів до бюджету, оскільки з дати перерахунку коштів фактично відбулось вилучення коштів позивача, призначених для сплати в якості внеску, в зв'язку з чим позивачем виконаний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, передбачений п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також, вважає, що помилка в реквізитах платежу єдиного внеску не вливає на своєчасність сплати таким платником єдиного внеску до бюджетних чи не бюджетних рахунків, тому підстав для застосування штрафних санкцій та пені відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Щодо клопотання представника відповідача Долгополової К.І. про перенесення розгляду справи, суд зазначає, що ухвалою суду від 14.09.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.10.2017 року; зобов'язано відповідача надати до суду письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, отже суд вважає що часу з 26.09.2017 року (дата отримання ухвали про відкриття провадження) до 04.10.2017 року достатньо для підготування заперечень на позов. Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не наведено у своєму клопотанні обґрунтовані причин неявки до судового засідання уповноваженого представника, а судом не визнано явку саме представника Долгополової К.І. обов'язковою, в розумінні зазначеної норми, отже, до суду відповідач мав направити іншого представника за довіреністю.
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біосфера Сервіс» зареєстровано у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, зокрема, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У період з 22.02.2017 р. по 20.03.2017 р. позивач згідно платіжних доручень №322 від 22.02.2017 р., №379 від 03.03.2017 р., №5 від 07.03.2017 р., № 7 від 07.03.2017 р., №8 від 07.03.2017 р., № 9 від 07.03.2017 р., №14 від 09.03.2017 р., № 402 від 09.03.2017 р., № 20 від 13.03.2017 р., № 23 від 14.03.2017 р., № 26 від 14.03.2017 р., № 268 від 15.03.2017 р., № 33 від 16.03.2017 р., № 37 від 20.03.2017 р., № 40 від 20.03.2017 р. здійснено сплату єдиного соціального внеску (код платежу 50020100) за лютий-березень 2017 року в загальному розмірі 404315,43 грн. на розрахунковий рахунок Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби м. Києва (№ 37198201012810).
14.04.2017 року ТОВ «Біосфера Сервіс» подано до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заяву № 14/04/17 про помилкове перерахування коштів згідно платіжних доручень №322 від 22.02.2017 р., №379 від 03.03.2017 р., №5 від 07.03.2017 р., № 7 від 07.03.2017 р., №8 від 07.03.2017 р., № 9 від 07.03.2017 р., №14 від 09.03.2017 р., № 402 від 09.03.2017 р., № 20 від 13.03.2017 р., № 23 від 14.03.2017 р., № 26 від 14.03.2017 р., № 268 від 15.03.2017 р., № 33 від 16.03.2017 р., № 37 від 20.03.2017 р., № 40 від 20.03.2017 р. за сплати єдиного соціального внеску на рахунок № 37198201012810 та перерахування наведеної суми на рахунок № 37197201022801.
30.05.2017 року Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято рішення №0003784614 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ТОВ «Біосфера Сервіс» застосовано штраф у розмірі: 77140,45 грн. (20% з 01.01.2015р.) та за період з 21.03.2017 р. до 28.04.2017 р. пеня у розмірі 13874,50 грн. (0.1 % суми недоїмки).
Вказане рішення оскаржено ТОВ «Біосфера Сервіс» в адміністративному порядку та рішенням Державної фіскальної служби України №15085/6/99-99-11-02-02-25 від 12.07.2017 року скасовано.
28.08.2017 року Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято нове рішення №0001814614 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ТОВ «Біосфера Сервіс» застосовано штраф у розмірі: 77140,45 грн. (20% з 01.01.2015р.) та за період з 21.03.2017 р. до 28.04.2017 р. але пеню зменшено до суми 11185,36 грн. (0.1 % суми недоїмки).
Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.
Відносини, що виникають з приводу забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно частини 11 статті 9 Закону №2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, при цьому законодавцем не визначено випадки застосування до платника фінансових санкцій, за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вчасно, але на помилковий рахунок, що мало місце в даних правовідносинах.
Також необхідно врахувати підпункт 2 пункту 10 статті 9 Закону №2464, відповідно до якого днем сплати єдиного внеску вважається: у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом з сумою коштів у готівковій формі.
Окрім того, відповідно до частини 4 та 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що днем сплати платником податку єдиного соціального внеску є день здійснення подання квитанції на оплату єдиного соціального внеску та її прийняття банком.
Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Кошти) унормована Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів № 6 від 16.01.2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 року за № 193/28323.
Так, в силу пункту 5 Порядку № 6, повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі - Заява) у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення. Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права випливає, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов'язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.
Отже, законодавцем виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного податку.
Як видно з матеріалів справи, позивачем проведено сплату єдиного соціального внеску за лютий 2017 року у сумі 385702,25 грн. згідно наведених платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Таким чином, станом на 21.03.2017 року були проведені нарахування за грудень 2017 року в сумі 385702,25 грн., проте кошти сплачені помилково на невідповідний рахунок.
Згідно пояснень позивача та контролюючого органу, викладених у рішенні Державної фіскальної служби України № 15085/6/99-99-11-02-02-25 від 12.07.2017 року, кошти у сумі 385702,25 грн. були перераховані на відповідний рахунок.
Отже, помилкове зазначення позивачем рахунку, який також використовується для сплати грошових зобов'язань, але іншим територіальним органом доходів і зборів, у платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом строк, а відтак і для застосування штрафу та пені відповідно до положень статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Прийняття рішень, вчинення дій суб'єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:
- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;
- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;
- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;
- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.
Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
На підставі викладеного, оскільки позивачем вчасно та в повному обсязі виконані зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а при виявленні помилкового направлення коштів на інший рахунок вжив всіх залежних від нього заходів для перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому накладення штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску, зважаючи на добросовісність дій позивача, порушує принцип пропорційності.
З огляду на сукупність викладених обставин, зважаючи на те, що позивачем сплачено єдиний внесок у межах законодавчо встановлених термінів шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкового органу, а також з огляду на те, що сплата сум єдиного внеску на помилково зазначений рахунок не спростовує сам факт своєчасної сплати позивачем єдиного внеску, то суд приходить до висновку, що рішення № 0001814614 від 28.08.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1600,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 827 від 11.09.2017 року (а.с.3).
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1600,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біосфера Сервіс» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС № 0001814614 від 28.08.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біосвера Сервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя Р.З. Голобутовський