04 жовтня 2017 р. Справа № 804/5357/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
при секретаріВербному Д.С.,
за участю:
представника позивача: представника відповідача: Карабань К.Б., Зінкевич О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради "Міськводоканал" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
22.08.2017 Комунальне виробниче підприємство Кам'янської міської ради "Міськводоканал" (далі - КВП КМР "Міськводоканал", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004781201 від 12.05.2017 року винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що викладені в Акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів, а отже прийняте на підставі акта перевірки спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання з'явилась, адміністративний позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що позивачем грошове зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2014 у строки визначені Податковим кодексом України, сплачене не було у зв'язку з чим , в силу ст. 14.1.175 Податкового кодексу України, набуло статусу податкового боргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи видно, що на підставі пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку КВП КМР "Міськводоканал" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень - листопад 2015 року та по податковому повідомленню-рішенню від 13.10.2014 №0003762203, за результатами якої складено акт від 20.04.2017 року №161/210/04-03-12-01-33/33855098.
Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ.
На підставі акта перевірки від 20.04.2017 року №161/210/04-03-12-01-33/33855098 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0004781201, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість на загальну суму 129 582, 15 грн. за затримку на 26, 20, 6, 24, 10, 10 днів сплати грошового зобов'язання в сумі 1295821, 50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.07.2017 року №15655/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог законодавства, подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість:
- податкова декларація з ПДВ за вересень 2015 року з граничним терміном сплати 30.10.2015 року, фактична сплата - 23.11.2015 року, кількість днів затримки - 24;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2015 року з граничним терміном сплати 30.11.2015 року, фактична сплата - 10.12.2015 року, кількість днів затримки - 10;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2015 року з граничним терміном сплати 30.11.2015 року, фактична сплата - 10.12.2015 року, кількість днів затримки - 10;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2015 року з граничним терміном сплати 30.12.2015 року, фактична сплата - 19.01.2015 року, кількість днів затримки - 20;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2015 року з граничним терміном сплати 30.12.2015 року, фактична сплата - 25.01.2015 року, кількість днів затримки - 26;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.10.2014 №0003762203 з граничним терміном сплати 03.09.2015 року, фактична сплата - 09.09.2015 року, кількість днів затримки - 6.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що фактичними підставами застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням слугували висновки контролюючого органу про те, що позивачем суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в зазначених деклараціях сплачено з порушенням граничних строків сплати сум грошового зобов'язання.
Стосовно твердження позивача щодо сплати суми податку на додану вартість у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України суд встановив наступне.
У вересні 2014 року контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.09.2014 №3876/04-03-22-03-09/33855038 та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2014 №0003762203.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.065.2015 у справі №804/16938/14 у скасуванні зазначеного повідомлення-рішення - відмовлено.
Відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили
Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Тобто, нарахований платіж по податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2014 набув статусу узгодженого 23.06.2015.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Позивачем узгоджене грошове зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2014 у строки визначені Податковим кодексом України, сплачене не було, у зв'язку з чим, в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, набуло статусу податкового боргу.
У зв'язку з викладеним, по особовому рахунку КВП "Міськводоканал" виникла заборгованість.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
На виконання п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було здійснено погашення податкового боргу шляхом зарахування коштів платника за платіжними дорученнями по сплаті поточних грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Суд зазначає, що наслідком погашення податкового боргу в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України і стала несвоєчасна сплата податку на додану вартість по податковим деклараціям та штрафу по податковому повідомленню-рішенню, зазначеним в акті перевірки, у зв'язку з чим, до позивача була застосована штрафна санкція згідно з ст. 126 Податкового кодексу України.
Відповідну правову позицію висловлено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 у справі №К800/17349/14 та від 15.01.2015 у справі №К/9991/42257/12.
У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0004781201 від 12.05.2017 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
З огляду на викладене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради "Міськводоканал" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2017 року
Суддя Р.З. Голобутовський