04 жовтня 2017 р. Справа № 804/5293/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Голобутовського Р.З.,
розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТ ПРОМ" про застосування заходів реагування , -
18.08.2017 року Головне управління Держпраців Одеській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ», в якому просить:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ», м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 80/1, кв.24, 41, 42, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ» повністю зупинити виконання робіт та експлуатацію об'єктів нафтобази, а саме: - резервуарів сталевих РВС-200 - 15 од.; - резервуарів сталевих РВС-400- 2 од.; - резервуарів РГС-50 - 4 од.; резервуарів сталевих РГС-25 -2 од.; перекачувальну станцію пального ПГС-160; електронасосів відцентрових 6 од.; - електронасосів шестерних - 2од.; пристроїв нижнього зливу; - системи зливу з з/д цистерн (УСН, головкі зливні); - систем наливу в автоцистерни, шляхом пломбування технологічного обладнання, яке розташоване за адресою: вул. Енергетиків, буд.8, с. Вигода, Біляївський р-н, Одеська обл., у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області проведено перевірку стану дотримання законодавства з питань промислової безпеки, охорони праці та законодавства про працю на Товаристві з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ», за результатами якої були виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих.
Згідно із п. 5 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.
За таких обставин, дана справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.
Ухвалою суду від 19.08.2017 року за даним позовом відкрито скорочене провадження, про що на адресу сторін направлені копії відповідної ухвали.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
29.09.2017 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких останній посилається на усунення виявлених порушень, які вказані в акті перевірки, що підтверджується актом позапланової перевірки, а також надає заперечення проти інших порушень, які на його думку є необґрунтованими.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 27.07.2017 року по 31.07.2017 року відповідно до наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 24.07.2017 року №876 призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ», що підтверджується копією відповідного наказу та копією направлення на проведення перевірки від 24.07.2017 року.
За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ» від 31.07.2017 року №15/14.2-3-824, за висновками якого встановлено порушення нормативно-правових актів, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а саме:
- відсутня проектна документація на розміщення споруд та устаткування нафтобази, а також акт вводу в експлуатацію (акт готовності) нафтобази, що є порушенням п.1.1.2 НПАОП 63.2-1.13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії нафтобаз та АЗС», а також п.12 ПКМУ №461 від 13.04.2011 року «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»;
- не передбачено засоби автоматичного газового аналізу з сигналізацією гранично допустимих величин для контролю загазованості у робочих зонах відкритих зовнішніх установок, що є порушенням НПАОП 63.2-1.13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз та АЗС», п.5.4.1 НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв»;
- вертикальні резервуари з бензинами не обладнано понтонами, що є порушенням п.7.1.2 «Правила технічної експлуатації нафтобаз»;
- система наливу нафтопродуктів в автоцистерни не забезпечує: - запобігання наливу в разі, якщо наливний патрубок не опущені в цистерну або порушено заземлення, що є порушенням п.7.5.9 «Правила технічної експлуатації нафтобаз»;
- резервуари не обладнані дистанційними системами вимірювальних пристроїв для вимірювання маси, рівня та відбору проб нафтопродуктів в резервуарах, що є порушенням п.2.2.5 НПАОП 63.2-1.13-87 «Правила з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій»; п.1.5.2 «ПТЕ резервуарів»;
- не проведено встановленим порядком технічний огляд електрообладнання призначеного для експлуатації у вибухонебезпечних зонах (насосні агрегати), що є порушенням п.7 НПАОП 0.00-8-18-04 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»;
- не проведено встановленим порядком експертне обстеження резервуарів з нафтопродуктами (РВС-200№17), який знаходиться в експлуатації, для визначення можливості його подальшої експлуатації, що є порушенням п.7.1.64 «ПТЕ нафтобаз», п.21 НПАОП 0.00-8.18-04 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»;
- не проведено встановленим порядок зачистку резервуару РВС-200 № 17, що є порушенням п.6.1.5 «ПТЕ нафтобаз»;
- не проведено технічний огляд технологічних трубопроводів (первинний, періодичний), що є порушенням п.3 розд.3 НПАОП 0.00-1.73-14 «Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів»;
- не проведено випробування технологічних трубопроводів на міцність, щільність, що є порушенням п.4 розд.3 НПАОП 0.00-1.73-14 «Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів»;
- на лініях всмоктування та нагнітання насосів не передбачено запарні або відсікаючи пристрої з дистанційним керуванням, що є порушенням п.3.1.2 НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв»;
- резервуари зберігання горючих рідин для спородження їх в аварійних ситуаціях від горючих продуктів не оснащені швидкодіючими запірними пристроями з дистанційним керуванням з місць, доступних для обслуговування в аварійних ситуаціях, що є порушенням п.3.7.8 НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв»;
- не проводяться періодичні виміри ширини вибухонепроникної щілини вибухозахищеного обладнання, що є порушенням п.7.3.21 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», п.3 Глава ХІ «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів».
Таким чином, позивач вважає, що вказані порушення нормативно-правових актів з охорони праці створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а тому позивач просить застосувати заходи реагування на підставі ч. 5 ст. 4, ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 39 Закону України «Про охорону праці».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), передбачено, що Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 7 вказаного Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом. Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці», державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон України № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано документи, підтверджуючі здійснення всіх заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, а саме Відповідачем у встановленому порядку проведено технічний огляд електрообладнання призначеного для експлуатації у вибухонебезпечних зонах (насосні агрегати); проведено експертне обстеження резервуарів з нафтопродуктами (РВС-200№17), який знаходиться в експлуатації; проведено встановленим порядок зачистку резервуару РВС-200 № 17;проведено технічний огляд технологічних трубопроводів (первинний, періодичний);проведено випробування технологічних трубопроводів на міцність, щільність.
Стосовно інших доводів позивача, зазначених в адміністративному позові як підстава застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та зупинення виконання робіт та експлуатації об'єктів нафтобази, суд зазначає наступне.
Відносно доводів позивача щодо відсутності проектної документації на розміщення споруд та устаткування нафтобази, а також акту вводу в експлуатацію (акт готовності) нафтобази, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, суд наголошує, що позивачем не було обґрунтовано та надано доказів того, що відсутність вказаних документів може створити загрозу життю та здоров'ю людей, та відповідно є підставою для повного чи часткового зупинення виконання робіт відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки й охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року №826.
Відносно доводів позивача щодо порушення відповідачем вимог НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв», а саме відсутність засобів автоматичного газового аналізу з сигналізацією гранично допустимих величин; на лініях всмоктування та нагнітання насосів не передбачено запарні або відсікаючи пристрої з дистанційним керуванням; резервуари зберігання горючих рідин для спородження їх в аварійних ситуаціях від горючих продуктів не оснащені швидкодіючими запірними пристроями з дистанційним керуванням з місць, доступних для обслуговування в аварійних ситуаціях, суд погоджується з доводами відповідача, що вимоги НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв» розповсюджуються саме на об'єкти виробництва.
Водночас, нафтобаза це комплекс споруд і пристосувань для приймання, зберігання, перевантаження з одного виду транспорту на інший і відпускання нафти і нафтопродуктів, що не передбачає виробництво.
Вимоги до нафтобаз встановлені НПАОП 63.2-1.13-87 «Правила техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз та АЗС».
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги НПАОП 0.00-1.41-88 «Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв», на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до об'єктів нафтобаз, а отже зазначені позивачем порушення є безпідставними.
Відносно порушення, що полягає у відсутності у вертикальних резервуарах понтонів, що є порушенням п.7.1.2 «Правил технічної експлуатації нафтобаз», п.1.1.8 «ПТЕ резервуарів», суд зазначає, що відповідно до п.7.1.2 «Правил технічної експлуатації нафтобаз» зазначено «резервуари та їх обладнання повинні відповідати вимогам, які забезпечують підвищену надійність експлуатації, мінімальні втрати нафти і нафтопродуктів від випаровування і зменшення металоємності».
Згідно з п. 1.1.8. «ПТЕ резервуарів»: «для зберігання бензинів і нафти з метою скорочення втрат від випаровування незалежно від категорії і групи резервуарних парків слід застосовувати резервуари вертикальні з захисними покриттями (плаваючими дахами, понтонами і ін.) або обладнані газовою обв'язкою в залежності від умов експлуатації та при відповідному обгрунтуванні. Допускається зберігати бензини і нафти в резервуарах без понтонів і газової обв'язки до капітального ремонту, при цьому слід забезпечити зберігання бензинів в герметичних резервуарах з надлишковим тиском до 0,002 МПа. Не допускається зберігати авіаційні бензини в резервуарах, обладнаних плаваючими дахами. Захисні покриття (понтони, плаваючі дахи та ін.). Можна застосовувати як в нових, так і в діючих наземних сталевих вертикальних резервуарах».
Зазначеними правилами встановлено, що для зберігання палива та нафти слід застосовувати плаваючі кришки, понтони та інше, що забезпечить скорочення витрат.
Так, відповідачем було зазначено у запереченнях на адміністративний позов, що у вертикальних резервуарах нафтобази відповідно до вимог чинного законодавства застосовуються дихальні клапани, що забезпечують скорочення витрат палива та нафти від випарування.
Водночас, суд погоджується з доводами відповідача, що чіткої вимоги про наявність саме понтонів, зазначеними правилами не встановлено і наявність в вертикальних резервуарах дихальних клапанів відповідає вимогам «ПТЕ резервуарів», а отже вказане позивачем порушення є необґрунтованим.
Відносно відсутності у системі наливу нафтопродуктів в автоцистени запобігання переливу та блокування заборони наливу, суд зазначає, що відповідно до п.7.5.9 «ПТЕ нафтобаз» передбачено, що наявність запобігання переливу; блокування заборони наливу в разі, якщо наливний патрубок не опущений в цистерну або порушено заземлення, передбачено тільки при наявності автоматичної системи наливу.
Відповідачем відповідно до наданого заперечення на адміністративний позов було наголошено на відсутності на нафтобазі автоматичної системи та на відповідність нафтобази вимогам п.7.5.4. «ПТЕ нафтобаз», про щопід час перевіркибувповідомленийпозивач.
Суд погоджується з вказаними доводами відповідача та вважає відповідне посилання позивача на виявлене порушення безпідставним.
Відносно порушення, зазначеного позивачем, що полягає у відсутності на резервуарах дистанційної системи вимірювання пристроїв для маси, рівня та відбору проб нафтопродуктів в резервуарах, суд такожпогоджується з доволамивідповідача.
Віповідно до п. 1.5.1. «ПТЕ резервуарів», резервуари для нафти і нафтопродуктів можуть оснащуватися наступними приладами і засобами автоматики: місцевим і дистанційним вимірювачами рівня рідини в резервуарі; сигналізаторами максимального оперативного рівня рідини в резервуарі; сигналізатором максимального (аварійного) рівня рідини в резервуарі; дистанційним вимірювачем середньої температури рідини в резервуарі; місцевим і дистанційним вимірювачами температури рідини в районі приймально-роздавальних патрубків в резервуарі, що оснащуються пристроєм для підігріву рідини; пожежними сповіщувачами автоматичної дії і засобами включення системи пожежогасіння; дистанційним сигналізатором загазованості над плаваючою дахом; зниженим пробовідбірником; сигналізатором верхнього положення понтона; датчиком витоків.
Згідно з Правилами з техніки безпеки та промислової санітаріїї при експлуатації нафтобаз та автозаправочних станцій зазначено «рівень нафтопродукту в резервуарі слід заміряти за допомогою дистанційних приладів, а відбирати проби за допомогою знижених пробовідбірників.
Як виняток допускається заміряти рівень і відбирати проби з резервуарів через вимірювальний люк з дотриманням вимог техніки безпеки.
Замірний отвір в люку повинна мати по всьому периметру кільце з металу, який не дає іскор під час руху вимірювальної стрічки.
Опускати сталеву стрічку рулетки необхідно плавно по кільцю або колодці з неіскрящего металла» (п.2.2.5, 2.2.6).
Як було зазначено відповідачем, замір рівня та відбір проб з резервуарів відбувається саме відповідно до вимог Правил з техніки безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз та автозаправних станцій через замірний люк, про що відповідач повідомив позивача під час перевірки.
Отже, доводи позивача відносно відсутності на резервуарах дистанційної системи вимірювання пристроїв для маси, рівня та відбору проб нафтопродуктів в резервуарах, суд вважає безпідставними.
Відносно порушення вказаного позивачем в адміністративному позові, що полягає у не проведенні відповідачем періодичних вимірів ширини вибухонепроникної ширини вибухонепроникної щілини вибухозахищеного електрообладнання, суд погоджується з доводами відповідача, що полягають у наступному.
Відповідно до п. 3.5. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів зазначено, що під час огляду необхідно вимірювати ширину вибухонепроникної щілини в доступних для проведення контролю місцях для електрообладнання з видом вибухозахисту "вибухонепроникна оболонка" на:електрообладнанні, розташованому на механізмах, що вібрують (періодичність встановлюється особою, відповідальною за електро-господарство);електрообладнанні, що перебуває у плановому ремонті;електрообладнанні, вибухонепроникні оболонки якого розбирались.
Ширина щілини повинна бути не більшою від указаної в інструкціях підприємств-виробників, а за відсутності цих інструкцій ширина щілини повинна відповідати даним, наведеним у додатку 4 до цих Правил.
Під час внутрішнього огляду одночасно з оглядом корпусу електрообладнання необхідно перевірити внутрішні порожнини оболонок, злити накопичений конденсат, затягнути деталі, що послабились, з'єднувальні і контактні затискачі струмовідних частин, замінити пошкоджені або зношені прокладки, почистити вибухозахисні поверхні від застарілого консистентного мастила і нанести нове протикорозійне мастило на ці поверхні. Після збирання обладнання необхідно перевірити затягування всіх болтів та інших роз'ємних з'єднань з наступним вимірюванням щупами ширини вибухонепроникних щілин (зазорів), керуючись при цьому інструкціями з експлуатації підприємств-виробників, а також таблицями 1 - 3 додатка 4 до цих Правил.
Результати вимірювання записуються до паспорта обладнання.
Під час збирання вибухонепроникних оболонок усі з'єднання повинні бути ретельно почищені і змащені тонким шаром відповідного мастила. Глухі різьбові отвори повинні бути вільними від мастила.
Водночас, вибухонепроникна оболонка - вид вибухозахисту в якому електротехнічне обладнання поміщається в міцну оболонку, здатну витримати внутрішній вибух без деформування корпусу. Захист забезпечується зазорами елементів корпусу, які забезпечують вихід газів, що утворилися під час спалаху в зовнішнє атмосферу без підриву навколишнього вибухонебезпечного середовища. Всі електричні вводи ретельно герметизовані в місцях введення в оболонку.
Відповідач у запереченнях до адміністративного позову наголосив, що на території нафтобази обладнання, яке підлягає періодичним вимірам ширини вибухонепроникної ширини вибухонепроникної щілини вибухозахищеного електрообладнання, відповідно до п. 3.5. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, відсутнє.
Отже суд, враховуючи доводи відповідача, вважає, що посилання позивача на не проведення відповідачем періодичних вимірів ширини вибухонепроникної ширини вибухонепроникної щілини вибухозахищеного електрообладнання, є безпідставним.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ».
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ ПРОМ» про застосування заходів реагування відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Р.З. Голобутовський