донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2017 справа №905/675/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю ОСОБА_5 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від25 травня 2017 р. (повний текст підписано 26.05.2017р.)
у справі№ 905/675/17 (суддя Левшина Я.О.)
за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область
доКомунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область
прозобов'язання прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору №162 від 01.01.2017р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2017р. у справі №905/675/17 позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область до Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область про зобов'язання прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору №162 від 01.01.2017р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" - задоволено частково: викладено спірні пункти договору наступним чином: пункт 3.4 “Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод” викласти в редакції відповідача: виключити всі пункти в таблиці п. 3.4. - “додатковий обсяг поверхневих стічних вод”, пункт 11.7 відсутній у тексті договору №162 від 01.01.2017р. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні викладення пункту 3.4 “Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод” в редакції позивача та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки наведене рішення в частині прийняття п.3.4, договору в редакції відповідача є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та викласти пункт 3.4 “Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод” до договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення №162 від 01.01.2017р. в редакції позивача.
Відповідач надав усні пояснення, відповідно до яких проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область прийняти розділ 3 п. 3.4, розділ 11 п.11.7 договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення №162 від 01.01.2017р. в редакції позивача.
Позовні вимоги до Комунального підприємства "Добро" Добропільської міської ради м. Добропілля, Донецька область обґрунтовані тим, що відповідач не згоден на укладення договору у редакції, запропонованій позивачем, а сторони не змогли врегулювати спір у досудовому порядку.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із встановлених чинним законодавством вимог до договорів про надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/675/17; розглянувши доводи апеляційної скарги; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область та скасування рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2017р. у справі №905/675/17 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача підписаний проект договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення №162 від 01.01.2017р.
Відповідач, отримавши та розглянувши проект договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення №162 від 01.01.2017р., склав протокол розбіжностей до вказаного договору, в якому запропонував наступне: виключити всі підпункти в таблиці п. 3.4. - “додатковий обсяг поверхневих стічних вод” та доповнити розділ 11 пунктом 11.7 наступного змісту: “На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) покупець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної ) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадах, передбачених законодавством, здійснюється продавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі відмови продавця надати покупцю податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі продавець сплачує покупцю штраф в розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати, за такою додатковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії покупця. Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних або в разі порушення підрядником порядку її заповнення. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату на суму податкового кредиту по ПДВ, який покупець повинен отримати, за податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або незалежно заповненої податкової накладної до моменту надання замовнику належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної. Покупець повідомляє продавця про застосування оперативно-господарських санкцій за 10 календарних днів до моменту настання терміну оплати за роботи. Сторони погодили, що у разі застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату робіт до покупця не застосовуються. Відповідальні представники продавця за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних є (особи) у разі зміни представника продавця, відповідального за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) і/або зміни їх контактних даних, продавець зобов'язаний протягом 2-х днів повідомити покупця про зміну відповідальних осіб і (або) їх оновлені контактні дані”. (лист №148 від 24.02.2017р. а.с. 9-12).
В свою чергу, позивач отримавши вказаний протокол розбіжностей, розглянув його та склав протокол погодження розбіжностей від 20.03.2017р. до договору №162 на надання послуг по централізованому питному водопостачанню і водовідведенню від 01.01.2017р., який направлено листом на адресу відповідача №395 від 20.03.2017р.
У зв'язку з наявністю розбіжностей у пунктах договору №162 від 01.01.2017р., позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти договору №162 від 01.01.2017р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача.
Щодо позовних вимог в частині викладення пункту 3.4. договору №162 від 01.01.2017р. “Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод” згідно таблиці, з визначенням об'єму з урахуванням усіх стічних вод, включаючи дощові, снігові та поливально-мийні води за формулою, викладеною в пунктах 4.10-4.13 Правил №190 , колегія суддів зазначає наступне.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” , Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (далі - Правила №190).
Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).
Відповідно до пункту 2.1. Правил №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Тобто, укладання спірного договору є обов'язковим для сторін в силу закону.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписом ст.20 Закону "Про питну воду та питне водопостачання", істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання та/або водовідведення.
Пунктом 3.1 Правил №190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Відповідно до п.3.14 Правил №190 - у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
За приписом п.1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
На підставі вказаного позивач зазначає про те, що відповідач повинен сплачувати всі стічні води, які потрапили від нього до мереж КП “Компанія “Вода Донбасу”, а розрахунок обсягу стячних вод є істотною умовою договору.
Наразі, апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що положення пункту 3.4. в редакції позивача суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на наступне:
Дійсно, порядок вимірювання обсягів комунальних послуг, які надані позивачем відповідачу, є істотною умовою договору (п.8 ч.1 ст.26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”), оскільки відповідно до п.2.2. Правил №190, істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Разом з тим, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п.п.4.10.- 4.13. Правил №190) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами даного позову за договором №162 від 01.01.2017р. з наступних підстав:
Так, вказані пункти 4.10.- 4.13. Правил №190 знаходяться у розділі IV цих Правил “Приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення”, який регулює питання, пов'язані з приєднанням споживачів (замовників) до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Для приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови (абз.1 п.4.1. Правил №190).
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз.7 п.4.1. вказаних Правил).
Із аналізу розділу IV вказаних Правил витікає, що пункти 4.10.- 4.13. (які знаходяться у цьому розділі) визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.
Разом з цим, питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків, регулюються розділом V Правил №190, який має назву “Система обліку водопостачання та водовідведення”.
Відповідно до п.5.1 Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
В разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п.5.14 Правил №190 ).
Пунктом 5.29 Правил №190 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:
1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;
2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;
3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;
4) на підставі витрат води на технологічні потреби;
5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.
Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.
Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.
Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає, а відтак визначення кількості стічних вод у спосіб, запропонований позивачем в редакції п.3.4. договору, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання. (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постановах Верховного Суду України від 29.11.2010р. у справі №9/2пд, від 29.04.2014р. у справі №905/1078/13-г, від 13.07.2016р. у справі №917/164/15).
Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 3.4. договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10.- 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у спірних відносинах, так як пункти 4.10.- 4.13. Правил застосовуються, як зазначено вище, при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.
Крім того, за формулами, встановленими в пунктах 4.10.- 4.13. Правил №190 підлягає визначенню середньорічний об'єм стічних вод, який встановлюється в тому числі за метеорологічними даними, які беруться за весь рік (hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними).
В свою чергу, як вбачається з запропонованої позивачем редакції п.3.4. договору об'єм стічних вод визначається щомісячно, проте позивачем нормативно не доведено обґрунтованість вказаних ним у спірному пункті розрахунків.
За таких обставин, враховуючи недоведеність представленого розрахунку, а також безпідставність застосування позивачем п.п.4.10.- 4.13. Правил №190 при розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо необгрунтовності та недоведеності позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову про прийняття спірного пункту 3.4. договору у редакції позивача слід відмовити та викласти пункт 3.4 “Погоджений розрахунковий обсяг стічних вод” в редакції відповідача: виключити всі пункти в таблиці п. 3.4. - “додатковий обсяг поверхневих стічних вод”.
Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, відповідач пропонує доповнити розділ 11 пунктом 11.7 наступного змісту: “На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) покупець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної ) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадах, передбачених законодавством, здійснюється продавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі відмови продавця надати покупцю податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі продавець сплачує покупцю штраф в розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який покупець повинен отримати, за такою додатковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії покупця. Покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції в разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних або в разі порушення підрядником порядку її заповнення. Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату на суму податкового кредиту по ПДВ, який покупець повинен отримати, за податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних або незалежно заповненої податкової накладної до моменту надання замовнику належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної. Покупець повідомляє продавця про застосування оперативно-господарських санкцій за 10 календарних днів до моменту настання терміну оплати за роботи. Сторони погодили, що у разі застосування покупцем оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки і т.д.) за несвоєчасну оплату робіт до покупця не застосовуються. Відповідальні представники продавця за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних є (особи) у разі зміни представника продавця, відповідального за передачу (реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) і/або зміни їх контактних даних, продавець зобов'язаний протягом 2-х днів повідомити покупця про зміну відповідальних осіб і (або) їх оновлені контактні дані”.
Приписами ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розділ 11 пункт 11.7 договору №162 від 01.01.2017р. не підлягає включенню до договору у зв'язку з тим що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим Кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначає платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Встановлення сторонами у договорі обов'язку однієї сторони здійснювати певним чином реєстрацію податкових накладних, визначення сторонами наслідків порушення вимог до форми, порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної тощо є неправомірним, враховуючи, що визначення норм податкового законодавства, їх застосування та їх порушення, жодним чином не залежить від узгодження даної умови у підписаному між сторонами договорі, від волевиявлення сторін.
Зокрема, саме норми ст.201 Податкового кодексу України регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
За вказаних обставин, враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2017р. у справі №905/675/17 з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2017р. у справі №905/675/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Маріуполь, Донецька область в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м.Добропілля, Донецька область- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2017р. у справі №905/675/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Стойка О.В.
ОСОБА_3