Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2017 р.Справа № 922/3180/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" , 2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про відновлення розподіл газу
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача-1 - ОСОБА_1, довіреність 007Др-48-1216 від 03.01.2017 р.;
відповідача-2 - ОСОБА_2, довіреність №14-85 від 14.04.2017 р.
19 вересня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому просить суд зобов'язати відповідача-1 відновити розподіл природного газу на позивача на умовах договору, до якого Позивач приєднався заявою №094205D36EAT16 від 01.01.2016; припинити зловживання правом з боку відповідача-1 у вигляді зобов'язання утриматися від дій з припинення або обмеження газопостачання на об'єкт позивача (код EIC-56XQ00005D36E00G) у зв'язку з відсутністю підтвердженого обсягу 14.550,00 тис. куб. м природного газу по об'єкту споживача на квітень 2017р.; визнати право позивача на споживання у квітні 2017 року 14.550,00 тис. куб. м. природного газу за договором від 28.04.2017 №1011/17-ЕЕ, укладеним з відповідачем-2. В якості правових підстав посилається на норми статей 13, 509 Цивільного кодексу України, статтю 11 Закону України "Про ринок природного газу", статті 3, 10, 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Позивач правом на участь представника у судовому засіданні 12 жовтня 2017 року не скористався, причину неявки суд не повідомив, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача-2 проти позову заперечує з приводу чого надав відзив на позовну заяву (вх. №33507 від 12.10.2017 р.) в якому зазначає, що у зв'язку з наявною заборгованістю позивача за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків, а також підтвердженого планового обсягу в номінації, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не здійснювало постачання природного газу позивачу.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" без розгляду, з огляду на наступне.
Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Неявка позивача в судове засідання перешкоджає з'ясуванню судом всіх обставин справи, з'ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог станом на час розгляду справи, всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.
З урахуванням, що доведення обґрунтованості своїх вимог, наявність права вимоги до вказаної відповідачем особи, покладено положеннями Господарського процесуального кодексу України на позивача, невиконання вимог суду, зокрема в цій частині, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Ухвалами Господарського суду Харківської області від 20 вересня 2017 року та 03 жовтня 2017 року позивача було зобов'язано, зокрема, про таке:
- докази направлення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" належним чином оформлених заявок на планові обсяги використання природного газу на спірний період.
- докази підтвердження у встановленому порядку лімітів (номінації) споживання газу позивачем в спірний період;
- докази направлення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" належним чином оформлених заявок на планові обсяги використання природного газу на спірний період;
- правове та фактичне обґрунтування позовних вимог про зобов'язання відновити газопостачання із посиланням на конкретні норми права, що передбачають такий обов'язок відповідача-1 та докази в підтвердження факту виникнення цього обов'язку.
Позивач вказані вимоги суду не виконав в повному обсязі та е повідомив суд про наявність поважних причин невиконання вимог ухвал суду та неподання витребуваних документів.
Разом з тим, суд без дослідження витребуваних ухвалами документів позбавлений можливості встановити обставини справи, визначити права та обов'язки сторін між, якими виникли правовідносини, у зв'язку чим Господарський суд Харківської області не може вирішити питання щодо встановлення обставин, які необхідні для вирішення спору по суті з прийняттям рішення відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Господарський суд позбавлений можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в порядку статті 75 ГПК України, оскільки, позивачем не надано витребуваних судом документів, що ускладнює вирішення спору по суті.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не надав витребувані судом документи та не з'явився у судове засідання.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
З урахуванням викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов залишити без розгляду.
Суддя ОСОБА_3
/Справа №922/3180/17/