10.10.2017 Справа № 920/603/17
за позовом ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, с. Солиги, Яворівський район, Львівська область,
до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Охтирка, Сумська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольпе», м. Київ,
про стягнення 79 197 грн. 54 коп.,
Головуючий суддя Заєць С.В.
Суддя Коваленко О.В.
Суддя Соп'яненко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи - не з'явився;
У засіданні брав участь секретар судового засідання - Малюк Р.Б.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 81 241 грн. 54 коп., в тому числі 76570 грн. 86 коп. за надані послуги перевезення за заявками № 163-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017 та № 164-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017, 390 грн. 20 коп. 3 % річних, 955 грн. 42 коп. інфляційних збитків та 3325 грн. 06 коп. пені.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 6308 від 18.07.2017), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивачем не подано доказів належного виконання заявок № 163-Т та № 164-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017. В заявці № 164-Т від 20.03.2017 вказано, що транспортно-експедиційне обслуговування буде виконуватися автомобілем марки WL 1675G/LU6569X, водій ОСОБА_4; в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 125260/2017856115856114 від 21.03.2017 вказано, що перевезення вантажу за маршрутом Іспанія-Україна здійснюється автомобілем ВС 3383СР з причіпом ВС 9435ХТ. В заявці № 163-Т від 20.03.2017 вказано, що перевезення вантажу за маршрутом Іспанія-Україна здійснюється автомобілем SK 982JX/RZ5178P; в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 125260/2017856115856114 від 21.03.2017 вказано, що перевезення вантажу за маршрутом Іспанія-Україна здійснює автомобіль ВС 7410СТ з причіпом ВС 8585+Р. Відповідач подав копію договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017, укладеного між сторонами.
Позивач подав заяву (вх. № 7593 від 04.09.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в тому числі копій накладних CMR. Оригінали вказаних накладних оглянуті судом в судовому засіданні 04.09.2017, копії долучені до матеріалів справи є тотожними оглянутим оригіналам.
Позивач подав заяву (вх. № 7548 від 04.09.2017) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Позивач подав додаткові письмові пояснення (вх. № 7813 від 11.09.2017) в обґрунтування позовних вимог, де зазначає, що 04.04.2017 позивачем відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було направлено оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0000628 від 21.03.2017, акту надання послуг № 16 від 29.03.2017, рахунку на оплату № 16 від 29.03.2017, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0000629 від 21.03.2017, акту надання послуг № 17 від 29.03.2017, рахунку на оплату № 17 від 29.03.2017, заявки № 163-Т та № 164-Т від 20.03.2017. Дані документи відповідач отримав 06.04.2017. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції, витяг з сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо пошуку поштових відправлень, копію фіскального чеку № 3247 від 04.04.2017.
Супровідним листом (вх. № 7803 від 11.09.2017, електронна пошта) відповідач подав письмове пояснення де зазначає, що не отримав від позивача оригіналів документів. Відповідач не заперечує факту виконання робіт, але вказує, що роботи були виконані позивачем з порушенням умов договору та заявок на транспортно-експедиційне обслуговування. Договір з позивачем було укладено відповідачем на виконання договору № 18102016-1 від 18.10.2016, укладеного з ТОВ «Вольпе». Факт перевантаження позивачем автомобілів мав свої наслідки, а саме застосування штрафу.
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2817к від 28.09.2017), в якій просить суд стягнути з відповідача 79 197 грн. 54 коп., в тому числі 76570 грн. 86 коп. за надані послуги перевезення за заявками № 163-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017 та № 164-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017, 390 грн. 20 коп. 3 % річних, 2236 грн. 48 коп. інфляційних збитків.
Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача (вх. № 2817к від 28.09.2017) до розгляду.
Позивач подав супровідний лист № 21/9/1 від 21.09.2017 про долучення до матеріалів справи доказів надсилання позовної заяви третій особі та заяви про уточнення позовних вимог відповідачу та третій особі, а також копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача.
Відповідач подав супровідний лист (вх. № 8878 від 10.10.2017) про долучення до матеріалів справи документів.
Від третьої особи надійшло письмове пояснення (вх. № 8877 від 10.10.2017), де ТОВ «Вольпе» зазначає, що при виконанні заявок № 163-В та № 164-В від 20.03.2017 за договором № 18102016-1 від 18.10.2016, укладеним між відповідачем та третьою особою, ФОП ОСОБА_3 не було узгоджено з ТОВ «Вольпе» необхідності перевантаження товару на інші транспортні засоби, у зв'язку з чим відповідачу було направлено претензію, якою повідомлено про зменшення суми перевезення.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2017 між сторонами було укладено договір № 20032017/Т-1 на транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами якого позивач, крім іншого, зобов'язався організувати перевезення експертно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до замовлень відповідача, забезпечити виконання вказаних у замовленнях послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, а також всіх умов перевезень, які теж вказані у замовленнях, а відповідач виконати всі розрахунки з перевізником у повному обсязі і у термін, який передбачений умовами договору.
За умовами п. 5.5. договору, перевізник гарантує подачу автомобіля під завантаження у терміни та по ціні, вказаній у замовленні, якщо замовлення було подано та оформлено належним чином та згідно з усіма умовами Договору. У випадку коли сторонами в заявці встановлена вартість в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день, обумовлений попередньо заявкою на перевезення.
Відповідно до п. 6.1. договору, вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих замовленнях експедитора, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 6.2. договору, розрахунки за виконані послуги проводяться шляхом перерахування коштів, одержаних від замовника (за винятком комісійної винагороди експедитора) до 25-ти банківських днів з дати отримання оригіналів документів, якщо інше не вказано у замовленні.
За умовами п. 6.3. договору, для оплати послуг перевізник повинен надавати наступні документи: два акти виконаних робіт (вказати в ньому номери СМR), скріплені печаткою та підписом Перевізника; оригінал СМR; рахунок за надані послуги.
Оплата вартості кожного міжнародного та внутрішнього автомобільного перевезення проводиться Експедитором в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі в банк і на розрахунковий рахунок, який вказаний в рахунку (п. 6.4. договору).
Відповідно до договору № 20032017/Т-1 між сторонами укладено 20.03.2017 заявки № 163-Т та № 164-Т на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
За умовами заявки № 163-Т, позивач зобов'язався здійснити перевезення за маршрутом Іспанія-Україна, вантаж ТНП на палетах, дата завантаження 20.03.2017, дата розвантаження - 28-29.03.2017.
У заявці узгоджено вартість та порядок розрахунків: 2800 євро з яких 1400 євро готівка на замитненні авто, решта по курсу НБУ на день розвантаження, безготівковий розрахунок по отриманню оригіналів документів, 7 б/д.
Марка та номер авто: SK 982JX/RZ5178P.
Матеріалами справи, а саме міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 125260/2017/856115856114 (0000629), підтверджується факт здійснення позивачем перевезення вантажу за заявкою № 163-Т.
Перевезення здійснено автомобілем ВС 7410СТ з причіпом ВС 8585+Р.
За умовами заявки № 164-Т, позивач зобов'язався здійснити перевезення за маршрутом Іспанія-Україна, вантаж ТНП на палетах, дата завантаження 21.03.2017, дата розвантаження - 28-29.03.2017.
У заявці узгоджено вартість та порядок розрахунків: 2800 євро з яких 1400 євро готівка на замитненні авто, решта по курсу НБУ на день розвантаження, безготівковий розрахунок по отриманню оригіналів документів, 7 б/д.
Марка та номер авто: WL 1675G/LU6569X.
Матеріалами справи, а саме міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 125260/2017/856115856114 (0000628), підтверджується факт здійснення позивачем перевезення вантажу за заявкою № 164-Т.
Перевезення здійснено автомобілем ВС 3383СР з причіпом ВС 9435ХТ.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача 76570 грн. 86 коп. за надані послуги перевезення за заявками № 163-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017 та № 164-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017, позивач посилається на те, що 04.04.2017 рекомендованим листом з повідомленням відповідачу були направлені оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0000628 від 21.03.2017, акту надання послуг № 16 від 29.03.2017, рахунку на оплату № 16 від 29.03.2017, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0000629 від 21.03.2017, акту надання послуг № 17 від 29.03.2017, рахунку на оплату № 17 від 29.03.2017, заявки № 163-Т та № 164-Т від 20.03.2017. Дані документи відповідач отримав 06.04.2017, але в порушення строків розрахунків, визначених у заявках, не оплатив наданих позивачем послуг.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову вказує на те, що оригінали документів ним від позивача отримані не були, останнім порушено умови договору та заявок на транспортно-експедиційне обслуговування, а саме здійснено перевантаження автомобілів без погодження з відповідачем.
Статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з укладенням заявок № 163-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017 та № 164-Т до договору № 20032017/Т-1 від 20.03.2017 за правовою природою є відносинами, пов'язаними з міжнародним перевезенням вантажу.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.
За змістом ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Як встановлено положеннями ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 4 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що факт здійснення позивачем перевезення вантажу за заявками № 163-Т та № 164-Т підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 125260/2017/856115856114 (0000629), CMR № 125260/2017/856115856114 (0000628).
Згідно з письмовими поясненнями відповідача (вх. № 7803 від 11.09.2017), останній не заперечує факту виконання позивачем робіт.
Щодо заперечень відповідача проти позову з посиланням на порушення позивачем умов договору та заявок на транспортно-експедиційне обслуговування, а саме перевантаження автомобілів без погодження з відповідачем, дані обставини не входять до предмету доказування у даній справі, не підлягають дослідженню в межах даного спору з огляду на заявлений предмет спору - стягнення заборгованості за договором, яка виникла внаслідок виконання перевізником зобов'язань з міжнародного перевезення вантажу, а також встановлені судом обставини виконання позивачем перевезення.
Стосовно посилань відповідача на неотримання оригіналів документів, слід зазначити наступне.
Виходячи з умов заявок № 163-Т та № 164-Т від 20.03.2017, відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем за надані послуги протягом 7 банківських днів по отриманню оригіналів документів.
Проведення розрахунків після отримання оригіналів документів також узгоджено сторонами у п. 6.2., 6.3. договору.
На підтвердження надсилання відповідачу 04.04.2017 рекомендованим листом з повідомленням оригіналів міжнародних товарно-транспортних накладних CMR, актів надання послуг, рахунків на оплату, заявок № 163-Т та № 164-Т від 20.03.2017, позивачем подано копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції, копію фіскального чеку № 3247 від 04.04.2017, а також витяг з сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо пошуку поштових відправлень, згідно з яким поштове відправлення № 8105400582187 отримане відповідачем 06.04.2017 (вручене за довіреністю, поштова адреса відповідача - 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, офіс 304).
Разом з цим, відповідачем жодним чином не спростовано наведених доводів позивача, не подано доказів того, що вказане поштове відправлення не отримано відповідачем, не надано будь-яких інших документів, які були направлені йому позивачем поштовим відправленням №8105400582187.
При цьому суд також враховує, що підставою оплати замовником вартості наданих послуг з міжнародного перевезення вантажу, виходячи з правової природи договору перевезення вантажу (ст. 909 Цивільного кодексу України), є, власне, виконання зобов'язання з такого перевезення, тобто доставлення вантажу до пункту призначення та видача його особі-одержувачу, а не факт передання документів, що підтверджують процес здійсненого перевезення.
Судом встановлено, що для оплати послуг з перевезення позивачем було складено рахунки № 17 від 29.03.2017 на суму 38 285 грн. 43 коп. та № 16 від 29.03.2017 на суму 38 285 грн. 43 коп.
Відповідно до заявки № 163-Т, вартість перевезення становить 2800 євро з яких 1400 євро готівка на замитненні авто, решта по курсу НБУ на день розвантаження.
Відповідно до заявки № 164-Т, вартість перевезення становить 2800 євро з яких 1400 євро готівка на замитненні авто, решта по курсу НБУ на день розвантаження.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті та визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті.
Як зазначає позивач, при замитненні транспортного засобу позивачу було оплачено частину фрахту за перевезення, а 1300 євро по кожній заявці відповідач зобов'язався оплатити по курсу НБУ на день розвантаження.
Вартість перевезення у рахунках на оплату № 17 та № 16 від 29.03.2017 визначена з урахуванням встановленого Національним Банком України курсу євро на 29.03.2017 (день розвантаження).
Враховуючи викладені обставини, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань з перевезення вантажу за заявками № 163-Т та № 164-Т, відповідач факт виконання позивачем робіт не заперечує, факт отримання відповідачем оригіналів документів від позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, обставини перевантаження позивачем автомобілів без погодження з відповідачем не входять до предмету доказування у даній справі з огляду на заявлений предмет спору, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 76570 грн. 86 коп. заборгованості за послуги перевезення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3% річних в загальній сумі 390 грн. 20 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 2236 грн. 48 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 76570 грн. 86 коп. за період з 21.04.2017 по 21.06.2017, з урахуванням строків розрахунків, визначених у заявках.
Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг перевезення, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 390 грн. 20 коп. 3% річних, 2236 грн. 48 коп. інфляційних збитків.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 42700, іден.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Солиги, Яворівський район, Львівська область, 81053, іден. номер НОМЕР_2) 76570 грн. 86 коп. за надані послуги перевезення, 390 грн. 20 коп. 3 % річних, 2236 грн. 48 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.10.2017
Головуючий суддя С.В. Заєць
Суддя О.В. Коваленко
Суддя О.Ю. Соп'яненко