11 жовтня 2017 року Справа № 915/744/17
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКТ”,
(49000, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16-А),
до відповідача: Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування” “Зоря” - “Машпроект”,
(54018, м. Миколаїв, пр.-т. Богоявленський ,42-а).
про: стягнення заборгованості в сумі 17751 грн. 15 коп.
Суддя С.М.Коваль
Представники:
Від позивача: не присутній.
Від відповідача: не присутній.
СУТЬ СПОРУ : про стягнення 17751 грн. 15 коп.
Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАКТ” до Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування” “Зоря” - “Машпроект” про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
- 1511 грн. 48 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за
загальний період з 07.06.2017 р. по 05.09.2017 року;
- 12595 грн. 68 коп. - пеня за загальний період з 07.06.2017 року по 05.09.2017 року;
- 3634 грн. 99 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних
процесів за період з січня 2017 року по липень 2017 року;
Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору № 01/01/2014 від 28.01.2014 року в частині розрахунку за поставлену продукцію.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій.
Справу розглянуто відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.10.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
28.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАКТ” (надалі - Позивач) та Державним підприємством “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування” “Зоря” - “Машпроект” (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 01/01/2014 (далі-Договір), за умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання поставити покупцю металопродукцію, зазначену в специфікаціях, що є додатками до цього договору, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та в строки, передбачені даним договором (п.1.1. договору).
Загальна кількість товару, що підлягає поставці по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначається специфікаціями (п. 1.2. договору).
Поставка товару здійснюється за узгодженими специфікаціями та у строки визначені у них (п. 3.6 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 06.03.2107 р.).
Додатковою угодою № 1 від 09.04.2014 р. строк дії договору встановлений до 31.12.2017 р.
Оплата здійснюється у вигляді передплати 30% від суми специфікації протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату, остаточний розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 10 календарних днів з моменту поставки товару постачальником (п. 5.2 Договору в редакції додаткової угоди № 4від 17.03.2017 р.).
Позивач свої зобов'язання за договором № 01/01/2014 від 28.01.2017 року виконав, поставив товар, що доводять специфікація № 4 та видаткова накладна № РН-006896 від 26 травня 2017 року на загальну суму 288570 грн. 96 грн. (а.с.37).
Відповідач, всупереч умов договору оплатив продукцію частково, сплативши лише 86486 грн. 40 коп. (30% передплати), що підтверджується платіжним дорученням № 4212 від 18.5.2017 р. (а.с. 35). Отже, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.
Позивач просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):
- 1511 грн. 48 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за
загальний період з 07.06.2017 р. по 05.09.2017 року;
- 12595 грн. 68 коп. - пеня за загальний період з 07.06.2017 року по 05.09.2017 року;
- 3634 грн. 99 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних
процесів за період з січня 2017 року по липень 2017 року;
В обґрунтування позову позивач посилається на статті 525, 526, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 232 Господарського кодексу України,.
Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, проте клопоче про зменшення суми штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цвільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Узв'язку із порушенням строку оплати за умовами договору позивачем нараховані три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 07.06.2017 р. по 05.09.2017 року, що становить 4567 грн. 66 коп. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з червня 2017 року по липень 2017 року -3634 грн. 99 коп.
Судом було перераховано суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з червня 2017 року по липень 2017 року за допомогою програми Законодавство версія 2.9.0., сума становить 3438 грн. 26 коп., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача. Також підлягає задоволенню сума 1511 грн. 48 коп. - 3% річних за період 07.06.2017 р. по 05.09.2017 року.
Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача 12595 грн. 68 коп. пені.
Згідно п. 7.2 договору у разі затримки оплати товару більш ніж 30 календарних днів покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми боргу.
Суд погоджується з поданим ТОВ “ТАКТ” розрахунком пені, нарахованої на прострочені платежі за прострочення платежу у період з 07.06.2017 року по 05.09.2017 року, в загальній сумі 12595 грн. 68 коп., і визнає, що зазначену суму нарахованої пені належить стягнути з Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування” “Зоря” - “Машпроект” на користь позивача.
В задоволенні заяви про зменшення розміру штрафних санкцій господарський суд відмовляє з наступного.
Частина. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідачем не доведено, що розмір штрафних санкцій (пені) надмірно великий порівняно із розміром збитків позивача.
Отже, позовні вимоги підлягає задоволенню частково.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування” “Зоря” - “Машпроект” (54018, м. Миколаїв, пр.-т. Богоявленський ,42-а, ідентифікаційний код 31821381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКТ” (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16-А, код ЄДРПОУ 21858879, п/р №26002001302752 в ПАТ «ОТП БАНК», МФО 300528) пеню - 12595 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 68 коп., сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 3438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 26 коп., три проценти річних у розмірі 1511 (тисяча п'ятсот одинадцять ) грн. 48 коп., а також 1581 (тисяча п'ятсот вісімдесят один) грн. 46 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено та підписано 13.10.2017 року.
Суддя С.М.Коваль