33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"09" жовтня 2017 р. Справа № 918/614/17
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до Кузнецовського міського комунального підприємства
про стягнення коштів в сумі 536 856 грн. 03 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 28 від 13.01.2017 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні 9 жовтня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
31 серпня 2017 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 536 856 грн. 03 коп., з яких 512 629 грн. 04 коп. - основний борг за лютий 2017 року, 20 715 грн. 83 коп. - пеня за період з 26.06.2017 р. по 23.08.2017 р., 1 025 грн. 26 коп. - 3% річних за період з 26.06.2017 р. по 23.08.2017 р., 2 485 грн. 90 коп. - інфляційні втрати за період з 26.06.2017 р. по 23.08.2017 р.
Позовні обгрунтовані тим, що 01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 3 на постачання теплової енергії в гарячій воді. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.04.2017 р. № 918/147/17 стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді, в тому числі за рахунками від 28.02.2017 р. № СП000213-тв та від 28.02.2017 р. № СП000214-тв. Позивач зазначає, що в травні 2017 року останнім було виявлено технічну помилку при оформленні вказаних рахунків, а саме до сплати не була включена сума ПДВ в розмірі 512 629 грн. 04 коп. У зв'язку із чим позивачем було відправлено рахунки з врахуванням ПДВ з вимогою їх оплати до 25.06.2017 р. Оскільки відповідачем рахунки оплачені не були, то позивач звернувся з позовом до суду про стягнення зазначеної суми.
Ухвалою суду від 1 вересня 2017 року позовну заяву від 29.08.2017 р. № 001-11/7359 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/614/17, розгляд якої призначено на 25 вересня 2017 року.
21 вересня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору (а.с. 43).
22 вересня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов лист з додатками, а саме з: копією листа ВП РАЕС № 021/5003 від 13.06.2017 р. та доказами його направлення (а.с. 45-46).
Ухвалою суду від 25 вересня 2017 року розгляд справи відкладався на 9 жовтня 2017 року.
9 жовтня 2017 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 06.10.2017 р. № 001-11/8469 про збільшення розміру позовних вимог № 001-11/8469 від 06.10.2017 р. (а.с. 56-61), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 553 646 грн. 39 коп., з яких 512 629 грн. 04 коп. - основний борг; 36 164 грн. 93 коп. - пеня за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р., 4 339 грн. 79 коп. - 3% річних за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р., 512 грн. 63 коп. - інфляційні втрати за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р. Крім того, 9 жовтня 2017 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла аналогічна заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 64-65). Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 9 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 06.10.2017 р. № 001-11/8469 про збільшення розміру позовних вимог, наполягав на їх задоволенні.
У судове засідання 9 жовтня 2017 року представник відповідача не з'явився, однак 05.10.2017 р. від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Кузнецовського міського комунального підприємства.
З огляду на викладене, суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
У лютому 2017 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду з позовом про стягнення з Кузнецовського міського комунального підприємства заборгованості за лютий 2017 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 квітня 2017 року у справі № 918/147/17, яке набрало законної сили, вищевказаний позов задоволено. Стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 12 181 726 грн. 95 коп. основного боргу, 643 803 грн. 58 коп. пені, 68 978 грн. 96 коп. - 3 % річних, 259 230 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 197 306 грн. 10 коп. судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2017 р. у справі № 918/147/17 на момент розгляду даної справи є таким, що набрало законної сили. Доказів протилежного суду не надано.
Частиною 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.04.2017 року у справі № 918/147/17 встановлено, що 1 жовтня 2017 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Виконавець) та Кузнецовським міським комунальним підприємством (далі - Споживач) було укладено договір № 3 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір) (а.с. 9-11).
Згідно умов пункту 1 Договору ВП "Рівненська АЕС" бере на себе зобов'язання постачати Кузнецовському міському комунальному підприємству теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Кузнецовське міське комунальне підприємство зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим договором.
Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах договору у вигляді води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВП "Рівненська АЕС" до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.
Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку і розрахунковим способом згідно з додатком № 1.
Відповідно до п. п. 10.1., 10.4. договору цей договір набуває чинності з 01 жовтня 2002 року та діє до 01 жовтня 2003 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Крім того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.04.2017 року у справі № 918/147/17 встановлено, що відповідач несвоєчасно оплатив отриману теплову енергію, чим порушив пункт 6.2. Договору.
Позивач зазначає, що в травні 2017 року останнім було виявлено технічну помилку при оформленні рахунків від 28.02.2017 р. № СП000213-тв та від 28.02.2017 р. № СП000214-т., а саме до сплати не була включена сума ПДВ в розмірі 512 629 грн. 04 коп.
Як вбачається з договору від 01.10.2002 р. № 3 про постачання теплової енергії в гарячій воді до вартість теплової енергії, що постачається споживачу включає ПДВ.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що при оформленні рахунків від 28.02.2017 р. № СП000213-тв та від 28.02.2017 р. № СП000214-тв Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" не було включено ПДВ в розмірі 512 629 грн. 04 коп.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.06.2017 р. № 021/506 позивач направив відповідачу рахунки від 28.02.2017 р. № СП000213/01-тв на суму 113 508 грн. 33 коп. та від 28.02.2017 р. № СП000214/01-тв на суму 399 120 грн. 71 коп. з вимогою про оплату до 25.06.2017 р. (а.с. 19-21, 46).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення в сумі 512 629 грн. 04 коп. підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 36 164 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 4 339 грн. 79 коп. та інфляційні втрати в сумі 512 грн. 63 коп.
Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 6.5. Договору, за порушення строків виконання грошового зобов'язання з Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості послуги, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення пені в розмірі 36 164 грн. 93 коп., суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 4 339 грн. 79 коп. - 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір даних компенсаційних виплат становить 10 774 грн. 41 коп., при заявленому - 512 грн. 63 коп.
Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, тому бере до уваги розраховані позивачем інфляційні втрати в сумі 512 грн. 63 коп.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Кузнецовського міського комунального підприємства основного боргу в сумі 512 629 грн. 04 коп., пені в сумі 36 164 грн. 93 коп. за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р., 3% річних в сумі 4 339 грн. 79 коп. за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р. та інфляційних втрат в сумі 512 грн. 63 коп. за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в сумі 8 304 грн. 70 коп.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, м. Вараш, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 512 629 (п'ятсот дванадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 04 коп. - основного боргу; 36 164 (тридцять шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 93 коп. - пені за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р., 4 339 (чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 79 коп. - 3% річних за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р., 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 63 коп. - інфляційних втрат за період з 26.06.2017 р. по 06.10.2017 р. та 8 304 (вісім тисяч триста чотири) грн. 70 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2017 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (34400, Рівненська обл., м. Вараш);
3 - відповідачу рекомендованим (34400, Рівненська обл., м. Вараш, майдан Незалежності, 2).