Кіровоградської області
12 жовтня 2017 року Справа № 912/1177/14
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 1415-845в від 11.08.17 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо примусового виконання рішення суду у справі № 912/1177/14
за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут"
про стягнення 3602547,38 грн.
за участю представників:
від скаржника - участі не брали;
від боржника - участі не брали;
від ДВС - ОСОБА_1 , довіреність № б/н від 29.11.16;
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.14 (суддя Глушков М.С.) з урахуванням ухвали про описку від 02.06.14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто зі спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 109582,16 грн. пені, 138876,96 грн. 3% річних, 11171,43 грн. інфляційних втрат, а також 30462,55 грн. сплаченого судового збору".
27.08.14 на виконання рішення господарського суду видано відповідний наказ.
18.08.17 на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 1415-845в від 11.08.17 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо примусового виконання рішення суду у справі № 912/1177/14, в якій скаржник просить:
- прийняти скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 45170448;
- скаргу задовольнити в повному обсязі, визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 45170448;
- визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 45170448, яку було винесено 31.07.17 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1
В той же час, суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебувала дана справа, в період з 26.10.2016 по 07.09.2019 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі наказу голови суду від 25.10.2016 №20.
Враховуючи вказане, розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду №162 від 18.08.17 призначено повторний авторозподіл, за результатами якого справу призначено судді Макаренко Т.В.
Ухвалою від 21.08.17 справу № 912/1177/14 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В., скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 1415-845в від 11.08.17 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо примусового виконання рішення суду у справі № 912/1177/14 прийнято та призначено до розгляду в засіданні на "19" вересня 2017 р. об 11:00 год, від учасників судового процесу витребувано необхідні для розгляду скарги документи.
Ухвалою від 19.09.17 відкладено розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 1415-845в від 11.08.17 до 12.10.17 на 11:00 год, від учасників судового процесу витребувано додаткові докази.
У судовому засіданні 12.10.17 скаржник та боржник участі своїх представників не забезпечили. Боржник подав витребувані ухвалою суду документи.
Представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечував та просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на скаргу, посилаючись на те, що при прийнятті постанови ВП №45170448 від 31.07.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій державний виконавець діяв в чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга на дії органу державної виконавчої служби, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників боржника та ДВС, суд встановив наступне.
Як зазначає стягувач, 31 липня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №912/1177/14, виданого 27.08.2014.
Вказана постанова мотивована тим, що дане виконавче провадження підпадає під дію п. 10 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає обов'язковому зупиненню, оскільки боржник - Спільне підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" у даній справі перебуває у Реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Стягувач вважає такі дії державного виконавця незаконними та такими, що суперечать вимогам ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки заборгованість яка підлягає стягненню з боржника на підставі рішення Господарського суду Кіровоградській області по справі № 912/1177/14 не є кредиторською заборгованістю боржника за спожитий газ.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
При цьому, частиною 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Зазначені законодавчі положення узгоджуються з положеннями Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Господарський суд враховує, що статтею 2 вказаного Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" унормовано, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенереючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону "Визначення термінів", процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Господарський суд враховує, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 157 від 26.06.17 Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Додатком до вказаного наказу є Перелік суб'єктів господарювання до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Із вказаного Додатку вбачається, що до нього включено як кредиторську заборгованість, так і нараховану неустойку (штраф, пеня), інші штрафні, фінансові санкції, а також інфляційні нарахування і проценти річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.
Відповідно до норм ч.3 ст. 7 Закону № 1730-VIII від 03.11.2016 року, на заборгованість за за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Вказане свідчить, що метою цього Закону № 1730-VIII від 03.11.2016 року є врегулювання всієї існуючої заборгованості ( шляхом зменшення, реструктуризації та списання), яка виникла за спожиті енергоносії до 1 липня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем за наказом №912/1177/14 від 27.08.14 є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; боржником є - Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут".
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови ВП №45170448 від 31.07.2017 про зупинення проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2014 по справі №912/1177/14 з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, є юридично неспроможними твердження позивача про те, що норми ч. 4 ст. 34 та п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" наразі не підлягають застосуванню з тих підстав, що вони розраховані на зупинення виконавчого провадження про стягнення одночасно і пені, і 3-х відсотків річних, інфляційних нарахувань і сум основного боргу за газ.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 06.06.12 у справі № 6-49цс12, від 24.10.11 у справі № 6-38цс11).
Тобто суми пені, 3-х % річних, інфляційні нарахування за своєю правовою природою є складовими заборгованості як такої, а отже норми ч. 4 ст. 34 та п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають застосуванню і у разі стягнення названих сум окремих сум основного боргу за газ.
Доводи стягувача стосовно того, що згідно з судовим наказом, виданим в межах даної справи також стягується судовий збір, суд вважає також безпідставними, оскільки, як вбачається з оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.07.17 виконавчі дії з примусового виконання наказу зупинено лише в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01 липня 2016 року, а не в частині стягнення судового збору.
Таким чином дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо винесення постанови від 31.07.2017 р. ВП № 45170448 про зупинення проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду від 27.08.2014 р. по справі № 912/1177/14 є законними та обґрунтованими, а вимоги стягувача про визнання таких дій незаконними та визнання постанови недійсною, суперечать вимогам чинного законодавства України.
За таких обставин, в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 1, 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 32, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 1415-845в від 11.08.17 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо примусового виконання рішення суду у справі № 912/1177/14 - відмовити.
Належним чином засвідчені копії ухвали направити позивачу за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А; Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ( 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7).
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Т. В. Макаренко