ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2017Справа №910/13138/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
простягнення 49500 грн. 00 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Славський М.Г. - представник за довіреністю № 3369/18 від 19.12.2016;
від відповідача: Лисенко Д.В. - представник за довіреністю № 3751 від 01.12.2016.
07.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 49500 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5102314, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13138/17, розгляд справи призначено на 22.09.2017.
21.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталась 08.10.2015 та позивач виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування 26.10.2015, однак, всупереч положенням ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не звертався протягом одного року з дати ДТП до відповідача із завою на виплату страхового відшкодування, з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні.
У судовому засіданні 22.09.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.10.2017.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2017 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 06.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Довідки №76318592 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої 3 ротою 3 батальйону УПС МВС в м. Одеса МВС Україна, та постанови Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2015 у справі № 522/22344/15-п (провадження № 3/522/5874/15), яка не оскаржувалась та набрала законної сили, встановлено, що 08.10.2015 ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Шкода, державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
05.12.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ПЛ66315а4ф, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Фольксваген, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1.11, 11.2 договору строк його дії встановлено з 05.12.2014 по 04.12.2019.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком
Відповідно до Висновку № 3225 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 18.10.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом Лузановим О.П. (свідоцтво Міністерства Юстиції України від 29.02.2008 № 1217) на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.1571 від 18.10.2015 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,0) становить 67907 грн. 51 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви).
Згідно з рахунком № ZCC0001890 від 12.10.2015, виставленого СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерман-Автоцентр", вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить 67907 грн. 39 коп. (копія долучена позивачем до позовної заяви).
Відповідно до наряду-замовлення № ZCH2960044 від 10.12.2015 (має силу акту виконаних робіт), складеного виконавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерман-Автоцентр") та замовником робіт, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить 67907 грн. 51 коп. (копія долучена позивачем до матеріалів справи 26.09.2017).
Судом встановлено, що роботи, наведені в наряді-замовленні № ZCH2960044 від 10.12.2015 на суму 67907 грн. 51 коп., знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 08.10.2015, Довідці № 76318592 про дорожньо-транспортну пригоду, складеній 3 ротою 3 батальйону УПС МВС в м. Одеса, та протоколі огляду транспортного засобу від 08.10.2015, складеному судовим експертом Лузановим О.П. та страхувальником за договором добровільного страхування.
Згідно зі страховим актом № 1.003.15.14759/VESKO22397 від 23.10.2015, складеним Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № ПЛ66315а4ф від 05.12.2014, становить 67907 грн. 39 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування за вказаним договором добровільного страхування, позивачем 26.10.2015 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 67907 грн. 39 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман-Автоцентр", що підтверджується платіжним дорученням № 202833 від 26.10.2015, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5102314 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 500 грн. 00 коп. (відповідно до Полісу АІ/5102314, копія якого долучена відповідачем до матеріалів справи 21.09.2017, та відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).
Судом встановлено, що 21.07.2017 позивач направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 (претензія вих. ЕЛ_3251 від 21.07.2017), яка була отримана відповідачем 25.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0305608617863.
Судом встановлено, що отримавши від позивача заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314, відповідач листом вих. 2927/18 від 27.07.2017 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки заява на виплату страхового відшкодування була подана позивачем після спливу річного строку від дати ДТП (копія листа долучена позивачем до позовної заяви та відповідачем до матеріалів справи 21.09.2017).
Враховуючи викладене, зважаючи на прийняте відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача (страховика за Полісом АІ/5102314) страхового відшкодування за вказаним полісом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № ПЛ66315а4ф від 05.12.2014, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5102314, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/5102314).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
З огляду на те, що відповідно до Висновку № 3225 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 18.10.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом Лузановим О.П. (свідоцтво Міністерства Юстиції України від 29.02.2008 № 1217), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить "нуль" (Ез = 0,0) та вказаний звіт є попереднім оціночним документом, суд дійшов висновку, що наряд-замовлення № ZCH2960044 від 10.12.2015, відповідно до якого фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить 67907 грн. 51 коп., який містить детальний опис виду ремонтних робіт та перелік використаних запасних частин і матеріалів, є належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що зазначені у вказаному наряді-замовленні, первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 08.10.2015, Довідці № 76318592 про дорожньо-транспортну пригоду, складеній 3 ротою 3 батальйону УПС МВС в м. Одеса, та протоколі огляду транспортного засобу від 08.10.2015, складеному судовим експертом Лузановим О.П. та страхувальником за договором добровільного страхування.
Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі вказаного наряду-замовлення № ZCH2960044 від 10.12.2015, який підтверджує фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 (на суму 67907 грн. 51 коп.).
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5102314 становить 500 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5102314 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 67907 грн. 39 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 (67907 грн. 51 коп.), беручи до уваги ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за Полісом АІ/5102314 (50000 грн. 00 коп.) та франшизу у сумі 500 грн. 00 коп., суд дійшов висновку в обгрунтованості позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 49500 грн. 00 коп.
Водночас, що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву (поданий 21.09.2017), щодо відсутності підстав для виплати позивачу страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 так як позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за вказаним Полісом протягом одного року від дати ДТП, суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке.
Як встановлено судом, 21.07.2017 позивач направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 (претензія вих. ЕЛ_3251 від 21.07.2017), яка була отримана відповідачем 25.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0305608617863.
Як встановлено судом, отримавши від позивача заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314, відповідач листом вих. 2927/18 від 27.07.2017 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки заява на виплату страхового відшкодування була подана позивачем після спливу річного строку від дати ДТП.
Суд зазначає, що відповідно до п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, наведена норма матеріального права регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком, які відбуваються до заміни кредитора.
Враховуючи викладене, до нового кредитора, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", обов'язок подачі заяви та інших документів протягом одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перейшов і не міг перейти, оскільки для останнього відповідач у справі, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", не є страховиком у розумінні наведеної норми, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний взагалі звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.
Більш того, у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-49гс15 Верховний Суд України зазначив, що норма п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» визначає можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, і не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відмови у задоволенні позову у зв'язку з тим, що позивач, в порушення положень п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/5102314 протягом одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 49500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування у розмірі 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено 12.10.2017
Суддя І.М. Отрош