79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.10.2017р. Справа № 914/1499/17
За позовом: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів
до відповідача: Управління праці соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації, м.Дрогобич
про стягнення 46 875, 80 грн.
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - ст. юрисконсульт
від відповідача: ОСОБА_2 - представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Управління праці соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації про стягнення 46 875, 80 грн. боргу з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.
Ухвалою суду від 21.07.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.09.2017 р.
Ухвалою від 12.09.2017 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів з 21.09.2017р.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 09.10.2017 р. представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача 46 875,80 грн. заборгованості з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та покласти на відповідача судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2017 р. проти позову заперечив з підстав наданих в усних поясненнях. В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що ні в державному ні в місцевому бюджетах починаючи з 01.01.2016 року не було закладено коштів на відшкодування витрат підприємствам - надавачам послуг за фактично надані пільги, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача листами.
В судовому засіданні 09.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької РДА (надалі - відповідач) про стягнення 46 875,80 грн. боргу з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що позивач надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати та посилається на те, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем, як розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території міста Дрогобич Львівської області не відшкодовано за рахунок державних субвенцій понесені позивачем витрати на вказані послуги.
Як стверджує позивач, за період з 01 грудня 2015 року до 31 грудня 2016 року (включно) ним надано послуг відповідним категоріям населення на пільгових умовах, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 46 875,80 грн. Для проведення звірки розрахунків відшкодувань, позивачем щомісяця направлялися форма-2 пільги, як це передбачено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535, проте, відповідач уникав підписання даних форм, не пояснюючи причини відмови. Станом на момент звернення з позовом до суду, у відповідача залишається непогашеними 46 875,80 грн. заборгованості з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги, які позивач просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” надає телекомунікаційні послуги відповідно до Закону України від 18.11.2003 № 1280-ІV “Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Як постачальник послуг зв'язку, позивач надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.
Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
У відповідності до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.
Статтею 87 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256). Даною постановою встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів і здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету України.
В п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому згідно з п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг в м. Дрогобич Львівської області є Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької РДА, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню у м. Дрогобич послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.
Як встановлено судом, за період з 01 грудня 2015 року до 31 грудня 2016 року (включно) позивачем було надано послуг зв'язку відповідним категоріям населення на пільгових умовах, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 46 875,80 грн.
В порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанови № 256 та Поряду № 256, а також вимог встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 № 20 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 64 “Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій”), відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на момент звернення з позовом до суду утворилася заборгованість на суму 58 453,48 грн.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги (згідно з формою 3-пільга, що затверджений наказом Мінпраці України від 28.03.2003 № 83), які були вручені відповідачу, однак останнім не підписані, позивачу не повернуті, хоча жодних заперечень як щодо факту надання послуг, так і щодо їх кількісних та якісних характеристик не висловлено.
Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні , він звертався в районну раду з пропозицією щодо виділення коштів для фінансування даних пільг з районного бюджету, однак кошти в районному бюджеті не передбачені як і не передбачені в державному бюджеті, а відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими і просить відмовити в позові.
Доводи відповідача необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ надаються пільга, а саме: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном. Крім того, згідно з абз. 3 ст. 7 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист” вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6 - 9 статті 6 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 46 875,80 грн. заборгованості з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82, 83,84,85 , ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації (82100, м. Дрогобич, вул. 22 січня ,41, код ЄДРПОУ 22402302) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, будинок 43; код ЄДРПОУ 21560766) 46 875,80 грн. - заборгованість з компенсації та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 1600,00 грн. судового збору.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.10.2017 року.
Суддя Березяк Н.Є.