вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2017 р. Справа № 911/2391/17
За первісним позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія", 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 8
до Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер", 08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Шевченка, будинок 125
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
1. ОСОБА_1 сільська рада Обухівського району Київської області, 08722, Київська обл., Обухівський район, село Трипілля, вулиця Шевченка, будинок 85
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп", 08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, вул. Промислова, будинок 8
про зобов'язання звільнити земельну ділянку
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер", 08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Шевченка, будинок 125
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія", 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 8
про визнання припиненим права користування земельною ділянкою
суддя Шевчук Н. Г.
за участю представників сторін:
від КСП "Орія": ОСОБА_2 (керівник, витяг №1002942734 від 21.08.2017);
від ПП "НВСП "Бестер": ОСОБА_3 (дов. б/н від 18.10.2016);
ОСОБА_4 (генеральний директор ПП "НВСП "Бестер");
від ОСОБА_1 сільської ради: не з'явився;
від ТОВ "Серпень-Груп": не з'явився.
суть спору Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" звернулось у господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,3134 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,429га, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП "НВСП "Бестер" без жодних правових підстав користується земельною ділянкою, що належить КСП «Орія» на підставі акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001848 від 12.03.1999, чим створює перешкоди в господарській діяльності позивача.
До початку розгляду справи по суті Приватне підприємство "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" подало зустрічну позовну заяву до Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" про визнання припиненим права користування КСП "Орія" земельною ділянкою загальною площею 1,8226га, що виділена на місцевості двома масивами: №1 земельна ділянка площею 3936,00кв.м, кадастровий номер 32223188000:01:046:008 та №2 земельна ділянка площею 14290,00кв.м, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002.
В обґрунтування зустрічного позову ПП "НВСП "Бестер" зазначає, що КПС «Орія» втратило право постійного землекористування на підставі акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001848 від 12.03.1999 у зв'язку з тим, що між ТОВ "Серпень-Груп" та КСП "Орія" укладені договори купівлі-продажу №986551 від 07.08.2015 та №986554 від 07.08.2015 нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній, у зв'язку з чим ТОВ "Серпень-Груп" набуло право на оформлення права користування спірною земельною ділянкою
Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 сільської ради Обухівського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп".
ОСОБА_1 сільська рада Обухівського району Київської області підтримала зустрічних позов та заперечила проти первісного позову з підстав, аналогічних викладеним у зустрічному позові.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" в письмових поясненнях заперечило проти зустрічного позову, підтримало позовні вимоги, викладені в первісному позові, та просило розглядати справу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
У 1993 році Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" була передана в постійне користування земельна ділянка площею 1,6га під будівництво виробничої бази та магазину по продажу будматеріалів, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №077268, зареєстрованим в Книзі записів державних актів за №346.
Рішенням 3 сесії 23 скликання ОСОБА_1 сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 29.09.1998 Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,429га для розміщення виробничої бази по вирощуванню риби, об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
На підставі вищевказаного рішення Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,429га серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999, зареєстрований в Книзі записів державних актів за №207.
01.10.2000 між ЗАТ "Риболовецьке господарство с. Трипілля" та Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража на 15 тракторів.
Рішенням ОСОБА_1 сільської ради №14 від 26.06.2001 затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" в постійне користування земельну ділянку площею 0,3936га під виробничу базу у зв'язку з переходом до підприємства права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого на ній.
22.06.2005 між ОСОБА_1 сільською радою (орендодавець) та Колективним сільськогосподарським підприємством «Орія» (орендар) укладено договір оренди землі № 54, за умовами ОСОБА_1 сільська рада надає, а Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, необхідну орендарю для розміщення виробничої бази та розташування об'єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Земельна ділянка розміщена на території ОСОБА_1 сільської ради в с. Трипілля на вул. І. Франка, Обухівського району Київської області і має загальну площу 1,8226га та виділена на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3 936,00кв.м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008, надана для розміщення виробничої бази; №2 - земельна ділянка площею 14 290,00кв.м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, надана для розміщення виробничої бази, об'єкта роздрібної торгівлі та комерційних послуг, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки.
30.11.2011 КСП "Орія" та ПП "НВСП "Бестер" (суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки, відповідно до якого орендар КСП "Орія" надає в суборенду, а суборендар приймає у короткострокове (терміном на 10 років), платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,3134га, розташовану за адресою: с.Трипілля вул. Франка, яка є часиною земельної ділянки, яка перебуває у довгостроковому платному володінні і користуванні орендаря на підставі договору оренди землі № 54 від 22.06.2005 між орендарем і ОСОБА_1 сільською радою.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Докази державної реєстрації вказаного договору суборенди відсутні.
По акту приймання-передачі (без номера і без дати) КСП "Орія" передало, а суборендар ПП "НВСП "Бестер" прийняв вказану земельну ділянку.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.07.2015 у справі №911/1737/14 за позовом ОСОБА_1 сільської ради до Колективного сільськогосподарського підприємства “Орія”, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015, позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсним договір оренди землі №54, укладений 22.06.2005 між КСП "Орія" та ОСОБА_1 сільською радою.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 зазначені рішення та постанова в частині визнання недійсним договору оренди землі №54 від 22.06.2005 залишені без змін.
В цій же постанові Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин щодо надання КСП "Орія" земельних ділянок у постійне користування зробив висновок, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" не подавало до ОСОБА_1 сільської ради будь-яких заяв про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, а тому користувачем земельної ділянки було і залишається Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія"; що правовстановлюючими документами, що підтверджують право на користування спірною земельною ділянкою Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" є державні акти на право постійного користування землею від 1993 року серії Б №077268, від 12.03.1999 серії І-КВ № 001848 та від 12.03.1999 серії І-КВ № 001848 (з врахуванням доповнень), які є чинними.
Таким чином, у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" з 2001 року перебуває земельна ділянка загальною площею 1,8226га з визначеними в натурі (на місцевості) межами, відповідні зміни були внесені до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999.
Вищевказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 по справі №911/1737/14.
Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Листом №20 від 15.06.2016 КСП "Орія" повідомило ПП "НВСП "Бестер" про те, що договір оренди землі № 54 від 22.06.2005 у судовому порядку визнаний недійсним, у зв'язку з чим договір суборенди є також недійсним, та просило повернути йому як законному землекористувачу земельну ділянку площею 0,3134га по вул. Франка у с Трипілля, яка була передана по договору суборенди земельної ділянки від 30.11.2011.
У відповідь на цей лист ПП "НВСП "Бестер" листом №04/07 від 04.078.2016 повідомило позивачу про те, що КСП "Орія" не є належним землекористувачем, а тому ПП "НВСП "Бестер"буде у подальшому вирішувати питання землекористування із законним її власником.
Відповідно до статті 7 Земельного кодексу України 1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам та організаціям.
Згідно до пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх у постійному користуванні, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним.
З викладеного вбачається, що чинним законодавством не встановлено строків щодо оформлення права власності або права користування землею.
Проте, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002. “Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте Колективним сільськогосподарським підприємством "Орія" в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.
Діючим законодавством, а саме згідно приписів статей 141, 142, 149 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Повернення земельної ділянки, в такому випадку, також має на меті здійснення певних дій, як органом місцевого самоврядування - власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації, так і відповідачем, зокрема, стосовно розташованого на спірній земельній ділянці належного йому майна, тобто об'єкту, переміщення якого може стати неможливим без його знецінення або зміни його цільового призначення.
Припинення права користування земельною ділянкою за відсутності згоди на це землекористувача, здійснюється лише у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" не подавало до ОСОБА_1 сільської ради будь-яких заяв про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 сільською радою рішення при припинення права постійного користування КСП "Орія" земельною ділянкою чи її частиною не приймалось, а тому користувачем земельної ділянки було і залишається Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія".
З урахуванням наведеного, Колективне сільськогосподарське підприємство "Орія" на законних підставах здійснює постійне землекористування земельною ділянкою загальною площею 1,8226га, що виділена на місцевості двома масивами: земельна ділянка площею 3936,00кв.м, кадастровий номер 32223188000:01:046:008 та земельна ділянка площею 14290,00кв.м, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999.
Набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на спірній земельній ділянці (її частині), не припинило право постійного землекористування позивача.
Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Згідно статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Пунктом 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 роз'яснено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). При цьому необхідно враховувати також приписи: статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; статті 377 ЦК України; статті 50 Закону України «Про землеустрій», зокрема, частини першої згаданої статті.
Докази набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" вказаної в Державному акті на право постійного користування землею І-КВ № 001848 від 12.03.1999 земельної ділянки чи її частини (частин) у власність чи користування та припинення постійного землекористування Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" у встановленому законом порядку відсутні.
Таким чином твердження Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" на припинення права постійного землекористування Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія"з посиланням на перехід права до Товариством з обмеженою відповідальністю "Серпень-Груп" не підтверджене належними доказами.
Сторонами правовідносин щодо постійного землекористування КСП "Орія" земельною ділянкою загальною площею 1,8226га, що виділена на місцевості двома масивами: земельна ділянка площею 3936,00кв.м, кадастровий номер 32223188000:01:046:008 та земельна ділянка площею 14290,00кв.м, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001848 від 12.03.1999 є ОСОБА_1 сільська рада Обухівського району Київської області і КСП "Орія".
ПП "НВСП "Бестер" не є стороною цих правовідносин.
За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" до Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" про визнання припиненим права користування КСП "Орія" земельною ділянкою загальною площею 1,8226 га, що виділена на місцевості двома масивами: №1 земельна ділянка площею 3936,00кв. м, кадастровий номер 32223188000:01:046:008 та №2 земельна ділянка площею 14290,00кв. м, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Що стосується первісних позовних вимог Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частин другої - третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до стаття 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Приватне підприємство "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" в зустрічній позовній заяві та письмових поясненнях неодноразово зазначало, що користується спірною земельною ділянкою для рибогосподарських потреб, що вказані КСП "Орія" у первісній позовній заяві будівлі і споруди дійсно належать ПП "НВСП "Бестер" і розміщені на спірній земельній ділянці.
При цьому право користування Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" зазначеною земельною ділянкою належними правовстановлюючими документами не оформлено.
Таким чином, земельна ділянка площею 0,3134 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,429 га, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка, є самовільно займаною відповідачем ПП "НВСП "Бестер".
Доводи відповідача про важливість діяльності, якою ПП "НВСП "Бестер" займається на цій земельній ділянці, наявність у нього дозволів на зайняття такою діяльністю, передачу (повернення) цієї земельної ділянки ОСОБА_1 сільській раді судом не приймаються до уваги, оскільки вони не є підставою правомірності користування відповідачем вказаною земельною ділянкою.
Враховуючи, що договір суборенди є припиненим, що Приватне підприємство "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" без жодних правових підстав користується земельною ділянкою, що належить Колективному сільськогосподарському підприємству "Орія" на підставі акта на право постійного користування землею серії І-КВ №001848 від 12.03.1999, позовні вимоги за первісним позовом про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,3134 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,429 га, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом, відшкодування витрат по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Приватне підприємство «Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство «Бестер» (код 35471381) звільнити самовільно займану земельну ділянку площею 0,3134га, розташовану в межах земельної ділянки загальною площею 1,429га (кадастровий номер 3223188000:06:001:0002), яка перебуває у постійному користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства «Орія» (код 19419204) на підставі державного акту на право постійного користування землею від 12.03.1999 серії 1-КВ №001848 за адресою: вул. Франка, с. Трипілля, Обухівського району Київської області, від наступних тимчасових будівель і споруд, позначених на виготовленій ТОВ «Компанія земельні справи» схемі обстеження земельної ділянки: - понтон рибне господарство (позначено на схемі за №1); вбиральня (позначено на схемі за №2); тимчасова будівля (позначено на схемі за №3); тимчасова будівля(позначено на схемі за №3.1); тимчасова будівля (позначено на схемі за №3.2); тимчасова будівля (позначено на схемі за №3.3); паркан залізний(позначено на схемі за №5 ); доріжки бетонні (позначено на схемі за №13).
3. Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" (код 35471381) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства "Орія" (код 19419204) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.
4. У зустрічному позові відмовити повністю.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Дата підписання повного рішення: 13.10.2017