вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" жовтня 2017 р. Справа № 911/3016/17
Суддя господарського суду Київської області Чонгова С.І., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Національний кредит” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро України” про стягнення 17 598 096,82грн
Публічне акціонерне товариство “Банк “Національний кредит” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро України” про стягнення 17 598 096,82грн.
Подана заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір визначений нормами Законом України “Про судовий збір”.
Доказів оплати судового збору до поданої заяви не додано.
При цьому, до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідно до якого, заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити йому до прийняття рішення суду у даній справі.
В силу ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявлене клопотання мотивовано позивачем тим, що станом на момент звернення до суду у заявника відсутні кошти.
За наслідками розгляду зазначеного клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв'язку із наступним.
Як визначено п. 3.1 постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином суд зауважує, що підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника, який унеможливлює сплату судового збору при зверненні з позовом, при цьому на заінтересовану сторону покладається обґрунтування та доведення обставин, котрі свідчать, зокрема, про утруднення здійснення сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Із заявленого клопотання вбачається, що позивач пов'язує обставини, які унеможливили сплату судового збору при зверненні з даним позовом, з відсутністю грошових коштів на рахунках.
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Враховуючи викладене, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким останній користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку позивачем не доведено, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою.
З урахуванням заявленого позивачем розміру позовних вимог сплата судового збору мала бути здійснена заявником в максимальному розмірі, передбаченому Законом України Про судовий збір«, а саме 240 000,00грн.
Крім того, у поданій позовній заяві про відстрочення сплати судового збору, заявником не надано доказів щодо можливості сплати ним судового збору до розгляду даної справи по суті, а також не вказано строків у які заявник спроможний буде сплатити суму судового збору, щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що відсутність коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору не має і подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судового відмовити.
2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути Публічному акціонерному товариству ““Банк “Національний кредит” без розгляду.
Суддя С.І. Чонгова