ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.10.2017Справа № 905/5689/13
За позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь", ОСОБА_9
треті особи Донецьке територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Метінвест Б.В. (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V.)
про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акції
Головуючий суддя Маринченко Я.В.
Судді Демидов В.О.
Борисенко І.І.
Представники сторін:
від позивача 1 - ОСОБА_1;
від позивача 2 - не з'явився;
від позивача 3 - не з'явився;
від позивача 4 - не з'явився;
від позивача 5 - не з'явився;
від позивача 6 - не з'явився;
від позивача 7 - ОСОБА_7;
від позивача 8 - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від відповідача 3 - не з'явився;
від відповідача 4 - не з'явився;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - не з'явився.
У серпні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися з позовом до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" та ОСОБА_9 про:
- визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при приватизації державного майна України і створенні Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" таким, що порушує майнові права позивачів;
- визнання не розподілу акцій між членами організації орендарів згідно п.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" при створенні установи Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" таким, що порушує майнові права позивачів;
- визнання не розподілу акцій 50 % пакету акцій + 1 акція, викуплених на основі договору купівлі-продажу пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" від 20.12.2000, укладеного між Фондом державного майна України і Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь", таким, що порушує права в отриманні частини в пакеті акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" членів Організації орендарів, а саме позивачів;
- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча";
- визнання права на виділ частки із 50 % пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна;
- визнання права на виділ частки позивачів із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";
- визнання недійсним договору від 25.03.2011 № 02 про викуп вартості долі організації орендарів, укладеного між Ліквідаційною комісією Організації орендарів Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за підписом ОСОБА_12 та Приватним акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" за підписом ОСОБА_9 у частині сторін ПАТ "Ілліч-Сталь" по відношенню до ОСОБА_8 у частині виплати вартості пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь";
- зобов'язання Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку Донецького територіального управління видати:
- сертифікат на акції Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачам ОСОБА_1 43416 шт. акцій, ОСОБА_5 41112 шт. акцій, ОСОБА_4 64364 шт. акцій, ОСОБА_13 51620 шт. акцій, ОСОБА_6 45832 шт. акцій, ОСОБА_7 61884 шт. акцій, ОСОБА_2 18932 шт. акцій, ОСОБА_8 43516 шт. акцій;
- сертифікат на акції, викуплені у держави 50% + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) Ілліч-Сталь позивачам ОСОБА_1 60348 шт. акцій, ОСОБА_5 57145 шт. акцій, ОСОБА_4 89465 шт. акцій, ОСОБА_13 71751 шт. акцій, ОСОБА_6 63706 шт. акцій, ОСОБА_7 86018 шт. акцій, ОСОБА_2 26315 шт. акцій, ОСОБА_8 60487 шт. акцій;
- сертифікат на акції Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачам ОСОБА_1 на суму 8378 грн., ОСОБА_5 на суму 8099 грн., ОСОБА_4 на суму 12747 грн., ОСОБА_13 на суму 10389 грн., ОСОБА_6 на суму 8909 грн., ОСОБА_7 на суму 11458 грн., ОСОБА_2 на суму 3202 грн., ОСОБА_8 на суму 8514 грн.
- виділення і видачу на руки частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій в установу Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" із пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" позивачів: ОСОБА_1 на суму 8378 грн., ОСОБА_5 на суму 8099 грн., ОСОБА_4 на суму 12747 грн., ОСОБА_13 на суму 10389 грн., ОСОБА_6 на суму 8909 грн., ОСОБА_7 на суму 11458 грн., ОСОБА_2 на суму 3202 грн., ОСОБА_8 на суму 8514 грн.;
- виділення та видачу на руки частини із спільного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" позивачів: ОСОБА_1 43416 шт. акцій, ОСОБА_5 41112 шт. акцій, ОСОБА_4 64364 шт. акцій, ОСОБА_13 51620 шт. акцій, ОСОБА_6 45832 шт. акцій, ОСОБА_7 61884 шт. акцій, ОСОБА_2 18932 шт. акцій, ОСОБА_8 43516 шт. акцій на 30.12.1996;
- виділення та видачу на руки частки із 50% пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації державного майна, позивачам: ОСОБА_1 60348 шт. акцій, ОСОБА_5 57145 шт. акцій, ОСОБА_4 89465 шт. акцій, ОСОБА_13 71751 шт. акцій, ОСОБА_6 63706 шт. акцій, ОСОБА_7 86018 шт. акцій, ОСОБА_2 26315 шт. акцій, ОСОБА_8 60487 шт. акцій.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2014 у справі № 905/5689/13 у задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, ПАТ "ММК ім.Ілліча" та ПрАТ "Ілліч-Сталь" відмовлено, провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_9 припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 рішення першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" із припиненням провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення залишено без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 06.04.2015 зазначену вище постанову скасував та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 рішення суду першої інстанції від 18.06.2014 у справі № 905/5689/13 залишено без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 11.11.2015 у справі № 905/5689/13 рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій скасував, справу передав на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Дана постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили рішення Організації орендарів "ММК ім. Ілліча", оформлені протоколами від 30.11.1996 № 6 та від 30.12.1996 № 7, у зв'язку з чим всебічно не перевірили твердження позивачів про розподіл акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2016 справа № 905/5689/13 прийнята до провадження колегією суддів у складі: суддя Маринченко Я.В. (головуючий), судді Демидов В.О., Пінчук В.І., та призначена до розгляду в судовому засіданні. Надалі, за результатами автоматичного розподілу вказаної справи, остання була прийнята до провадження ухвалою суду від 18.07.2017 колегією суддів у складі: суддя Маринченко Я.В. (головуючий), судді Демидов В.О., Борисенко І.І.
Під час нового розгляду справи позивачі заявлені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Одночасно, в ході розгляду справи позивачами заявлялись клопотання про витребування доказів, що були судом розглянуті та частково задоволені, частково відхилені, з огляду на їх невідповідність вимогам ст. 38 ГПК України.
Також, судом розглянуті заяви позивачів про забезпечення позову, в задоволенні яких судом відмовлено з огляду на відсутність передбачених ст. 66 ГПК України обставин для вжиття заходів до забезпечення. Крім того, у задоволенні заяв позивачів від 21.09.2017 та 02.10.2017 судом було відмовлено також із підстав відсутності доказів сплати судового збору. Одночасно, за наслідками розгляду заяви позивача 1 від 16.06.2017, суд відмовив у її задоволенні через недоведеність викладених обставин тому факту, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. До того ж, прохання позивача 1 накласти арешт на все майно ПрАТ «Ілліч-Сталь» не співвідноситься з правами (інтересами), про захист яких просить заявник, та вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Щодо заявлених позивачами впродовж розгляду справи клопотань про встановлення чи спростування певних фактів, розгляд і дослідження матеріалів справи та документів з експертом, надання оцінки документам, визнання неналежними доказами певних документів, зупинення та призупинення ліквідації ПрАТ «Ілліч-Сталь», то суд позбавлений можливості для їх розгляду по суті, оскільки подання таких клопотань чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Розглянувши також клопотання позивача від 14.03.2016 про винесення додаткової ухвали щодо вимоги про визнання недійсною ліквідації Орендного підприємства «ММК ім.Ілліча», суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки в прийнятті даної вимоги судом було відмовлено із зазначенням в ухвалі суду від 21.09.2017, що унеможливлює винесення додаткової ухвали по суті такої вимоги.
Також не підлягає задоволенню клопотання позивача 1 від 02.10.2017 про доповнення клопотання від 21.09.2017, оскільки за результатами його розгляду судом встановлено, що останнє фактично направлено на зміну предмету та підстав позову шляхом доповнення новою позовною вимогою про визнання певних наказів Фонду державного майна України незаконними. Відтак, дане клопотання не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, що зумовлює суд у його задоволенні відмовити. З аналогічних підстав невідповідності приписам ст. 22 ГПК України внаслідок фактичного пред'явлення нових позовних вимог не підлягають задоволенню клопотання позивача 1 від 21.09.2017, зокрема, про визнання недійсними записів в Установчому договорі від 07.05.1997 та статуті ТОВ "Ілліч-Сталь", записів в Установчому договорі від 22.07.1998 ЗАТ "Ілліч-Сталь", скасування державної реєстрації цих товариств, визнання недійсним та скасування Установчого договору від 19.12.1996 і статуту ВАТ «ММК ім. Ілліча», визнання незаконним збільшення статутного капіталу ВАТ «ММК ім. Ілліча», скасування реорганізації, зобов'язання засновників ТОВ та ЗАО «Ілліч-Сталь», Фонд державного майна України вчинити певні дії.
За результатами розгляду заяви позивачів 2, 4-7 від 21.09.2017 про залучення голови комісії із припинення ПрАТ «Ілліч-Сталь», члена наглядової ради ЗАТ «Ілліч-Сталь» - ОСОБА_14, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку в задоволенні даної заяви відмовити, оскільки позивачами не доведено, яким чином залучення даної особи може вплинути на її права та обов'язки, згідно з вимогами ст. 27 ГПК України.
Розглянувши клопотання позивача 1 від 21.09.2017, позивачів 2-6, 8 від 02.10.2017 про залучення третьої особи 2 у якості відповідача, суд дійшов висновку про те, що дане клопотання задоволенню не підлягає. В обґрунтування вказаного клопотання позивачі послалися на те, що для підтвердження позовних вимог та встановлення зміни власників акцій ЗАТ «Ілліч-Сталь» протягом часу його існування, необхідно залучити до участі у справі вказану третю особу 2, як відповідача. Однак, наведені позивачами підстави не є достатніми в розумінні ст. 24 ГПК України обставинами, з яких у спірних правовідносинах підлягає зміні процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на зобов'язану сторону. Крім того, ст. 24 ГПК України не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.
Також, розглянувши клопотання позивачів 1, 2, 7, 8 від 02.10.2017 про видачу наказу на постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2015, суд дійшов висновку в його задоволенні відмовити з огляду на відсутність передбачених ст. 116 ГПК України підстав для видачі наказу.
Представники позивача 2, 3, 6, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представники позивачів 4, 5, 8 у судове засідання не з'явились, проте подавали через загальний відділ канцелярії господарського суду міста Києва клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
Відповідач 1 (Фонд державного майна України) просив у відзиві на позов відмовити в задоволенні позовних вимог, пославшись на те, що в процесі приватизації правовідносини існували між відповідачем 1 та організацією орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча», а не її членами, та на даний час державна частка в статутному капіталі ВАТ «ММК ім. Ілліча» відсутня. Одночасно, відповідач 1 просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач 2 (ПАТ «ММК ім. Ілліча») проти задоволення позову заперечував, пославшись у відзиві, зокрема, на те, що позивачами не додано доказів наявності в них права на отримання акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ "Ілліч-Сталь», а організація орендарів мала право на отримання частини в консолідованому пакеті акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», а не на його майно.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач 3 (ПрАТ "Ілліч-Сталь») у відзиві на позов просив у його задоволенні відмовити, пославшись, зокрема, на те, що право на одержання акцій і набуття корпоративних прав акціонера ВАТ «ММК ім. Ілліча» мала організація орендарів ММК ім. Ілліча, як юридична особа. Крім того, позивачами не надано доказів того, що останні були засновниками або акціонерами ТОВ (ЗАТ), ПрАТ «Ілліч-Сталь», у зв'язку з чим вони не мають права на частку в статутному фонді ПрАТ «Ілліч-Сталь».Також, не є доведеною наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивачів укладеним між Ліквідаційною комісією Організації орендарів ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПрАТ "Ілліч-Сталь" Договором від 25.03.2011 № 02. Одночасно, відповідачем 3 заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Представник відповідача 3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Треті особи 1, 2 уповноважених представників до судового засідання не направили, пояснень по справі не надали, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів від 17.05.1993 № 765р вирішено зареєструвати як юридичну особу Організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, створену членами трудового колективу Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
У подальшому, 26.05.1993 між Фондом державного майна України (орендодавець) та Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (орендар) було укладено договір оренди № Д-1842, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування цілісний майновий комплекс Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча відповідно з результатами проведеної інвентаризації.
Надалі, 19.12.1996 між Фондом державного майна України та Організацією орендарів підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" було укладено установчий договір № АТ-92, за умовами якого вирішено заснувати Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", яке виступило правонаступником Орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Відповідно до п. 12 установчого договору статутний капітал сформований за рахунок внесків майна засновників: ФДМ України передає державне майно на суму 534681450 грн., поділене на 2138725800 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що становить 69 % статутного фонду; Організація орендарів - майно, що є власністю орендаря, на суму 239580670 грн., яке було поділене на 958322680 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що складає 31% статутного фонду товариства. Організація орендарів має право на створення та володіння консолідованим пакетом акцій, які належать організації орендарів. Організація орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча», як один із засновників товариства, визначає частку кожного члена організації орендарів у консолідованому пакеті акцій відповідно до «Положення про організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» та «Положення про колективний дольовий фонд організації орендарів».
На підставі наказу Фонду державного майна України від 20.12.1996 № 86-АТ "Про створення ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" було створено на базі майна Орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", як його правонаступника, Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Пунктом 4.1 статуту зазначеного товариства визначено, що Організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать Організації орендарів. Організація орендарів ОП «ММК ім. Ілліча», як один із засновників товариства, визначає частку кожного члена організації орендарів у консолідованому пакеті акцій відповідно до «Положення про організацію орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча» та «Положення про колективний дольовий фонд організації орендарів».
Надалі, 07.05.1997 між Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ОСОБА_15 було укладено установчий договір, за умовами якого вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".
Статтею 5 вказаного договору, п. 6.3., 6.4. Статуту ТОВ «Ілліч-Сталь» встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд у сумі 239580680 грн., а саме: організація орендаторів вносить корпоративні права у вигляді акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча» вартістю 239580670 грн., що становить 99,9999958 %; ОСОБА_15 - грошові кошти в розмірі 10 грн., що становить 0,0000042 %.
22.07.1998 між Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та ОСОБА_15 укладено установчий договір, за умовами якого вирішено створити Закрите акціонерне товариство "Ілліч-Сталь" шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілліч-Сталь".
Додатковою угодою від 27.08.1998 до установчого договору від 19.12.1996 № АТ-92, укладеного між Фондом державного майна України та Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, вирішено викласти п. 12 установчого договору в наступній редакції: "Для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний фонд згідно із затвердженим актом оцінки та рішенням Вищого арбітражного суду України у справі № 3/52 від 18.05.1998 у розмірі 837928120 грн., поділений на НОМЕР_2 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників: ФДМ України - державне майно на суму 537310450 грн., поділене на НОМЕР_3 простих іменних акцій, які реалізуються відповідно до плану приватизації ОП "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" і становлять 64,124 % Статутного фонду Товариства; Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча передає в Статутний фонд майно, що є власністю орендаря на суму 300617670 грн., яке поділено на НОМЕР_4 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., що складає 35,876 % Статутного фонду Товариства. Організація орендарів має право на створення і володіння консолідованим пакетом акцій, які належать організації орендарів.".
На виконання вимог Закону України "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", постанови КМ України від 20.12.2000 № 498-р "Про достроковий продаж закріпленого у державній власності пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та наказу Фонду державного майна України від 20.12.2000 № 2675 "Про затвердження уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", 20.12.2000 між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" було укладено договір № КПП-301 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" розміром 50 %+1 акція статутного капіталу.
21.02.2001 на виконання умов вказаного договору Фондом державного майна України було передано, а Закритим акціонерним товариством "Ілліч-Сталь" прийнято у власність пакет акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у кількості 1675856241 шт. номінальною вартістю 0,25 грн. за одну акцію, що підтверджується актом приймання-передачі пакета акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" № 93.
Рішенням зборів уповноважених Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, оформленим протоколом від 01.10.2010 № 4, вирішено припинити діяльність організації орендарів та створено ліквідаційну комісію, головою якої обрано Рибко О.С.
У зв'язку з припиненням організації орендарів, її ліквідацією та відсутністю грошових коштів рішенням зборів уповноважених Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, оформленим протоколом від 17.12.2010 № 5, вирішено: покласти зобов'язання на ПрАТ "Ілліч-Сталь" з виплати членам організації, їх спадкоємцям у розмірі вартості їх часток після завершення процедури ліквідації організації орендарів; уповноважити Голову ліквідаційної комісії Рибко О.С. на передання ПрАТ "Ілліч-Сталь" реєстру членів організації орендарів, які не розпорядилися своїми частками, для здійснення відповідних виплат.
Рішенням зборів уповноважених організації орендарів ММК ім. Ілліча, оформленим протоколом від 25.03.2011 № 1, затверджено ліквідаційний баланс та акт ліквідаційної комісії Організації орендарів ММК ім. Ілліча, доручено голові ліквідаційної комісії подати документи державному реєстратору виконкому Маріупольської міської ради на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
25.03.2011 між організацією орендарів ММК ім. Ілліча та ПрАТ "Ілліч-Сталь" було укладено договір № 02 на виплату вартості частки, відповідно до умов якого останній з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення організації орендарів ММК ім. Ілліча добровільно покладає на себе зобов'язання в частині забезпечення задоволення у вигляді матеріальної допомоги вимог членів організації орендарів щодо належних їм часток у колективному частковому фонді Організації орендарів, та якими вони не розпорядилися на момент ліквідації організації орендарів, у розмірі, встановленому зборами уповноважених організації орендарів для викупу часток у період ліквідації (із коефіцієнтом 5,9 до номінальної вартості належної частки).
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря. На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.
Згідно з п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду", чинного на час приватизації ММК ім. Ілліча, на вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Якщо одним із засновників товариства є організація орендарів, то розподіл акцій між членами організації провадиться у місячний термін з дня реєстрації товариства відповідно до порядку, який визначається організацією орендарів.
Відповідно до п. 1.1. Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча, затвердженого на зборах уповноважених організації орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча» протоколом від 29.04.1993 № 1, організація орендарів є об'єднанням трудящих, створеним за рішенням загальних зборів трудових колективів ММК ім. Ілліча.
Відповідно до п. 5.1., 5.2. Положення вищим органом управління організації орендарів є збори уповноважених організації орендаторів.
Пунктом 8.1. Положення передбачено, що організація орендарів ліквідується за рішенням зборів уповноважених організації орендарів чи за ініціативою засновника.
На зборах уповноважених організації орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча», оформлених протоколом від 15.03.1996 № 1, затверджено доповнення та зміни до Положення про організацію орендарів. Зокрема, п. 6.1., пп. 6.1.1., 6.1.2. було визначено, що колективна власність у натуральному вираженні є неподільною, а у вартісній оцінці розподіляється між членами організації орендарів пропорційно їх трудовому внеску, згідно з «Положенням про колективний частковий фонд», затвердженим зборами уповноважених організації орендарів.
Відповідно до п. 8 Положення про колективний частковий фонд орендного підприємства «ММК ім. Ілліча», затвердженого на зборах уповноважених організації орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча» протоколом від 24.02.1995 № 2, орендар не має права розпоряджатися на власний розсуд часткою в колективному майні. Рішення про його використання є виключною компетенцією зборів уповноважених організації орендарів. У майновій формі майно орендного підприємства, що знаходиться в колективній власності, є неподільним.
У новій редакції вказаного Положення, затвердженої на зборах уповноважених організації орендарів «ММК ім. Ілліча» протоколом від 15.09.1999 № 8, пунктом 6 передбачено, що члени організації орендарів володіють та розпоряджаються частками в майні організації орендарів у відповідності до Положення про організацію орендарів ММК ім. Ілліча та цього Положення. Право користування консолідованими частками членів організації орендарів належить організації орендарів.
З аналізу наведеного слідує, що одним із засновників ВАТ «ММК ім. Ілліча» виступила організації орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча», що внесла до статутного капіталу своє майно та отримала на вартість свого внеску акції створеного товариства.
Водночас, за приписами вищенаведених Положень колективна власність організації орендарів, якою був консолідований пакет акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», у натуральному вираженні є неподільною. Поряд із цим, як п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-93, так і п. 6.1. Положення про організацію орендарів, п. 6, 8 Положення про частковий фонд (у різних редакціях), передбачено, що організація орендарів може розподілити, визначити акції (частку кожного члена організації орендарів у консолідованому пакеті акцій) у визначеному самою організацією орендарів порядку.
Тобто, повноваження на розподіл акцій у консолідованому пакеті акцій, що належить організації орендарів, мала організація орендарів, яка згідно з п. 6.1. Положення про частковий фонд може розподілити акції, як колективну власність, у вартісній оцінці пропорційно трудовому внеску члена організації орендарів. Отже, розподіл акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», що в подальшому були внесені організацією орендарів до статутного фонду ТОВ (ЗАТ) «Ілліч-Сталь», мав бути проведений організацією орендарів.
Утім, як встановлено судом, організація орендарів за рішенням зборів уповноважених організації орендарів від 01.10.2010 № 4 припинила свою діяльність шляхом ліквідації, що не передбачає правонаступництва. Наведене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, пред'явлення до відповідачів у справі позовних вимог про визнання не розподілу акцій (ВАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «Ілліч-Сталь», 50 % пакету акцій + 1 акція, викуплених при приватизації) між членами організації орендарів таким, що порушує майнові права позивачів, не є підставним, оскільки право на розподіл акцій цих товариств між членами організації орендарів належало самій організації орендарів. Отже, вказані позовні вимоги пред'явлені до неналежних відповідачів, що має наслідком відмову в задоволенні позову в цій частині. Одночасно, суд вважає за необхідне наголосити, що обраний позивачами спосіб захисту шляхом визнання не розподілу акцій таким, що порушує майнові права позивачів, не є належним та ефективним у розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.
Разом із цим, згідно з рішенням зборів уповноважених організації орендарів, оформлених протоколом від 17.12.2010 № 5, на ПрАТ «Ілліч-Сталь» покладено зобов'язання з виплати членам організації орендарів у розмірі вартості їх часток. За твердженнями позивачів розподіл акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча» було закріплено в рішеннях зборів уповноважених організації орендарів, оформлених протоколами від 30.11.1996 № 6 та від 30.12.1996 № 7.
Відтак, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи судом у межах наданих йому повноважень вчинялись всі передбачені чинним процесуальним законодавством дії для витребування та дослідження зазначених вище протоколів, однак останні до матеріалів справи додані не були. Зокрема, із пояснень відповідачів вбачається, що останні не є правонаступниками організації орендарів, у зв'язку з чим витребувані протоколи в них відсутні.
Таким чином, докази проведення розподілу акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «Ілліч-Сталь», 50 % пакету акцій + 1 акція, викуплених при приватизації, між членами організації орендарів у матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості дослідити дане питання по суті. Наявні в матеріалах справи копії витягів із зазначених протоколів, з огляду на суперечливість їх змісту та відсутність оригіналів, не можуть бути прийняті судом як належні чи допустимі докази у розумінні ст. 32, 34 ГПК України.
Одночасно, у матеріалах справи містяться докази виплати та видачі сертифікатів на акції ПАТ «ММК ім. Ілліча» позивачам 1-5, 7, 8.
Судом встановлено, що позивачу 8 (ОСОБА_8) на підставі Договору від 25.03.2012 № 02 було виплачено вартість його орендної частки у вигляді матеріальної допомоги в розмірі 53488,98 грн. (за вирахуванням податку), відповідно до платіжного доручення від 15.08.2012 № 370. Наведене свідчить про реалізацію позивачем 8 свого права на отримання належної йому частки майна ще до порушення провадження у справі (до серпня 2013 року) та відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії виписки депозитарної установи ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія» про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № НОМЕР_11 за 26.04.2011 позивачу 1 (ОСОБА_1.) зараховано 335 простих іменних акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча».
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу 2 (ОСОБА_2) видано сертифікати від 22.09.2010 серія НОМЕР_7 на 2720 шт. та від 14.10.2010 серія НОМЕР_8 на 7319 шт. простих іменних акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча».
Відповідно до виписки про операції з цінними паперами на рахунку № НОМЕР_6, відкритого на ім'я позивача 4 (ОСОБА_4), на цьому рахунку станом на 11.06.2015 обліковувалось 1236 шт. простих іменних акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча». Надалі, 11.06.2015 позивач 4 (ОСОБА_4) переказав на рахунок № НОМЕР_5 відкритий на ім'я позивача 5 (ОСОБА_5), 618 шт. акцій зазначеного товариства.
Також, згідно з випискою № 812/6980 станом на 17.04.1998 із реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «ММК ім. Ілліча» на рахунку позивача 7 (ОСОБА_7.) обліковувалось 2000 шт. простих іменних акцій, а на підставі укладеного між ним та ПАТ «ММК ім. Ілліча» договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.08.2010 № 189, позивач 7 додатково придбав 5382 шт. простих іменних акцій цього товариства. У зв'язку з цим, 10.09.2010 на ім'я позивача 7 (ОСОБА_7.) оформлено сертифікат іменних акцій серія В № 210 на 5382 шт. простих іменних акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча» та згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку № НОМЕР_9 станом на 10.09.2010 позивач 8 (ОСОБА_7.) є власником 7382 шт. простих іменних акцій вказаного товариства.
Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку № НОМЕР_10 станом на 10.09.2010, підтверджено право власності ОСОБА_3 на іменні прості акції ПАТ «ММК ім. Ілліча» у кількості 11073 штук.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (у редакції, чинній у період приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді ВАТ "ММК ім. Ілліча", та на момент видачі позивачам відповідних виписок та сертифікатів) підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України", що набрав чинності з 11.10.2013, набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.
Згідно з ч. 4 ст. 3, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній з 11.10.2013) права на цінний папір та права за цінним папером, що існують в бездокументарній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові. Іменні емісійні цінні папери існують виключно в бездокументарній формі. Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов'язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.
Таким чином, станом на момент пред'явлення позову (серпень 2013 року) позивачі 1-3, 7 були власниками іменних цінних паперів ПАТ "ММК ім. Ілліча" та входили до складу акціонерів останнього, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками та сертифікатами на акції цього товариства, та свідчить про виникнення даного спору з корпоративних відносин. Доказів відчуження зазначеними позивачами належних їм акцій до суду не подано.
Відтак, зважаючи на підтвердження матеріалами справи права власності позивачів 1-3, 7 на акції ПАТ "ММК ім. Ілліча" у вказаній вище кількості, спір у частині позовних вимог про видачу сертифікатів, визнання права на виділ частки із пакету акцій та виділення і видачу частини майна у вигляді акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча» був відсутній на зазначену кількість належних позивачам 1-3, 7 акцій до порушення провадження у справі, що зумовлює суд у цій частині позовних вимог вказаних позивачів відмовити.
Водночас, наявність правових підстав для видачі сертифікатів, визнання права на виділ частки із пакету акцій та виділення і видачу частини майна у вигляді акцій ПАТ «ММК ім. Ілліча» у заявленому позивачами 1-3, 7 розмірі останніми доведено не було, у зв'язку з чим у іншій частині цих позовних вимог суд відмовляє внаслідок їх необґрунтованості.
До того ж, від проведення організацією орендарів розподілу між її членами акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», внесених у подальшому до статутного фонду ТОВ (ЗАТ) «Ілліч-Сталь», залежить розгляд позовних вимог позивачів 1-3, 7 про видачу сертифікатів на акції ПрАТ «Ілліч-Сталь», акції, викуплені у держави 50 % + 1 акція пакету ЗАТ (ПАТ) «Ілліч-Сталь», визнання права на виділ частки та виділення і видачу частини майна у вигляді акцій пропорційно долі внесених акцій у ПрАТ «Ілліч-Сталь» із пакету акцій цього товариства в грошовому вираженні, виділення і видачу частки із 50 % пакету акцій + 1 акція, викупленого у Держави Україна при приватизації. Оскільки доказів проведення такого розподілу матеріали справи не містять, то в задоволенні вказаних похідних позовних вимог позивачів 1-3, 7 суд дійшов висновку відмовити.
У той же час, аналогічні позовні вимоги позивача 6, з огляду на відсутність доказів входження цього позивача до складу акціонерів ПАТ «ММК ім. Ілліча», розглядаються судом як такі, що виникли з приватизаційних правовідносин на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України.
Із положень чинного на час приватизації орендного підприємства «ММК ім. Ілліча» законодавства слідує, що при приватизації зданих в оренду підприємств акції створеного товариства отримує орендар, яким у даному випадку виступала організація орендарів орендного підприємства «ММК ім. Ілліча». У зв'язку із цим, остання на праві колективної власності володіла консолідованим пакетом акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча» та відповідно до зазначених вище п. 5 Декрету КМУ від 20.05.1993 № 57-93, п. 6.1. Положення про організацію орендарів та п. 6, 8 Положення про частковий фонд (у різних редакціях) мала повноваження на розподіл акцій створеного товариства між членами організації.
За таких обставин, ураховуючи відсутність доказів розподілу організацією орендарів, членами якої був позивач 6, акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча», ПрАТ «Ілліч-Сталь» та 50 % пакету акцій + 1 акція, викупленого при приватизації, відсутні підстави для задоволення позовних вимог зазначеного позивача про визнання права на виділ його частки із цих пакетів акцій та, як наслідок, виділення і видачу на руки частини майна із пакетів акцій вказаних товариств і видачу сертифікатів на відповідні акції.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним договору від 25.03.2011 № 02 про викуп вартості долі організації орендарів, укладеного між Ліквідаційною комісією Організації орендарів ПАТ "ММК ім. Ілліча" та ПрАТ "Ілліч-Сталь" у частині сторін ПАТ "Ілліч-Сталь" по відношенню до позивача 8 (ОСОБА_8) у частині виплати вартості пакету акцій ПАТ "ММК ім. Ілліча" і пакету акцій ПрАТ "Ілліч-Сталь".
В обґрунтування даної позовної вимоги позивач 8 послався на те, що даний правочин укладений на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 233 ЦК України.
Ознаками правочину, що підпадає під дію ст. 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11.
Утім, обґрунтування в чому саме полягали тяжкі обставини, докази їх наявності та необхідності укладення спірного правочину для усунення або зменшення таких тяжких обставин, позивачем 8 суду доведено не було, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення даної позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним.
Також не є обґрунтованими посилання позивача 8 на розпорядження сторонами спірного правочину внаслідок його укладення належним йому та іншим членам майном, оскільки за умовами даного договору ПрАТ "Ілліч-Сталь" у добровільному порядку прийняло на себе зобов'язання з виплати колишнім членам організації орендарів вартості їх часток у колективному частковому фонді після завершення процедури ліквідації організації орендарів.
Крім того, рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 29.02.2012 у справі № 2/250/121/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_17 до ПрАТ "Ілліч-Сталь" про визнання договору від 25.03.2011 № 02 недійсним, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.05.2012 у справі № 22ц/0591/625/2012, встановлено факт відповідності вказаного договору положенням чинного на момент його укладення законодавства.
Щодо пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_9, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України внаслідок смерті останнього та характеру спірних правовідносин, які не допускають правонаступництва, оскільки правовими підставами пред'явлення позовних вимог до ОСОБА_9 позивачами покладено його неправомірні дії в якості керівника ПрАТ "Ілліч-Сталь".
Також, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог на підставі ст. 83 ГПК України, про що позивачами 1 та 8 заявлялось відповідне клопотання від 19.05.2016 та позивачем 1 від 21.09.2017. Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що вихід за межі позовних вимог є правом, а не обов'язком суду.
Стосовно заяв Фонду державного майна України та ПрАТ «Ілліч-Сталь щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності заявлених позовних вимог, слід зазначити таке.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на наведене вище, встановивши відсутність правових підстав для задоволення даного позову, відповідні заяви відповідачів про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягають.
На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та судові витрати покладаються на позивачів.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_9 припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 09.10.2017
Головуючий суддя Я.В. Маринченко
Судді І.І. Борисенко
В.О. Демидов