61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.09.2017р. Справа №905/1719/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман, код ЄДРПОУ 40150216
до відповідача: Державного підприємства «Артемсіль», м.Соледар, код ЄДРПОУ 00379790
про стягнення додаткових зборів на суму 6146,88 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконс. 1 кат.
від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконс., ОСОБА_3 - пров. інж.
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувались перерви з 05.09.2017р. по 19.09.2017р., з 19.09.2017р. по 25.09.2017р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Артемсіль», м.Соледар про стягнення додаткових зборів на суму 6146,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевезення вантажу у вагоні №60417433 на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузок Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено нерівномірне навантаження на візки та складені відповідні акти загальної форми, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь залізниці додаткових зборів у загальній сумі 6146,88 грн, а саме: плати за користування вагонами - 1469,10 грн, збору за маневрову роботу - 2020,70 грн, збору за зважування на вагах залізниці - 173,10 грн, збору за зберігання вантажу дві доби - 1215,50 грн, збору за повідомлення телеграфом - 244 грн, а також ПДВ - 1024,48 грн.
Відповідач у відзиві №27/03-11 від 04.09.2017р. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що завантажений вагон №60417433 був оглянутий працівником залізниці на станції відправлення і без зауважень прийнятий до перевезення, про що свідчить відтиск календарного штемпеля станції Сіль Донецької залізниці у накладній №48268643. Крім того, за приписами п.1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р., платежі, збори, які виникли через затримку вагонів з вантажем під час перевезення з вини відправника, оформлені станцією затримки відповідними документами, які Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в обґрунтування своєї позиції по суті спору надано не було.
У доповненнях до відзиву №27/03-11 від 18.0-9.2017р. Державне підприємство «Артемсіль» зазначило, що вагонні ваги станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці технічно не придатні для вимірів зміщення вантажу в завантаженому вагоні; визначення навантаження на візок частини загальної маси вантажу є можливим після розвантаження вагону, що позивачем здійснено не було. Водночас, за змістом акту загальної форми №1/СМГС зважування вагону проведено один раз, комерційну несправність усунуто, повторне зважування вагону для підтвердження відсутності нерівномірності завантаження візків не проводилось, внаслідок чого відсутні підстави для стягнення з відправника збору за зважування вантажу (п.4.4 розділу ІІІ Тарифного керівництва). Крім того, на думку відповідача, проведення маневрових робіт протягом визначеного залізницею часу є необґрунтованим (півтори години) (акт загальної форми №1/СМГС).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.2 ст.306 Господарського кодексу України суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
За змістом ч.5 ст.307 вказаного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Як свідчать матеріали справи, 05.02.2017р. Державним підприємством «Артемсіль» зі станції Сіль Донецької залізниці на станцію ОСОБА_4 було направлено за залізничною накладною №48268643 у вагоні №60417433 вантаж - сіль кухонна для промислових цілей (НОМЕР_1) та сіль технічна (сіль кам'яна) (25010051) (вантажоодержувач - Wojceiech Pasich Pphu «Wojtex» Ul. Junacka 25/2, 30-237, Krakow, Poland).
Крім того, вказана накладна містила наступні відомості:
- маса вантажу - 66000 кг (п.18, відомість вагонів);
- спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150 т) (п.21);
- ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) - вантажовідправником (п.20).
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень та заперечень. При цьому, правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
За приписами ст.918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як визначено у ст.32 Статуту залізниць України, вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). Вдправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п.4 розділу «Правила приймання вантажів до перевезення» Правил перевезення вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством.
Згідно з абз.3 п.5 розділу «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу» вказаних Правил, поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Додатком №14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах» встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.
За приписами ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Як встановлено судом, при проходженні вагону №60417433 через попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею було виявлено нерівномірне навантаження на візки та скаледно акт загальної форми №1/СМГС, в якому зазначено, що вказаний вагон затримано на колії станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у зв'язку з нерівномірним навантаженням на візки, комерційна несправність усунена, простій з вини клієнта. За час затримку вагону з 07.02.2017р. 4:00 год. по 10.02.2017р. 4:00 год - 72 год., нараховано наступні збори:
- 285/21 плата за користування - 1469,10 грн,
- 188 маневрові роботи 1,5 год. - 2020,70 грн,
- 195 зважування 1 р. - 173,10 грн,
- 190/1 зберігання - 1215,50 грн,
- 211 повідомлення телеграфом 2 р. - 244 грн,
Всього: 5122,40 грн, нараховану суму стягнути у встановленому порядку.
Відповідно до п.п.2.6, 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів
(ст.62 Статуту), затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Згідно зі ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниць вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Відповідно до приписів Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом №113 від 25.02.1999р. Міністерства транспорту України (далі - «Правила користування») та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом №317 від 25.03.2009р. Міністерства транспорту та зв'язку України плата за користування вагонами, збір за маневрові роботи, збір за зважування вантажу стягуються за певних обставин та за наявності відповідних документів, складених згідно приписів зазначених Правил.
За приписами п.3 Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.4 Правил користування, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
За п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
За змістом п.1.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом №317 від 26.03.2009р. Міністерства інфраструктури України збір за подачу й забирання вагонів (у т.ч. неробочого парку) та іншого рейкового рухомого складу на (з) під'їзні(их) колії(ій) та інші(их) місця(ь) незагального користування локомотивом залізниці визначається залежно від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України (з подальшими змінами), передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Як вказувалось, затримка вагону №60417433 мала місце на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, яка не є станцією відправлення чи призначення.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2017р. позивача було зобов'язано надати, в тому числі, відомість плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, пам'ятку про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам'ятку про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, акт про затримку вагонів форми ГУ-23а, письмові пояснення, у разі якщо такі документи не складались; накопичувальні картки щодо належних залізниці платежів за додаткові послуги.
Позивач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів або письмових пояснень щодо неможливості надання (відсутності) зазначених документів не представив.
Водночас, судом враховано, що відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, а відтак є належною підставою нарахування в порядку ст.119 Статуту залізниць України плати за користування вагонами та контейнерами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах №904/581/13-г від 17.07.2013р., №5006/23/58/2012 від 25.10.2012р., №38/297 від 08.05.2012р.
Водночас, у письмових поясненнях №2022/178 від 15.09.2017р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» стверджувало, що накопичувальна картка ФДУ-92 була складена в електронному вигляді та по закінченню звітного періоду, у зв'язку з відмовою Державного підприємства «Артемсіль» від підписання документу електронним цифровим підписом, видалена з автоматизованої системи робочих місць товарних касирів (АРМ ТВК).
При цьому, за висновками суду, формування накопичувальної картки у електронному вигляді не виключає відтворення вказаного документа у паперовому вигляді, непогодження зі змістом накопичувальної картки та відмова від підписання останньої електронним цифровим підписом є підставою для оформлення паперового документа (Керівництво користувача «АРМ Вантажовідправника»).
Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтована необхідність затримання вагону №60417433 на проміжній станції протягом трьох діб, тобто з 07.02.2017р. по 10.02.2017р.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, шо позивачем, всупереч вимог ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено обґрунтованість нарахування відповідачу плати за користування вагоном - 1469,10 грн, плати за зберігання вантажу дві доби - 1215,50 грн.
Щодо нарахованих позивачем зборів за зважування на вагах залізниці та за маневрові роботи, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів п.4.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці нараховується збір. Крім збору за зважування на вагах залізниці, нараховується збір за маневрову роботу, якщо вагони подаються на ваги локомотивом залізниці, згідно з пунктом 1.8 цього розділу (п.4.3 розділу 3 Збірника).
За приписами п.1.8 розділу 3 Збірника за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.
Згідно з п.4.1 розділу 3 Збірника за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) збір нараховується за кожну операцію у розмірі 75,2 грн за один вагон будь-якої вантажопідйомності - при зважуванні на вагонних вагах.
Пунктом 4.4 розділу 3 Збірника встановлено, що збір за зважування не нараховується, зокрема, за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (ст.24 Статуту залізниць України).
Як вбачається зі змісту акту загальної форми №1/СМГС нарахований залізницею збір за надані послуги зі зважування вантажу становив 173,10 грн.
За змістом наявного у матеріалах справи листа №287/М від 29.08.2017р. заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці перше зважування є контрольним та безкоштовне, за зважування після усунення комерційної несправності (нерівномірного завантаження візків), що виникло з вини вантажовідправника згідно п.п.4.1 розділу 3 Збірника тарифів стягується збір у розмірі 75,20 грн за один вагон будь-якої вантажопідйомності.
Ухвалою господарського суду 28.07.2017р. позивача було зобов'язано надати, зокрема, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення плати за зважування у розмірі 173,10 грн.
Позивач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив.
Водночас, за змістом виписок з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, зважування вагону №60417433 на вагонних вагах залізниці здійснювалось 07.02.2017р, 13.02.2017р. При цьому, за змістом акту загальної форми №1/СМГС, затримка спірного вагону для усунення комерційної несправності на попутній станції відбувалась до 10.02.2017р. 4:00 год. включно.
Таким чином, беручи до уваги встановлений п.4.1 розділу 3 Збірника встановлений тариф для зважування вантажів на вагонних вагах залізниці у розмірі 75,20 грн за один вагон, з огляду на те, що позивачем на вимогу суду не надано обґрунтованого розрахунку заявленого до стягнення збору за зважування вагону №60417433, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустими доказами доцільності та обґрунтованості надання залізницею послуг зі зважування у розмірі 173,10 грн.
За змістом табл.3 п.10 розділу 3 Збірника за надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення (незалежно від кількості відправок) телеграфом становить 53 грн за повідомлення.
Водночас, матеріали справи містять копії текстів телеграм, що свідчать про внутрішні повідомлення залізничних станцій щодо затримки вагону №60417433 для усунення комерційної несправності та, у подальшому, направлення останнього за призначенням.
За таких обставин, беручи до уваги, що стягнення належних залізниці платежів має бути підтверджено відповідними документами (п.1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст.62 Статуту залізниць України), суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача на користь позивача суми збору за повідомлення телеграфом у розмірі 244 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Державного підприємства «Артемсіль» про стягнення додаткових зборів на суму 6146,88 грн є необгрунтованим та таким, що підлягає залишенню без задоволення у повному обсязі.
Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає віднесенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман до Державного підприємства «Артемсіль», м.Соледар про стягнення додаткових зборів на суму 6146,88 грн.
У судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 02.10.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця