Справа № 133/1655/17
Головуючий у 1-й інстанції: Сєчко В.Л.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
12 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_3 про примусове видворення з України,
В серпні 2017 року позивач - УДМС у Вінницькій області звернувся до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування реєстрації.
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 06 вересня 2017 року повернув адміністративний позов у зв'язку із його непідсудністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.09.2017 року та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, решта осіб в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції повертаючи адміністративний позов у зв'язку із тим, що він йому не підсудний, виходив з того, що оскільки позивачем по справі є управління ДМСУ у Вінницькій області, що знаходиться у м. Вінниця то вказана справа, територіально непідсудна Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення адміністративного позову у зв'язку із його не підсудністю цьому суду, з огляду на наступне.
Статтею 19 КАС України визначена територіальна підсудність адміністративних справ, згідно якою за загальним правилом, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим за змістом статті 183-7, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Отже, відповідно до зазначеного позовна заява про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства подається до суду за місцем знаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні або зокрема за місцем знаходженням територіальних органів і підрозділів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Відповідно до Указу Президента України № 1085 від 09.12.10 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну міграційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах визначених законодавством про біженців.
Постановою КМУ № 658 від 15.06.2011 року утворено, як юридичні особи публічного права 27 територіальних органів Державної міграційної служби України (Управління ДМС України у Вінницькій області) у структурі, яких функціонують 679 територіальних підрозділів без статусу юридичної особи.
Одним із таких підрозділів Управління Державної міграційноїслужби України у Вінницькій області є Козятинський районний сектор Управління ДМС України у Вінницькій області.
Крім того, згідно з матеріалами справи, відповідно до довідки № 254 від 05.10.2017 року виданої Пляхівською сільською радою Козятинського району Вінницької області, відповідач по справі ОСОБА_3 проживає без реєстрації в с. Пляхова по пров. Садович, 1 Козятинського району Вінницької області.
Таким чином, враховуючи, що відповідач фактично знаходиться (проживає), а відповідних територіальний підрозділ УДМС розташований в межах територіальної юрисдикції Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, а тому вказаний спір територіально підсудний саме Козятинському міськрайонному суду Вінницької області.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі “Zand v. Austria” від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення адміністративного позову, дійшов передчасного висновку про неможливість розгляду даного спору в окружному адміністративному суді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області задовольнити.
Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_3 про примусове видворення з України скасувати.
Справу направити до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5