03 жовтня 2017 року м.Київ К/800/28375/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області, в якому, з урахуваннями заяви про зміну предмету позову, просила визнати протиправними та скасувати рішення від 28 квітня 2016 року №4 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення ділянок на умовах власності фізичній особі ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,0743 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 із земель не наданих у власність чи користування, а також рішення від 26 серпня 2016 року №2 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність площею 0,0743га» та витяг з Єдиного державного реєстру реєстрації речових прав на нерухоме майно, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, задоволено клопотання ОСОБА_2; провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України; роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку касаційного оскарження, визнанням неповажними причини пропуску цього строку та ненаданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження; надано строк 30 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року позивачем направлено до суду касаційної інстанції конверт з відміткою про дату направлення копії судового рішення апеляційним судом. Надані докази свідчать про подання касаційної скарги у строк, встановлений ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту судових рішень вбачається, що предметом позовних вимог у справі є оскарження рішень Первомайської міської ради Миколаївської області від 28 квітня 2016 року №4 про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,0743 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 із земель не наданих у власність чи користування та від 26 серпня 2016 року №2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0743 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.
В обґрунтування вимог про визнання вказаних рішень протиправними позивач зазначала, що спірна земельна ділянка вже була виділена для забудови та на ній розташований житловий будинок, власником якого був її дід ОСОБА_3 Спадок після смерті останнього отримав її батько ОСОБА_4, який помер. Після смерті батька вона прийняла спадщину.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09 вересня 2016 року №67678407 спірна земельна ділянка площею 0,0743 га кадастровий номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2; підстава виникнення права власності - витяг з рішення Первомайської міської ради Миколаївської області про приватизацію земельних ділянок від 26 серпня 2016 року №2.
Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили із непідсудності даної справи адміністративному суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У даній справі спір стосується права власності та права користування позивача та третьої особи земельною ділянкою, тобто цивільного права. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
За вказаними обставинами, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України, зокрема у постановах від 04 листопада 2015 року у справі №21-3296а15, від 25 листопада 2015 року у справі №21-5535а15, від 26 січня 2016 року у справі № 21-3367а15, від 26 квітня 2016 року у справі №21-6579а15, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим, правомірно закрили провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України та роз'яснили позивачу її право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішень.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Голяшкін