04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/31925/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року у справі за її позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця, зобов'язання провести перерахунок та виплатити пенсію, призначену у розмірі 82% від заробітної плати державного службовця зі всіма її складовими, зазначеної у довідці про заробітну плату, виданої Головним управлінням Державної фіскальної служби, відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову. Вказується на те, що її право на перерахунок пенсії не може бути звужено з прийняттям нових нормативно-правових актів.
Судами встановлено, ОСОБА_1 з грудня 2008 року перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 82 % від заробітної плати.
Листом відповідача від 19 грудня 2016 року їй відмовлено у перерахунку пенсії.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
У зв'язку з набуттям чинності 1 травня 2016 року Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), положення Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) частково втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Закон № 1058-ІV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи статті 90 Закону № 889-VIII, Закону № 1058-ІV з 1 травня 2016 року підстав для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати не вбачається.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, а саме: виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».
Вказаною постановою №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості та механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-XII.
При цьому, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, тобто, не відбулося звуження обсягу вже набутих нею прав та/або позбавлення права на соціальний захист.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2017 року у справі за її позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець