Справа № 150/632/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Скаковська І.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
05 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
В листопаді 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання п. 1 рішення 5 сесії 7 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 25 травня 2016 року протиправним та скасування рішення 33 сесії 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 14 жовтня 2013 року «Про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_2
Томашпільський районний суд Вінницької області постановою від 04.07.2017 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги та просили у її задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14 жовтня 2013 року 33 сесія 6 скликання Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, розглянувши вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року відповідно до ст. 26, п.3 ч. 1 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_2 (а.с. 9).
Як вбачається з протоколу 33 сесії 6 скликання від 14 жовтня 2013 року на сесії були присутні 10 з 13 депутатів сільської ради, з яких 7 проголосували за дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_2 (а.с. 10-11).
17 жовтня 2013 року прокуратурою Чернівецького району Вінницької області винесено подання про усунення порушень вимог законодавства, а саме, зазначено, що згідно протоколу засідання сесії Шендерівської сільської ради за рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_2 у звязку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо неї, проголосувало 7 депутатів.
При тому, що загальний склад Шендерівської сільської ради складає 15 депутатів, а тому рішення про дострокове припинення повноважень більшістю депутатів фактично не прийнято. При цьому, прокуратурою надано строк для усунення порушень в строк до 27 жовтня 2013 року (а.с. 145).
На виконання вимог подання прокурора Чернівецького району Арнаута Я.М., секретарем сільської ради (в.о. голови сільської ради) ОСОБА_5 прийнято розпорядження від 18 жовтня 2013 року № 18 про скликання позачергової 34 сесії сільської ради 6 скликання на 21 жовтня 2013 року (а.с. 149).
21 жовтня 2013 року в результаті розгляду подання прокурора Чернівецького району від 10 жовтня 2013 року, враховуючи вирок Шаргородського районного суду від 21 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року, 34 сесія 6 скликаня в складі 11 депутатів вирішила достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_2 (а.с. 146).
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України “Про місцеве самоврядування”, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи по суті прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки за висновками суду на момент звернення позивача до суду та наданий момент існує два рішення Шендерівської сільської ради про дострокове припинення повноважень Шендерівського сільського голови ОСОБА_2, а тому наявні підстави для скасування та визнання протиправним оскаржуваних рішень відповідно.
Колегія суддів апеляційної інстанції із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР ( далі Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Конституційний суд України, у своєму рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зокрема зазначив наступне.
Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).
Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного ОСОБА_6 України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, КСУ дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства можуть приймати і інші рішення, зокрема і мають право приймати рішення яке скасовує попереднє рішення.
При цьому, у разі прийняття нового рішення із одного і того самого питання, то попереднє рішення, яке регулює те саме питання за загальним правилом втрачає свою чинність з моменту прийняття нового рішення, за винятком випадків коли у такому, прийнятому пізніше рішенні не зазначено інше.
Згідно з матеріалами справи, 21 жовтня 2013 року 34 сесія 6 скликання в складі 11 депутатів вирішила достроково припинити повноваження Шендерівського сільського голови ОСОБА_2 (а.с. 146).
Отже, враховуючи, що 21.10.2013 року відповідачем було прийнято рішення стосовно того ж самого питання, яке вирішувалося оскарженим рішенням від 14.10.2013 року, а саме питання про дострокове припинення повноважень голови Шендерівської сільської ради, то в такому випадку, оскаржуване рішення фактично втратило свою чинність з моменту прийняття рішення від 21.10.2013 року, а тому не потребує скасування у судовому порядку, що свідчить у свою чергу про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи зазначене, Шендерівська сільська рада Чернівецького району Вінницької області відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви від 12.05.2015 року діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги з цього приводу задоволенню не підлягають.
Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_6