Справа № 802/1059/17-а
Головуючий у 1-й інстанції:Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
11 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" до Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа" про зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" звернулось з адміністративним позовом щодо зобов'язання Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа" повторно розглянути та надати достовірну, точну та повну інформацію на запит від 02.06.2017 року в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що у своїй сукупності призвело до неправильного її вирішення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач, скориставшись правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку, просив суд апеляційної інстанції розглянути дану справи за відсутності уповноваженого представника останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.06.2017 року ТОВ "ЦУНАМІ" звернулось до відповідача з інформаційним запитом на підставі та в порядку встановленому Конституцією України, Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про запобігання корупції" в якому просило:
- надати копію підсумкового (узагальненого) протоколу результатів проведення товарною біржею щоквартального аукціону (торгів) з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017, що відбувся 18 травня 2017 року;
- надати інформацію щодо найменування усіх покупців - учасників щоквартального аукціону (торгів) з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року, що відбувся 18 травня 2017 року із конкретизацією номерів карток згідно таблиці, що додавалась.
У відповідь на запитувану інформацію відповідачем надано лист за №52 від 08.06.17 року з якого слідує, що на запитання №1 повідомляється, що звіт про результати торгів з продажу необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2017 року, що відбувся 18 травня 2017 є загальнодоступною інформацією і розміщується Біржею одразу після проведення торгів на головній сторінці та в розділі аукціони-публічні торги з продажу необробленої деревини із посиланням на сайт : http://www.vtub.vinnica/ua. Результати завантаження: Ресурс 3 кварталу 2017 року.
Щодо відповіді на запитання №2 останній відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації, оскільки вона не відноситься до публічної, а є конфіденційною.
Позивач не погоджуючись з отриманою відповідю та вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Цунамі", виходив з того, що відповідач, не надав публічну інформацію доступ до якої гарантується Законом України “Про доступ до публічної інформації”, при цьому відмову в задоволенні запиту на інформацію оформив не у спосіб, визначений вказаним Законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб'єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України, Законом України "Про інформацію", Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За змістом статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Законом України "Про доступ до публічної інформації" регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Отже, за змістом наведеної статті можна виділити такі ознаки публічної інформації:
1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;
2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;
5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
За змістом пункту 6 частини першої статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" на розпорядників публічної інформації покладені обов'язки надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, на розпорядників публічної інформації покладено обов'язок надавати на запити зацікавлених осіб вже реально існуючу на момент отримання запиту (тобто раніше створену і в силу цього вже наявну в розпорядженні) інформацію.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених Законом (п.1 ч. 1 ст. 3 Закон №2939-VI). Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закон №2939-VI).
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, (ч. 1, 2 ст. 19 Закон №2939-VI).
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.
Слід зазначити, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 вказаного Закону, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Частиною 4 вказаної статті Закону визначено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відтак, згідно аналізу пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації” право на доступ до публічної інформації гарантується, серед визначеного, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Водночас, згідно з частини 2 статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє, зокрема:
- дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ;
- захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають;
- виявленню шкідливих для людини наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.
В п. 8.3 вказаної постанови зазначено про те, що для визначення наявності суспільного інтересу в інформації про використання природних ресурсів необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, а саме "Романенко та інші проти Росії" (Romanenko v. Russia), заява № 11751/03, рішення від 08.10.2009 року.
Враховуючи викладене судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що надання запитуваної інформації про результати публічних аукціонів з продажу деревини, а також інформація про покупців природних ресурсів не завдасть шкоди їхнім інтересам, охоронюваним законом, а можлива шкода від оприлюднення такої інформації не переважатиме суспільний інтерес в її отриманні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем запитувалась інформація в зв'язку проведенням 18.05.2017 року публічних торгів із необробленої деревини.
Зокрема, запитувана інформація стосувалась найменування всіх покупців-учасників щоквартального аукціону (торгів) з продажу необробленої деревини із конкретизацією номерів карток.
Критерії обмеження доступу до публічної інформації визначені статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Зокрема, відповідно до частини другої цієї статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про товарну біржу” передбачено, що зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, запитувана позивачем інформація щодо найменування всіх покупців-учасників щоквартального аукціону (торгів) з продажу необробленої деревини із конкретизацією номерів карток не є змістом біржової угоди.
Критерії обмеження доступу до публічної інформації визначені статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Зокрема, відповідно до частини другої цієї статті обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про товарну біржу” передбачено, що зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Пунктом 2.8 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, який затверджено наказом Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007 передбачено, що з метою своєчасного інформування покупців біржа не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення аукціону оприлюднює у друкованих засобах масової інформації обласного значення та загальнодержавного значення для спеціалізованого аукціону, також на власній сторінці в мережі Інтернет повідомлення про місце, дату і час проведення аукціону, відомості про обсяги запропонованої для продажу необробленої деревини, її породи, продавців, якісні характеристики, кількість та розміри лотів, початковий рівень ціни лота, крок аукціону, умови поставки, строки поставки, кінцевий термін прийняття заявок на участь в аукціоні, розмір та термін перерахунку гарантійного внеску.
Відповідно до п 3.1 цього Положення, організатор аукціону (біржа) організовує та проводить аукціони відповідно до чинного законодавства та правил біржової торгівлі, зокрема реєструє учасників аукціону в день його проведення і видає покупцям аукціонні картки з номером.
Наведені вище обставини, у своїй сукупності підтверджують висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зарахування запитуваної позивачем інформації до інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, судовою колегією, в ракурсі здійсненого аналізу норм чинного законодавства, не вбачається підстав вважати, що надання запитуваної позивачем інформації про результати публічних аукціонів з продажу деревини, а також інформація про покупців природних ресурсів могла б завдати будь-якої шкоди їхнім інтересам, охоронюваним законом, а можлива шкода від оприлюднення такої інформації не переважатиме суспільний інтерес в її отриманні.
Окрім того, під час судового засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача частково погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в постанові від 18 серпня 2017 року, щодо наданої відповіді на запитання №1 позивача. Зокрема, представник відповідача погодився, що відсилання позивача за запитуваною інформацією до офіційного сайту Біржі є неправомірною відмовою в наданні інформації, оскільки відповідач мав реальну можливість та право надати вказану ТОВ "Цунамі" інформацію.
В силу ч.2 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції, який правомірно задовольнивнеправомірною відмовою в наданні інформації. позовні вимоги ТОВ "Цунамі".
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4