03 жовтня 2017 р.Справа № 641/1381/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.05.2017р. по справі № 641/1381/17
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , Пенсійного фонду України
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.07.2012 року по 25.08.2015 року, у відповідності до постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24.04.2013 року у справі №407/1378/13-а;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.07.2012 року по 25.08.2015 року та провести відповідні виплати;
- визнати кошти, нараховані на виконання постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24.04.2013 року у справі №407/1378/13-а, недоотриманими ОСОБА_2 з вини органів Пенсійного фонду України;
- визнати кошти, нараховані на виконання постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24.04.2013 року у справі №407/1378/13-а, недоотриманими ОСОБА_2 з вини органів Пенсійного фонду України - спадщиною.
15 травня 2017 року постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Позивачка, не погодившись із вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що нею невірно обрано спосіб реалізації її права, як спадкоємця, на отримання сум пенсій, які повинні були бути виплачені її батьку ОСОБА_2 за постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24.04.2013р. у справі № 407/1378/13-а.
Відповідач не скористався правом подання заперечень на апеляційну скаргу встановлених статею 191 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідач надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось.
Відповідно до положень ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проведено без участі сторін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі про визнання дії неправомірними та перерахування пенсії. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі про обмеження та звуження прав ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за вислугу років як інваліду ІІ групи. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 54 від 28 лютого 2013 року, як незаконне та необґрунтоване. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки прокуратури Луганської області № ф17/534 від 10 вересня 2012 року у відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розміру 90 % заробітної плати з 1 липня 2012 року (а.с. 11-13).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року, постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 квітня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 20-21).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року скасовано. Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24 квітня 2013 року залишено в силі (а.с. 22-24).
25 серпня 2015 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України, де також зазначено, що після його смерті заведена спадкова справа за №58257138 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою (а.с. 16).
26 грудня 2016 року позивачка звернулася до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, щодо виконання рішеннь у справі №407/1378/13-а .
Згідно відповідей Пенсійного фонду України та управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, позивачці повідомлено, що судові рішення, прийняті на користь її батька не підлягають виконанню, оскільки прийняті після його смерті. Окрім того, відповідно до ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права і обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу на інші виплати, встановлені законом (а.с. 27-28).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості та недоведеності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Перевіряючи правомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та Пенсійного фонду України що відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії її батька ОСОБА_2, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, звертаючись з 26.12.2016 року з заявою до Голови Правління Пенсійного фонду України ОСОБА_3, начальника управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі міста Харкова ОСОБА_4 просила повідомити її про прийняті рішення з наступних питань:
- яке управління ПФУ приймало участь у розгляді ВАСУ справи №404/1378/13-а та було обізнано про результати його розгляду;
- яке управління ПФУ повинно було у 2015 році виконати судові рішення у вказаній справі, провести відповідні нарахування та повідомити її батька, який у 2015 році мешкав разом з нею в м. Харкові;
- яке управління ПФУ на даний час повинно виконати зазначені судові рішення у справі, провести нарахування та виплатити спадкоємцям недотримані її батьком пенсійні виплати, враховуючи, що Управління ПФУ в м. Антрацит та Антрацитівському районі натепер не здійснює свою діяльність (а.с.25-26).
Пенсійним фондом України та Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова були надані листи-відповіді ОСОБА_1 на її заяву, за вих. № 8/К-11 від 20.01.2017 року та вих. № 873/02-28 від 23.01.2017 року відповідно (а.с. 27-28).
Не погоджуючись з вказаними листами-відповідями позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду.
Враховуючи зміст звернення ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, а також наданих відповідей, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивачка не зверталася з вимогою провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до постанови Антрацитівського районного суду Луганської області від 24.04.2013 р. у справі № 407/1378/13-а.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до постанови Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 24.04.2013 у справі № 1202/291/2012, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015, відповідачем у судовій справі є управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, на яке покладено відповідні зобов'язання по перерахунку пенсії.
Судами в зазначених рішеннях ніяких зобов'язань на Пенсійний фонд України та управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (правонаступник - Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова) не покладено.
Згідно з п. 12 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднанні управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (зі змінами), управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади'" територіальні органи центрального органу виконавчої влади ліквідовуються, реорганізовуються Кабінетом Міністрів України.
Рішень про ліквідацію, реорганізацію управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Уряд не приймав.
Зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії відповідно до постанови Антрацитівського районного суду Луганської області від 24.04.2013 р. у справі № 407/1378/13-а.
Доводи апеляційної скарги стосовно порушення Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначеним законом врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок Фонду особам, які переміщуються з тимчасово окупованої територіїУкраїни та районів проведення АТО, а порядок виконання судових рішень унормований Законом України "Про виконавче провадження".
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на непроведення Слобожанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова перерахунку пенсії її батька ОСОБА_2 у відповідності до положень ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, оскільки предметом розгляду даної справи є зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за судовим рішенням від 24.04.2013 р. у справі № 407/1378/13-а.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.05.2017р. по справі № 641/1381/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_5
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2017 р.