Справа № 686/10709/17
Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
10 жовтня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
Позивач звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник позивача та позивач заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2017 року - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 11.10.2006 року по 09.05.2016 року ОСОБА_2 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсію за віком позивачу призначено 10.05.2016 року у віці 58 років і 6 місяців. 30.01.2017 року вона звернулась до відповідача з заявою щодо надання інформації про здійснення перерахунку та з проханням здійснити виплату пенсії за віком із врахуванням 2,5 відсотка за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію.
Листом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 09.02.2017 року № 42/Г-12 її повідомлено, що ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що жінкам, які народилися у період по 31.12.1961 року після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 2,5% за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку. Оскільки ОСОБА_2 отримувала пенсію по інвалідності у період з 11.10.2006 року по 09.05.2016 року, права на підвищення пенсії відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має.
Не погодившись з вказаним рішенням позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення розміру пенсії на 17,5 % відбувається на підставі п. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки судом встановлено, що позивач мала право вийти на пенсію у віці 56 років 6 місяців, однак пенсію за віком їй призначено у віці 58 років і 6 місяців, а тому має право на підвищення розміру пенсії на 17,5 %. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
на 0,75 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Згідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при цьому підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється».
У свою чергу статтею 24, цього ж закону, визначено поняття страхового стажу та визначено періоди, з яких складається страховий стаж: Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах».
Як встановлено судом апеляційної інстанції відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 БТ-І№0694754 від 20 вересня 1976 року, позивачка 03.12.2012 року звільнена з Деражнянської міжрайонної державної фінансової інспекції у зв'язку з виходом на пенсію. 18.12.2012 року по 18.04.2014 року перебувала на обліку в Хмельницькому міському центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. 05.05.2014 року по 27.02.2015 року працювала в ПрАТ "Маслосирбаза" (а.с.12).
З матеріалів справи убачається, що позивач з 15.11.2006 року по 03.12.2012 року працюючи отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як інвалід третьої групи, в наслідок загального захворювання, що підтверджується протоколом про призначення пенсії управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №5552 від 15.11.2006 року.
04.12.2012 року позивач звернулася із заявою як не працююча до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як інвалід третьої групи, в наслідок загального захворювання на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», як інвалід ІІ групи.
Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому розпорядженням №856145 від 13.12.2012 року переведено позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
10.05.2016 року позивач знову як не працююча звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», як інвалід ІІ групи на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №256145 від 17.05.2016 року позивача переведено з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», як інвалід ІІ групи на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому позивачка теж як не працююча 30.08.2016 року знову звертається із заявою до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», як інвалід ІІ групи. Розпорядженням управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №856145 від 01.09.2016 року позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», як інвалід ІІ групи.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Відповідно до п.8 Порядку для відстрочення часу призначення пенсії подається заява та надаються документи, зазначені у підпунктах «а», «б» та «г» п.7 цього Порядку.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 після досягнення 56 років і 6 місяців працювала на протязі 5 років та зверталася до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою для відстрочення часу призначення пенсії за віком, а навпаки позивачка в період з 04.12.2012 року по 10.05.2016 року неодноразово зверталася із заявами до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про переведення її з одного виду пенсії на інший, в той же час була не працююча, як зазначалось нею особисто в заявах про переведення з одного виду пенсії на інший, а також і протоколами та розпорядженнями управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про переведення її з одного виду пенсії на інший, зокрема, №5552 від 15.11.2006 року, №856145 від 13.12.2012 року, №256145 від 17.05.2016 року та №856145 від 01.09.2016 року.
А тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване рішення пенсійного фонду про перерахунок раніше призначеної пенсії - є правильним та обґрунтованим, яке прийнято з дотриманням вимог норм чинного законодавства України.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволені позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6