04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 486/320/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Франчук О.Д.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.03.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання зарахувати до його пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 03.02.1983 по 03.05.1983р., з 03.05.1983р. по 31.03.1986р., з 17.04.1986р. по 19.03.1998р., що становить всього 15 років 01 місяць 02 днів; зобов'язання з 13.09.2016р. призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07.06.2017р. визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 17.04.1986р. по 21.08.1992р.; зобов'язано відповідача з 13.09.2016р. призначити позивачу та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах; стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 640грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги. Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, прийняти в цій частині нову постанову про зарахування до його пільгового стажу усіх періодів роботи визначених в позовній заяві. Відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудових книжок від 13.04.1978 року та від 26.05.1986 року, ОСОБА_1, на підставі наказу №14-к від 01.02.1983 року, прийнятий на роботу майстром «Строительный поток №3» з 03.02.1983 року. 03.05.1983 року переведений монтажником 4 розряду на підставі наказу 52-к від 14.05.1983 року. Наказом №36 від 20.12.1983 року ОСОБА_1 було присвоєно 3 розряд монтажника. Наказом №6 від 26.02.1985 року присвоєно 4 розряд монтажника. Звільнений 31.03.1986 року у зв'язку з переводом до ДСК №4 об'єднання «Союзэнергострой» згідно наказу №27 від 27.03.1986 року. 17.04.1986 року, згідно наказу №189/к від 16.04.1986 року, прийнятий по переводу монтажником ЗБК по 4 розряду. Звільнений 19.03.1998 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, згідно наказу №60/к від 19.03.1998 року. /а.с.14-16/
13.09.2016 року, наступного дня після досягнення 58 років, при наявності загального стажу роботи 34 роки 01 місяць та 6 днів з урахуванням пільгового стажу, позивач звернувся з заявою до Южноукраїнського ОУПФУ Миколаївської області про призначеної йому пенсії за віком на пільгових умовах. /а.с.9/
28.12.2016 року Южноукраїнським ОУПФУ Миколаївської області було ухвалено рішення №57, яким підтверджено ОСОБА_1 пільговий стаж з 29.09.1988 року по 21.08.1992 року, який склав 3 роки 10 місяців 23 дні. В призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах. /а.с.10-12/
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір у цій справі та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж позивача, який дає йому право на пенсію із зменшенням пенсійного віку підтверджується записами трудової книжки, іншими документами, уточнюючими характер цих робіт та їх вид, період тощо, тому висновки відповідача щодо відсутності необхідного стажу роботи не ґрунтуються на Законі, у зв'язку чим Управління має бути зобов'язано призначити позивачу спірну пенсію в судовому порядку.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно із постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.
Згідно з п. «а» ст.100 цього Закону, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з Розділом XXIX «Будівництво будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, культурно-побутових, а також наземних споруд і будівельних шахт, рудників і комунікації» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року 1173, монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій та майстри мають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки №512 від 20.09.2013 року позивач працював повний робочий день в АТВТ «Южноукраїнський домобудівний комбінат» з 17.04.1986 року по 19.03.1998 року, за професією монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, яка передбачена Списком №2 розділу ХХVІІ підрозділу а) код КП 2290000а-14612, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року. Виконував будівництво нових будівель та споруд. За вказаний період стаж складає 11 років 11 місяців 2 дні. Довідка видана на підставі наказу про прийняття на роботу, присвоєння професії, особової картки Ф-Т2, архівних довідок про заробітну плату за 1986-1988 роки та трудовий стаж. /а.с.18/
При цьому, відомостей про проведення атестації робочих місць судом не встановлено.
Таким чином підлягають задоволенню позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи позивача в домобудівному комбінаті №4 з 17.04.1986р. по 21.08.1992р., який складає 6 років 4 місяці та 5 днів.
Трудовий стаж позивача в період з 03.02.1983р. по 03.05.1983р. та з 03.05.1983р. по 31.03.1986р. первинними документами про умови праці та зайнятість повний робочий день не підтверджено. В період з 21.08.1992р. по 19.03.1998р. пільговий характер роботи не підтверджено результатами атестації робочого місця за умовами праці, тому позов в даній частині є безпідставним.
Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано правила п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням віку позивача, його стажу роботи, в тому числі спеціального, щодо зменшення пенсійного віку, у зв'язку із чим висновок про наявність у позивача права на момент звернення із відповідною заявою до Управління на призначення пенсії є правильним.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому понесені витрати позивачем повинні бути компенсовані за рахунок Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив помилку при стягненні судового збору, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.201 КАС України підлягає зміні в частині стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Южноукраїнського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задовольнити частково, постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року змінити в частині стягнення судового збору.
Викласти абзац 5 резолютивної частини постанови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 червня 2017 року в наступній редакції: «Компенсувати судові витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору згідно квитанції від 15.03.2017р. №17837985-1 у сумі 640грн. за рахунок Державного бюджету України. Виконання судового рішення щодо повернення судового збору доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Миколаївський області».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія