10 жовтня 2017 р.Справа № 554/1176/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р. по справі № 554/1176/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»;
- зобов'язати ГУ НП в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку, затвердженого Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р. по справі № 554/1176/17 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповноту з'ясування обставин у справі.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ОСОБА_1 з липня місяця 1994 року по серпень 1997 року та з квітня 2006 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інше міністерство, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).
З 7 листопада 2015 року по 29 липня 2016 року проходив службу в Національній поліції України.
Наказом № 233 від 29 липня 2016 року Головного управління Національної поліції в Полтавській області був звільнений, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» № 167-С від 7 липня 2016 року його визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Полтавською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією 8 вересня 2016 року позивачу встановлена 2 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 30 серпня 2016 року.
Ппозивач звернувся 12 жовтня 2016 року до ГУ НП в Полтавській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби (а.с.38).
У судовому засіданні встановлено, що позивач повторно 26 січня 2017 року звернувся до начальника ГУ НП в Полтавській області з заявою виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850.
Листом ГУ НП в Полтавській області № 29/В-77 від 28 вересня 2016 року позивачу повідомлено, що у зв'язку з тим, що він був звільнений з Національної поліції, а захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то застосувати норму наказу МВС України від 11 січня 2016 року № 4 чи Постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 неможливо.
Позивач, оскаржуючи вказані дії, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх правомірності.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 6 статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пункт 1 Порядку № 850 встановлює порядок та умови, що визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає ОСОБА_2 України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - ОСОБА_2 № 580-VІІІ).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII, одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону № 580-VIII.
Водночас, пунктами 8, 9 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, Міністерство внутрішніх справ є розпорядником коштів, який на підставі висновку та доданих документів приймає рішення про призначення грошової допомоги.
Компетенція Головного управління Національної поліції в Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складанням висновку та спрямуванням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.
У ході розгляду справи судом встановлено, що пакет документів поданий позивачем до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (а.с. 38) останнім до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або не можливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не направлявся, у зв'язку з чим відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 28.04.2017р. по справі № 554/1176/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2017 р.