12 липня 2017 р. Справа № 804/3010/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н. В.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДОРАС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас" на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 10 915 984, 80 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головним управління ДФС у Дніпропетровській області зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг на загальну суму 10 915 984, 80 грн., проте зазначена заборгованість підприємством добровільно не погашається, у зв'язку з чим податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас" підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.
Представник позивача в судовому засіданні від 12.07.2017р. позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві доводам. Проти подальшого розгляду справи в порядку письмового правадження не заперечувала.
У судове засідання призначене на 12.07.2017р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач та третя особм були належним чином повідомлені.
Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Державної податкової інпсекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із проханням задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадорас" (далі-ТОВ "Амадорас", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 37070513) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 16.04.2010р. (дані про юридичну особу включено до державного реєстру згідно запису №1 224 102 0000 049410).
Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючому органі (станом на момент виникнення спірних правовідносин - у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яку переіменовано на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, зборів та обов'язкових платежів від 19.04.2010р. за №15204.
Так, станом на 31.12.2016р. за обліковими даними контролюючого органу за ТОВ "Амадорас" обліковується заборгованість у розмірі 10 915 984, 80 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства" (код бюджетної класифікації 21081000) в сумі 10 915 984, 80 грн., визначеного згідно сформованого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №0001202200 від 22.08.2014р., яке винесено позивачем на підстві акту перевірки №2180/04-62-22-6/37070513 від 08.08.2014р. та направлялось на податкову адресу відповідача та отримано представником підприємства - 28.08.2014р. згідно наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ "Амадорас" податкову вимогу форми «Ю» за №4683-17 від 19.12.2016 року на суму 10 915 984, 80 грн., яка була отримана відповідачем - 26.12.2016р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Амадорас, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням №0001202200 від 22.08.2014р., оскаржило вищезазначене податкове повідмолення-рішення у судовому порядку (адміністративна справа №804/324/15).
За результатами розгляду адміністративної справи №804/324/15 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено від 12.02.2015р. постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "Амадорас" відмовлено.
Дане рішення суду оскаржувалось підприємством в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015р. апеляційну скаргу ТОВ "Амадорас" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2015р. - без змін.
З огляду на те, що сума грошового зобов'язання відповідача, нарахована згідно податкового повідомлення-рішення за №0001202200 від 22.08.2014р. є узгодженою, а податкова вимога №4683-17 від 19.12.2016р. є чинною, однак сума боргу за даним податковим повідомленням-рішенням відповідачем у добровільному порядку не сплачена, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16, ст. 36 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).
У відповідності до положень п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - контролюючі органі мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 54 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Підпунктами 56.1 та 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.08.2014р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було сформовано нове податкове повідомлення-рішення за №0001202200, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства" (код бюджетної класифікації 21081000) в сумі 10 915 984, 80 грн.
Правомірність даного податкового повідомлення-рішення була предметом судового розгляду в адміністративній справі №804/324/15.
За результатами розгляду адміністративної справи №804/324/15 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено від 12.02.2015р. постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "Амадорас" відмовлено.
Дане рішення суду оскаржувалось підприємством в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015р. апеляційну скаргу ТОВ "Амадорас" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2015р. - без змін.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до положень ч. 3 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд не вправі ставити під сумнів обов'язковість виконання набравшого законної сили рішення, винесеного за результатами розгляду адміністративної справи №804/324/15, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Амадорас" щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001202200 від 22.08.2014р. - відмовлено, оскільки у вказаній адміністративній справі брали участь ті ж самі сторони, а обставини, встановлені у судовому рішенні, яке набрало законної сили (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2015р.) - не підлягають доказуванню при розгляді справи №804/3010/17.
Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, грошове зобов'язання визначене контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001202200 від 22.08.2014р. на момент розгляду даної адміністративної справи є узгодженим та набуло статусу податкового боргу платника податків.
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано та направлено на податкову адресу підприємства податкову вимогу форми "Ю" №4683-17 від 19.12.2016р. на суму 10 915 984, 80 грн., яка отримана представником відповідача - 26.12.2016р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем податкової вимоги у визначеному законодавством порядку.
Таким чином, загальна сума податкової заборгованості ТОВ "Амадорас" становить 10 915 984, 80 грн. та на момент розгляду справи є непогашеною.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України - органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абзацу першого п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно із приписами пп.20.1.19 та п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить до висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості- підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадорас" (код ЄДРПОУ 37070513) на користь державного бюджету (р/р №31117105700004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі податкового боргу по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 10 915 984, 80 грн. (десять мільйонів дев'ятсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).
Копію постанови направити особам, які беруть участь у справі.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова