Рішення від 31.07.2006 по справі 20-9/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"31" липня 2006 р.

справа № 20-9/105

за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі

Міністерства Оборони України

Севастопольського військово - морського інституту імені П. С. Нахімова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД»

про усунення перешкод в користуванні майном.

суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

представник військової прокуратури Севастопольського гарнізону - Бучко Р. В., довіреність б/н від 12.12.05,

позивача (Міністерство Оборони України) -Ковтун В. Г., довіреність № 46 від 18.01.06;

позивача (Севастопольський військово - морський інститут імені П. С. Нахімова) - Даниленко Л В, довіреність № 46 від 18.01.06;

відповідача -Дем'янович К. С., довіреність № 83 від 24.01.2006,

Суть спору: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі структурного підрозділу Севастопольського військово - морського інституту імені П. С. Нахімова (далі -СВМІ ім. П. С. Нахімова) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД» (далі - ТОВ Фірма “Консоль ЛТД») про усунення перешкод в користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Земельного законодавства України, а саме стосовно самовільної зміни цільового призначення земель, які належать позивачу, шляхом самовільної забудови спірної земельної ділянки без належних дозволів на виконання будівельних робіт.

В процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, прокурор в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, просить суд усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язати ТОВ Фірма “Консоль ЛТД» звільнити належну на праві постійного землекористування Севастопольському військово - морському інституту імені П. С. Нахімова самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1875 га, зазначену на Плані зовнішніх меж Державного акту на право постійного землекористування Севастопольського військово - морського інституту імені П. С. Нахімова точками 75, 76, 77, 78, 79; зобов'язати відповідача привести вказану земельну ділянку в первинний стан.

Обґрунтування та інші доводи викладені у позові та уточненнях до нього (а.с. 2-4, 63-65, 75-78).

Прокурор заявив клопотання про витребування у відповідача копії договорів, укладених з між відповідачем та іншими приватними особами для забудови спірної земельної ділянки.

Також прокурором було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду адміністративної справи про визнання недійсними дозволів на виконання будівельних робіт.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що при здійснені будівництва на спірній земельній ділянці не виходив за межі земельної ділянки наданої йому позивачем для забудови.

Після уточнення позовних вимог відповідач усно пояснив, що будівництво котеджів № 18 літер “А», “Б», “В» здійснюється ним як підрядником на підставі отриманих позивачем дозволів на будівництво. Письмові пояснення суду з цього приводу не надав.

Згідно до ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 26 липня 2006 року по 31 липня 2006 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи, суд встановив.

04.12.1996 Севастопольському військово - морському інституту імені П. С. Нахімова видано державний акт на право постійного користування землею № 445 площею 38,4317 га для обслуговування житло -казармених та учбово -лабораторних будівель, службових приміщень військового містечка в бухті Стрілецька, та для будівництва та обслуговування кварталу малоповерхових житлових будинків по вулиці Єфремова, 2 в місті Севастополі.

16.06.1998 між Севастопольським військово - морським інститутом імені П. С. Нахімова (Інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД» (Фірма) був укладений договір № 216/07 про спільні дії щодо проектування та будівництва монолітних житлових будинків на непарній стороні вулиці Єфремова в районі Стрілецької бухти м. Севастополя (далі -Договір), в який 21.02.2003, 04.06.2003, 26.10.2004, 30.09.2005, 06.10.2005 сторони вносили певні зміни шляхом укладення Додаткових угод.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що сторони договору зобов'язуються у відповідності до цільового призначення земельної ділянки спільно діяти для досягнення господарської мети -у відповідності до генерального плану забудови створити робочий проект, здійснити будівництво та ввести в експлуатацію монолітні житлові будинки із зовнішніми мережами та спорудами по непарній стороні в районі Стрілецької бухти в м. Севастополі.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що для досягнення цілей, вказаних в пункті 1.1 Договору Інститут зобов'язується передати Фірмі на період спільної діяльності копію державного акту на земельну ділянку площею 2,59 га для будівництва об'єкту та копію плану земельної ділянки площею 3,3 га.

Відповідно до пунктів 3.1.6, 3.2.8 Договору протягом 30 днів після виконання Фірмою всіх зобов'язань за пунктом 4 Договору переоформити земельну ділянку площею 2,59 га в постійне користування Фірми.

Інші обов'язкі сторін викладені у розділі 3 Договору.

В процесі виконання Договору, як пояснюють позивачі, Фірма вийшла за межі встановленої відповідно до Договору та погодженої земельної ділянки площею 2,59 га та зайняла під будівництво котеджів додатково ділянку площею 1,875 га із земель, що перебувають в постійному користуванні Інституту і надані йому для обслуговування житло-казармених будинків на плані зовнішніх меж (а.с. 20) дана земельна ділянка знаходиться у межах цифр 75-76-77-78-79.

З наданих прокурором документів Державної будівельної інспекції вбачається, що позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю м. Севастополя із заявами від 27.08.2004 про надання дозволу на будівництво котеджів № 18 “Б» та 18 “В». Відповідні дозволи були отримані позивачем (№ 254/431 від 03.09.2004 та № 315/431 від 15.10.2004). Згідно даних документів замовником робіт виступає Севастопольський військово - морський інститут імені П. С. Нахімова, підрядником - ТОВ “Фірма “Консоль ЛТД» та інші особи (по об'єкту № 18 “В»).

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1864-р від 01.12.2004 на підставі позитивного висновку Управління містобудування та архітектури від 28.10.2004 № 2-3/2702, державного акту на землю I-КМ № 005311 від 04.12.1996, договору № 216/07 від 16.06.1998 та додаткових угод до нього, дозволено Севастопольській дирекції ТОВ “Фірма “Консоль ЛТД» проектування та будівництво групи житлових будинків № 17, № 18 по вулиці Єфремова.

06.01.2005 Державною комісією з приймання до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту прийнятий малоповерховий житловий будинок першої черги (першого та другого пускового комплексу) групи малоповерхових житлових будинків на території Севастопольського військово - морського інституту імені П. С. Нахімова по вулиці Єфремова, 27 (котедж № 18). За результатами прийомки складений акт, який затверджений Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 39-р від 11.01.2005. Замовником робіт згідно наданих документів виступає Севастопольський військово - морський інститут імені П. С. Нахімова, будівництво здійснює підрядник ТОВ “Фірма “Консоль ЛТД».

26.08.2005 (вих. № 2447/9) Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів на адресу Інституту було направлено попередження про земельно -правове врегулювання використання земельних ділянок, які знаходяться в користуванні Інституту, згідно якого Інститут попереджений про недопустимість освоєння земельної ділянки площею 0,1875 га військового містечка № 75 (здійснення будівництва об'єктів) без внесення змін цільового призначення земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Вищевикладене стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Суд, заслухавши прокурора, представників позивача, відповідача, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлене, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З наданих прокурором до матеріалів справи документів вбачається, що спірна земельна ділянка належить Севастопольському військово - морському інституту імені П. С. Нахімова на праві постійного користування, що підтверджується державним актом I-КМ № 005311 від 04.12.1996 (а.с. 19-22).

ТОВ “Фірма “Консоль ЛТД» -є підрядником, який виконує на даній земельній ділянці будівельні роботи, замовником яких є Севастопольський військово - морський інститут імені П. С. Нахімова. Будівництво здійснюється на підставі отриманих від Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю м. Севастополя дозволів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави визнати спірну земельну ділянку самовільно зайнятою відповідачем, тому позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог прокурора та позивачів про усунення перешкод у користуванні майном (земельною ділянкою) та повернення земельної ділянки у первісний стан, прокурором та позивачами не надано суду жодного доказу перешкод із боку відповідача у користуванні ним земельною ділянкою та відсутні будь -які документи, що підтверджують первісний стан земельної ділянки. Не надано прокурором та позивачем також підтвердження відомостей про осіб, які мають певні документи з цього приводу, які можуть бути витребувані судом для з'ясування обставин справи.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відмовив прокурору в задоволенні клопотання про витребування у відповідача копії договорів, укладених з між відповідачем та іншими приватними особами для забудови спірної земельної ділянки з тих підстав, що зазначені документи не пов'язані з предметом спору.

Суд відмовив прокурору в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду адміністративної справи про визнання недійсними дозволів на виконання будівельних робіт з наступних підстав.

Відповідно із ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Прокурор не довів, яким чином спір про визнання недійсними дозволів на виконання будівельних робіт пов'язаний зі спором про усунення перешкоди в користуванні майном та зобов'язанням звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Крім того, на момент заявлення клопотання адміністративний позов не був прийнятий судом до провадження, тому у суду відсутні підстави, які передбачені статтею частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя С. А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 07.08.2006

Попередній документ
69503
Наступний документ
69505
Інформація про рішення:
№ рішення: 69504
№ справи: 20-9/105
Дата рішення: 31.07.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань