Справа № 127/20304/17
Провадження 2/127/5582/17
12 жовтня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.,
секретаря Бондарчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Вінницької обласної філії про стягнення коштів та зобов»язання вчинити певні дії,
Заява представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову мотивована тим, що 25.09.2017 року Вінницьким міським судом на підставі заяви ОСОБА_1 винесено ухвалу про забезпечення позову у справі №127/20304/17 за її позовом до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Вінницької обласної філії про стягнення з ОСОБА_2 коштів та зобов'язання банку внести зміни до кредитного договору.
Відповідно до ухвали в межах суми позовних 975 427,92 грн. накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а також на рахунки, відкриті на його ім'я в банківських установах, реєстраційний номер облікової картки податків НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник відповідача вважає ухвалу передчасною та безпідставною, оскільки її винесено до відкриття провадження в справі, суд не переконався, що між сторонами відсутній спір, оскільки щодо виконання кредитного договору №050/27-254, укладеного з ПАТ «Укрсоцбанк» укладено додаткову угоду №050/27-252 від 05.08.2008 р. до цього договору і з 2008 р. ОСОБА_1 була визначена окремим позичальником та фактично отримала для власних потреб 56000 доларів США строком до 2023 року, а за додатковою угодою №050/27-253 від 05.08.2008 р. до кредитного договору №050/27-254, укладеного з ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 було визнано окремим позичальником і він фактично отримав 40800 доларів США. За умовами додаткових угод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були визнані окремими позичальниками. Свою частину зобов»язань ОСОБА_2 виконав в повному обсязі, що підтверджується довідкою №042/001 від 10.01.2017 року, виданою Хмельницьким відділенням ПАТ «Укрсоцбанк». Забезпечення позову порушує права ОСОБА_2 та третіх осіб. ОСОБА_2 є приватним підприємцем, і накладення арешту на все майно і банківські рахунки обмежить його у можливості утримувати родину та двох неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 підтримали заяву про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на обставини, викладені в ній.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечив проти скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи тим, що арешт накладено в межах супи позовних вимог, заборгованість перед банком не погашена. Неповнолітній син сторін ОСОБА_3 мешкає разом з позивачем ОСОБА_1, менша дитина відповідача від іншого шлюбу мешкає з ним.
Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з»явився, подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності. В своїй заяві зазначив про те, що кредитні зобов»язання, які випливають з умов Генеральної угоди перед ПАТ «Укрсоцбанк» не виконані. Представник ПАТ «Укрсоцбанк» вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, тому що є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене ОСОБА_2
Заслухавши представників відповідача ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, додані до заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Ухвала суду про забезпечення позову від 25.09.2017 р. постановлена з дотриманням положень ст. ст. 151-153 ЦПК України та роз»яснень постанову Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Так, відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову було здійснено судом за позовною заявою, поданою з дотриманням ст. 119 ЦПК України. Виключення передбачені лише положеннями ч. 4 ст. 151 ЦПК України про забезпечення позову до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Про наявність спору між сторонами суд пересвідчився з матеріалів позовної заяви, пояснень представників сторін в судовому засіданні 12.10.2017 р. та заяви представника відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» від 12.10.2017 р. вих. №08.306-297/85-640.
В заяві про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача посилається на дві окремі додаткові угоди між ПАТ «Укрсоцбанк» та позичальниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : №050/27-252 від 05.08.2008 р. до цього договору, відповідно до якого з 2008 р. ОСОБА_1 була визначена окремим позичальником та фактично отримала для власних потреб 56000 доларів США строком до 2023 року та №050/27-253 від 05.08.2008 р. до кредитного договору №050/27-254, укладеного з ПАТ «Укрсоцбанк», відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано окремим позичальником і він фактично отримав 40800 доларів США. Проте суду надано лише додаткову угоду №050/27-254 від 05.08.2008 р. між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №050/27-252, в пункті 2 якої (додаткової угоди) зазначено про максимальний ліміт заборгованості в сумі 100 000 доларів США,
В довідці ПАТ «Укрсоцбанк» №042/001 від 10.01.2017 р. йдеться про погашення станом на 01.09.2015 р. кредиту за додатковою угодою №050/27-253 від 05.08.2008 р. до генеральної угоди №050/27-252 від 05.08.2008 р., без зазначення суми погашення, до того ж копії цієї додаткової угоди суду не подано. А із заяви ПАТ «Укрсоцбанк» від 12.10.2017 р. вих. №08.306-297/85-640 представник банку зазначає про наявність заборгованості перед банком за Генеральним договором про надання кредитних послуг №050/27-252 і наполягає на збереженні арешту на майно відповідача ОСОБА_2
На переконання суду, питання про наявність чи надуманість спору між сторонами має вирішуватись при розгляді справи по суті.
Накладення арешту на майно здійснено в межах суми позовних вимог 975427,92 грн., а не на все нерухоме та рухоме майно та кошти на банківських рахунках ОСОБА_2
Суд погоджується з тим, що одна з підстав забезпечення позову - відчуження майна ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_4 відпала, що слідує з постанови від 19.05.2016 р. у виконавчому провадженні ВП №50513290 про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором про спільну діяльність в сумі 300000 доларів США, що еквівалентно 6 360 000 грн.
Інша підстава для забезпечення позову ОСОБА_1, а саме можливість відчуження майна ОСОБА_2 до ухвалення рішення в справі, - не відпала.
Разом з тим доводи представника відповідача про те, що накладення арешту на кошти в банківських установах перешкоджають господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суд знайшов обґрунтованими. З наданої суду довідки у ФОП ОСОБА_2 працюють 13 працівників, які мають отримувати заробітну плату, а тому накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2, відкриті в банківських установах на цю особу саме як на суб»єкта господарювання, може вплинути на право працівників на оплату праці.
Керуючись ст. 154 ЦПК України,
Заяву задовольнити частково.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Вінницької обласної філії про стягнення коштів та зобов»язання вчинити певні дії у виді накладення арешту на рахунки, відкриті на ім»я фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п»яти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя