Справа № 148/1428/17
Провадження №1-кп/148/222/17
11 жовтня 2017 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин кримінальне провадження № 12017020310000384, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
18 липня 2017 року близько 08:00 год. ОСОБА_4 прийшовши до домогосподарства АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де допомагав власнику у проведенні ремонтних робіт недобудованого будинку. Біля 19:00 год., коли ОСОБА_4 збирався йти додому, та зайшов до кімнати приміщення недобудови, щоб переодягнутися, на полиці побачив пачку від цигарок. Взявши її до рук та відкривши, ОСОБА_4 побачив, що в середині знаходяться кошти. Після чого останній, діючи умисно, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку пачки цигарок, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1900 гривень та 50 доларів США, яку помістив до кишені власних штанів та заніс до себе додому. Викрадені грошові кошти він сховав за місцем свого проживання, а частину з них, в сумі 250 гривень витратив на власні потреби, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 3 198 гривень.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
З обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення, укладена 21 липня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 під час досудового розслідування.
За змістом даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді громадських робіт строком 100 (сто) годин. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, укладеної з підозрюваним ОСОБА_4 , визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, йому зрозумілі. Просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
У пункті 1 ч.1 ст.468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч.3ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки його невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_5 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Форма та зміст угоди про примирення відповідають вимогам статті 471 КПК України. Зазначене в угоді узгоджене сторонами угоди покарання для обвинуваченого встановлене в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб та відповідають вимогам КПК України та КК України.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення обов'язки, очевидно можливі для виконання.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 21 липня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 473-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 21 липня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді громадських робіт строком 100 (сто) годин.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України протягом 30-ти днів з моменту проголошення до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1