Справа № 136/576/15-к
06 жовтня 2017 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні та Угоду про визнання винуватості від 06 жовтня 2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020200000041 від 05 лютого 2015 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росоша, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
за участі сторін кримінального провадження
з боку обвинувачення
прокурора ОСОБА_4
з боку захисту
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, в середині вересня 2014 року при збиранні врожаю сої на полі між с. Росоша та с. Скитка Липовецького району, виявив шість дикоростучих рослин коноплі, які в подальшому зірвав і тим самим незаконно придбав, після чого забрав їх із собою та поклав просушитися на дровах в підсобному приміщенні, на території свого домогосподарства в АДРЕСА_1 і тим самим незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
В кінці грудня 2014 року коли рослини коноплі просохли, то ОСОБА_3 відділив сухе листя та суцвіття від рослини, які в подальшому пересіяв через металеве сито і тим самим незаконно виготовив готовий до вживання наркотичний засіб, який незаконно зберігав в полімерній каністрі на території свого домогосподарства з метою подальшого збуту.
19 лютого 2015 року біля 18 год. 15 хв. ОСОБА_3 , маючи намір на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, перебуваючи в своєму домогосподарстві, розташованому в АДРЕСА_1 , зустрівся з особою зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 , яка діяла на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі проведення оперативної закупки без затримання особи продавця, де на території свого домогосподарства з підсобного приміщення збув останній, полімерний прозорий пакет червоного кольору з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 35,79 г. у перерахунку на висушену речовину, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 300 грн.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 307 КК України, а саме - незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою - ті самі дії, вчинені щодо особливо небезпечних наркотичних засобів.
Крім того, 26 лютого 2015 року біля 19 год. 30 хв., ОСОБА_3 , маючи намір на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, перебуваючи в своєму домогосподарстві, розташованому в АДРЕСА_1 , зустрівся з особою зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 , яка діяла на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі проведення оперативної закупки з затриманням особи продавця, де на території свого домогосподарства з підсобного приміщення збув останній, полімерний прозорий пакет червоного кольору з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 54,98 г. у перерахунку на висушену речовину, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 600 грн.
Крім того, 26 лютого 2015 року о 20 год. 20 хв. під час проведення санкціонованого обшуку в домогосподарстві, в якому проживає ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено наступні речі, а саме: в підсобному приміщені - полімерну каністру білого кольору ємністю 5 літрів, яка була частково наповнена речовиною рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого (у перерахунку на висушену речовину) складає 190,74 г., скляний мірний стакан та частину паперової мірної коробки з-під сірників на стінках, яких містилися залишки сухої подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору. В іншому підсобному приміщені металеве сито, за допомогою якого ОСОБА_3 виготовив, готовий для вживання наркотичний засіб - канабіс, та з веранди будинку в полімерному прозорому пакеті суміш речовини рослинного походження та насіння, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, на стінках стакану, паперової коробки та металевому ситі масою (у перерахунку на висушену речовину) відповідно 0,32 г., 0,08 г. та 0,06 г., речовина рослинного походження, що міститься в полімерному прозорому пакеті масою 73,61 г. Загальна маса виявленого та вилученого під час санкціонованого обшуку наркотичного засобу - канабісу, становить 264,81 г., який ОСОБА_3 зберігав з метою подальшого збуту.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою - ті самі дії, вчинені повторно, щодо особливо небезпечних наркотичних засобів.
06 жовтня 2017 року в судовому засіданні сторони кримінального провадження подали до суду Угоду про визнання винуватості укладену 06 жовтня 2017 року між начальником Липовецького відділу Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно умов даної угоди, прокурор та обвинувачений, за участі захисника, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.307, ч.2 ст.307 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_3 за ст.307 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк у 2 (два) роки та покласти обов'язки, визначені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
В угоді передбачені домовленості сторін угоди при узгодженні покарання з урахуванням загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому у присутності його захисника.
Суд, розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні, виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Судом враховано ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно ст.12 КК України, є тяжкими злочинами, від яких потерпілих не має, особу винного, а саме: ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується виключно з позитивної сторони, одружений, на утриманні має малолітньою дитину, раніше не судимий, на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті не перебуває, до лікаря психіатра не звертався, хворіє на турбекульоз.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, пом'якшуючою обставиною, суд визнає захворювання обвинуваченого на турбекульоз, бездоганну поведінку в період усього розгляду кримінального провадження, зокрема обвинувачений до адміністративної відповідальності не притягувався та нового злочину не вчинив.
Обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на наведене та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд вважає, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а саме за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою - ті сам дії, вчинені щодо особливо небезпечних наркотичних засобів, та за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, за кваліфікуючою ознакою - ті самі дії, вчинені повторно, щодо особливо небезпечних наркотичних засобів.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органами досудового розслідування.
Переконавшись, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості виду та міри покарання, із застосуванням ч.1 та ч.2 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, з урахуванням особи винного.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту застосованого до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні вичерпано.
Судом встановлено, що за ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду від 04.03.2015 року було накладено арешт на майно у виді мобільного телефону належного обвинуваченому, яке суд вирішує за правилами ч.4 ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 75, 76 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 06 жовтня 2017 року між начальником Липовецького відділу Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015020200000041 від 05 лютого 2015 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 06 жовтня 2017 року, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч.1 п.1, 2 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки на протязі іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у справі, - знищити.
Гроші в сумі 900 (дев'ятсот) гривень 00 коп., які використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, - конфіскувати.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави витрати на залучення експерта в сумі 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень 00 коп.
Скасувати арешт мобільного телефону марки «Ноkia113» ІМЕL № НОМЕР_1 , синього кольору, який належить на праві власності ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1