Ухвала від 27.09.2017 по справі 759/4366/14-ц

пр. № 4-с/759/236/17

ун. № 759/4366/14-ц

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - П'ятничук І.В.,

при секретарі - Винарчук М.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я., заінтересована особа : ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ПАТ «Родовід Банк» через представника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. та просить визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р., скасувати постанову старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р.

В обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що в провадженні старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві Гречуха О.Я. перебував на примусовому виконанні виконавчий лист №759/4366/14-ц, виданий 02.03.2015 року Святошинським районним судом м. Києва, виконавче провадження ВП № 47056955, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №37.3/ІЖ-008.08ю01 від 11.04.2008 року та договору поруки від 11.04.2008 року у розмірі 2 672 833, 93 грн.- по тілу кредиту та відсотках, та 2 913 608, 67 грн. - пені та 3% річних. 21.07.2017 р. ПАТ «Родовід Банк» отримано постанову старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р. підставою для повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що державним виконавцем не виявлено належного боржникові майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вважаючи вказану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального права скаржник звернувся до суду з даною скаргою та посилаючись на ст.ст. 19, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 10, 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 376, 383-389 ЦПК України просили вимоги скарги задовольнити.

В судові засідання представник скаржника не з'явився, просив розглядати скаргу за його відсутності, скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Особа, дії якої оскаржуються та заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судовий контроль за виконанням судових рішень визначений Розділом VII ЦПК України, де в ст. 383 ЦПК України, вказано про те, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Тобто, предметом судового розгляду згідно Розділу VІІ ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

У відповідності до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Як вбачається зі скарги, скаржник звернувся до суду 31.07.2017 року з матеріалів справи вбачається що копія постанови від 30.06.2017 р. отримано скаржником 21.07.2017 р., тому вбачається що скаржником не пропущено строк звернення до суду визначений ст. 385 ЦПК України.

Судом встановлено, що 09 липня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва було ухвалено рішення щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №37.3/ІЖ-008.08ю01 від 11.04.2008 року та договору поруки від 11.04.2008 року у розмірі 2 672 833, 93 грн.- по тілу кредиту та відсотках, та 2 913 608, 67 грн. - пені та 3% річних.

02.03.2015 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримав виконавчий лист.

21.07.2017 р. ПАТ «Родовід Банк» отримано постанову старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачц від 30.06.2017 р. підставою для повернення виконавчого документа стягувачу стало те, що державним виконавцем не виявлено належного боржникові майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. А відповідно до частини 2 цієї статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.47 вказаного вище Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснювалося частково, повертається у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

В частині 4 цієї ж норми Закону передбачено, що про повернення стягувачеві виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, в порядку, передбаченому законом (статті 383, 384 ЦПК, частина четверта статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як роз?яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 17 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби мають застосовуватися положення ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява N 40450/04) Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Таким чином суд вважає, що постанова старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р., не є в повній мірі мотивованою та є передчасно, оскільки не вжито всіх заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 18, 19, 49, 51, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 14, 209-210, 223, 293, 294, 383 - 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я., заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречух О.Я. по виконавчому провадженню №47056955 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 р.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особами, без присутності яких постановлена ухвала - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Попередній документ
69488208
Наступний документ
69488210
Інформація про рішення:
№ рішення: 69488209
№ справи: 759/4366/14-ц
Дата рішення: 27.09.2017
Дата публікації: 13.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства