печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25137/17-к
24 травня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити дії,-
адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування доводів скарги зазначив, що вінзвернувся до Генеральної прокуратури Україниіз заявою від 26.04.2017 про визнання ОСОБА_4 потерпілим по кримінальному провадженні № 420170000000000507. На подану заяву заявник відповіді не отримав.
Особа, що подала скаргу, представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що особа, що подала скаргу, представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Судовим розглядом встановлено, що адвокат ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури Україниіз заявою від 26.04.2017 про визнання ОСОБА_4 потерпілим в кримінальному провадженні № 420170000000000507. На подану заяву заявник відповіді не отримав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, доводів заявника не спростував, власну правову позицію не виклав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 55, 93, 94, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати компетентних посадових осіб Генеральної прокуратури України вчинити дії відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України відносно ОСОБА_4 за заявою від 26.04.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1