Справа № 758/6648/17
про відмову у забезпеченні позову
04 жовтня 2017 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивач, інтереси якої представлені адвокатом Власюк Катериною Петрівною, звернувся до Подільського районного суду м.Києва суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період січень 2014 р. - квітень 2017 р. у розмірі 232 340,77 грн.
Ухвалою від 03.07.2017 р. (головуючий суддя Богінкевич С.М.) відкрито провадження у справі.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 29.09.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані для розгляду судді Подільського районного суду м.Києва Ларіоновій Н.М. 03.10.2017 р.
Ухвалою від 04.10.2017 р. дана справа прийнята до розгляду суддею Ларіоновою Н.М.
Як вбачається з матеріалів справи, до передачі її в провадження судді Ларіоновій Н.М. представником позивача 28.09.2017 р. було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру № 31 в буд. 4 по пров.Хорива, що в м. Києві, що належить відповідачу на праві власності. Заява мотивна тим, що 08.09.2017 р. була подана заява про збільшення позовних вимог, ціна позову становить 349 709,77 грн., також у відповідача вже існує заборгованість за відкритим виконавчим провадженням щодо стягнення заборгованості по аліментах. Вважає, що у відповідача існує реальна можливість у будь-який час реалізувати майно, що в подальшому може призвести до невиконання рішення суду.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 151 ч. 3, 153 ч. 1 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження без повідомлення відповідача та осіб, які беруть участь у справі, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Згідно матеріалів справи, ціна позову за оформленими в позовній заяві вимогами становить 232 340,77 грн., вказаний розмір є спірним та підлягає перевірці судом. Крім того, заява про збільшення позовних вимог, на яку посилається представник позивача як на обгрунтування необхідності забезпечення позову, у справі відсутня і процесуальне рішення з цього питання попереднім головуючим суддею не приймалось.
Також, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження права власності відповідача на квартиру представником позивача подана ксерокопія договору купівлі-продажу від 14.07.2014 р., тобто 3 роки потому, а тому за цей час відповідач міг відчужити дану нерухомість. При цьому документів на підтвердження права власності відповідача на цю квартиру саме на теперішній час (витяг з Реєстру нерухомого майна, який є вільному доступі громадян) стороною позивача не надано.
Викладені в заяві підстави для забезпечення позову, а саме твердження, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вчинення відповідачем дій з продажу вищевказаної квартири третім особам є неналежно обґрунтованими, мають характер формальних посилань, не підтверджені жодними належними і допустимим доказами, відтак можуть бути оцінені лише як припущення, які не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи, що представником позивача не підтверджено право власності відповідача на квартиру, на яку просить накласти арешт, заявлена позивачем сума є спірною та відповідність її розрахунку чинному законодавству підлягає перевірці, а також не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача, то суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відмова стороні позивача в задоволенні вказаної заяви не позбавляє їх права, при необхідності, подати нову заяву про забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 153 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяН. М. Ларіонова