Справа № 374/65/13-ц Головуючий у І інстанції Козіна С. М.
Провадження № 22-ц/780/3854/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 4 09.10.2017
Іменем України
09 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого - Мережко М.В..
Суддів Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.
Секретар - Тимошевська С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_2 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 15 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Ржищівської міської ради Київської області , треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ржищівська міська державна нотаріальна контора , ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що 17 грудня 1995 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку № 10 по вул. 9-го Січня у
м. Ржищів Київської області (на даний час адреса змінена на вул. 9-го Січня, 6). Інша 1/2 частина вказаного житлового будинку була зареєстрована за його бабою - покійною ОСОБА_5, тобто матір'ю ОСОБА_4. Після смерті баби ОСОБА_6, у 1966 році, його мати ОСОБА_4 право на спадщину документально не оформила. На момент смерті ОСОБА_4 , позивач проживав разом з нею у власному будинку по вул. Лугова, 6 у м. Ржищів Київської області. Оскільки за життя його мати не оформила свідоцтво про право власності на домоволодіння № 6 по вул. 9-го Січня у м.Ржищів Київської області, він не зміг отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування на вказане домоволодіння. Інші спадкоємці першої черги відсутні, тому звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на домоволодіння № 6 по вул. 9 Січня у м. Ржищів Київської області.
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 01 березня 2013 року позов задоволено . Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2016 року скасовані рішення суду першої інстанції та ухвала Апеляційного суду Київської області і справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції .
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 27 грудня 2016 року до участі у справі залучена ОСОБА_2 в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог. ( т.1.а.с. 137-138) .
Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 15 червня 2017 року позов задоволено .
Не погоджуючись з рішенням суду, третя особа ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального ц процесуального права , постановити нове рішенням, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначала , що даним рішенням порушується її право власності на земельну ділянку. Суд неповно з»ясував обставини справи ,щодо до того , чи була вільною земельна ділянка під час надання апелянту .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є власниками будинку за адресою ; Київська область , м. Ржищів , вул. 9-го січня , буд 10 (т.1 . а.с. 11-12 ).
ОСОБА_6А є бабою позивача та матір'ю ОСОБА_8.
ОСОБА_7 померла 24 березня 1966 року ( т.1 а.с.8).
Після смерті ОСОБА_7, мати позивача - ОСОБА_8, яка проживала з нею на момент смерті, спадщину документально не оформила.
ОСОБА_8 померла 17 грудня 1995 року ( т.1 а.с. 7) .
ОСОБА_4.А. на момент смерті проживала разом із позивачем у його будинку по вул. Луговій, 6 у м.Ржищів Київської області ( т.1 а.с.17-18).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом ч.ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на майно у вигляді 1/2 частини будинку по вул. 9 Січня в м. Ржищів Київської області. Вказану спадщину ОСОБА_4 прийняла шляхом фактичного вступу протягом шести місяців після смерті спадкодавця у володіння спадковим майном, оскільки залишилася проживати і, відповідно, доглядала спадкову частину будинку( ст.549 ЦК УРСР 1963 року) .
Після смерті ОСОБА_4, ( 17 грудня 1995 року ) , позивач фактично вступив в управління і володіння спадковим майном - будинком за адресою ; Київська область , м. Ржишів , вул. 9-го січня , 10 , а саме постійно доглядав за спадковим будинком
Суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин спадкові норми ЦК УРСР 1963 року, чинні на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР ( 1963 року )місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР( 1963 року ) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР( 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції чинній на час реєстрації позивачем своїх прав на спадковий будинок, останній підлягав обов'язковій технічній інвентаризації, тому суд не може прийняти до уваги твердження представника третьої особи про те, що така інвентаризація була проведена спеціалістом без виходу на місцевість, так як це є лише припущенням останнього та не доводиться матеріалами справи. Крім того , матеріали справи містять чинний на час розгляду справи правовстановлюючий документ на спадковий будинок (а.с. 61).
В силу вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Рішенням Ржищівської міської ради від 09 вересня 2011 оку № 586 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою ; Київська область ,
м. Ржищів, вул. 9-го січня передано у власність ОСОБА_9 . Державний акт серії ЯМ № 735547 на земельну ділянку ОСОБА_9 отримала 15 травня 2012 року .
Твердження третьої особи про відсутність на земельній ділянці на час передачі її у власність в 2012 році ОСОБА_2 будівель та споруд є безпідставними, спростовуються письмовими доказами по справі : копією технічного паспорту на житловий будинок від 06 лютого 2013 року (а.с. 13-16); копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 серпня 2014 року (а.с. 61). Крім того, даними письмовими доказами спростовується наявна в матеріалах справи пояснювальна записка (а.с. 132), що міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2
Відповідно до ст. 60 ЦПК України , третя особа не надала належних і допустимих доказів ,що земельна ділянка ,належна їй на праві власності накладається на земельну ділянку , на якій розташований спадковий будинок ОСОБА_3 і що визнанням права власності на спадковий будинок за позивачем порушує її право на земельну ділянку .
Не надано таких доказів і до апеляційної скарги .
Постановляючи рішення , суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову , а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315,317,319 ЦПК України . колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 15 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді