Справа № 761/32180/16-ц
Провадження № 2/761/1558/2017
26 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди,
08.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Хрещатик», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 70000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.09.2016 року еквівалентно 1844500,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2013 року між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик», в особі Заступника директора Київського регіонального відділення ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Оберіг» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (6 місяців), за яким він передав вказаній службовій особі банку грошові кошти в сумі 70000,00 дол. США. Разом з тим, після звернення до відповідача щодо дострокового розірвання вказаного договору, позивач дізнався, що підписаний ним та ОСОБА_2 договір банківського вкладу по внутрішній системі банку обліковані не були, а передані ним грошові кошти не були оприбутковані по касі банку та привласнені вказаною службовою особою банку шляхом вчинення нею зловживання своїм службовим становищем. Оскільки ОСОБА_2 була службовою особою ПАТ «КБ «Хрещатик» та саме у такому статусі отримала від позивача кошти, її дії знаходяться у причинному зв'язку із заподіянням шкоди позивачу, а тому саме вказаний банк повинен відшкодувати позивачу завдану його працівником шкоду під час виконання ним службових обов'язків. Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть у ній участь. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За умовами ч.ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з наданої позивачем копії договору банківського вкладу «Оберіг» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (6 місяців) № 222D-429442 від 18.10.2013 року, укладеного між ним та ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Заступника директора Київського регіонального відділення ОСОБА_2, вбачається прийняття банком від позивача грошових коштів в сумі 570500,00 грн. на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1.
За умовами п.5.1 вказаного договору визначено, що останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та внесення вкладником коштів на Вкладний рахунок, що підтверджується квитанцією відповідної форми, яка свідчить про внесення готівки або випискою з Вкладного рахунку.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності та звичаями ділового обороту. У разі не додержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
В постанові Верховного Суду України 29.10.2014 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-118цс14), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видючою ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
Разом з тим, доказів щодо внесення коштів згідно вказаного договору, позивачем надано не було. Тобто, у матеріалах справи відсутні квитанції чи інші документи, які б підтверджували внесення позивачем готівки відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року № 174.
Згідно з п.2.1 Постанови НБУ № 516 від 03.12.2003 року «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
Відповідно до листа ПАТ «КБ «Хрещатик» від 27.10.2014 року № 41/3-12/5617, вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, зазначений у договорі банківського вкладу «Оберіг» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (6 місяців) № 222D-429442 від 18.10.2013 року, в ПАТ «КБ «Хрещатик» не відкривався. Також встановлено невідповідність п.2.1.2 вказаного договору типовій формі договору «Оберіг», яка діяла в банку на той момент.
При цьому, позивач просить суд стягнути з ПАТ «КБ «Хрещатик» на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 70000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.09.2016 року еквівалентно 1844500,00 грн., однак у договорі банківського вкладу зазначена сума 570500,00 грн., яку прийнято банком від нього, без вказівки, що це є еквівалент внесеної суми в іноземній валюті.
Таким чином позивачем не надано доказів передачі ним відповідачу саме заявлених в позові 70000 дол. США за договором, а саме не надано документів на підтвердження внесення коштів на визначений в договорі вкладний рахунок.
Разом з тим, наявність в матеріалах справи висновків експерта від 15.12.2014 року № 625/тдд та від 16.12.2014 року № 624/тдд про дослідження підпису ОСОБА_2 та відбитку печатки ПАТ «КБ «Хрещатик» на вказаному договорі, за відсутності документів, що підтверджують внесення коштів позивачем до банку, не підтверджує вимоги до ПАТ «КБ «Хрещатик» у даній справі.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 1172 ЦК України, на яку як на підставу для задоволення своїх вимог посилається позивач, визначено обов'язок відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
При цьому, доказів протиправної поведінки, заподіяння шкоди позивачу саме працівником банку ОСОБА_2, причинного зв'язку між ними і вини останньої саме по заволодінню його коштами згідно наданих договорів, суду надано не було.
Відповідно до ст.ст. 58, 59, 62, 63, 64, 212 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.
Судом вважає, що позивачем в розумінні ст. 60 ЦПК України не надано жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме неправомірними діями ОСОБА_2 йому було завдано шкоду саме в заявленому ним в позові розмірі.
Оскільки позивачем не доведено, належними та допустимими доказами, внесення коштів на визначений в договорі вкладний (депозитний) рахунок в сумі 70000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 08.09.2016 року еквівалентно 1844500,00 грн. та заподіяння шкоди у вказаному в позові розмірі саме працівником банку ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги є необгрутнованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: