11 жовтня 2017 року Справа № 910/19976/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого,
Дроботової Т.Б., Рогач Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг1.Київської міської ради, 2.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.06.2017
у справі№ 910/19976/16 Господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"
до1.Київської міської ради, 2.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
провизнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача-1: Панасюк Ю.О. (представник за дов. від 13.09.2017);
від відповідача-2: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання незаконним та скасування рішення № 647/8931 від 29.11.2012, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення № 647/8931 від 29.11.2012, згідно з яким договір оренди земельної ділянки № 82-6-00252 від 23.11.2004 розірвано в односторонньому порядку, було прийняте Київською міською радою з порушенням норм земельного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 відмовлено у задоволенні позову. Суд першої інстанції визнав, що невиконання позивачем пункту 8.4 договору оренду земельної ділянки надає законні підстави Київській міській раді прийняті рішення про розірвання договору оренди землі.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 07.06.2017 перевірене рішення місцевого суду скасував, позов задовольнив повністю та визнав незаконним і скасував рішення Київської міської ради № 647/8931 від 29.11.2012 про відміну рішення Київської міської ради № 31-10/905 "Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" та зобов'язав Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснити реєстрацію права оренди ТОВ "Еліт Сервіс" на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:82:074:0013, площею 0,8325 га у пров. Лаврському, 9 у Печерському районі міста Києві, у встановленому законом порядку.
Апеляційна інстанція, з посиланнями на позицію викладену у пункті 5 рішення Конституційного суду України №7-рп/2009, виходила з того, що приймаючи оскаржуване рішення про відміну свого попереднього рішення та розірвання договору оренди земельної ділянки, Київською міською радою не було дотримано норм чинного законодавства, оскільки остання не мала права скасовувати свої попередні рішення, а отже вказана обставина є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення.
Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник посилається на безпідставність посилання апеляційного суду в оскаржуваній постанові на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 оскільки, за умовами договору Київська міська рада мала право приймаєте рішення про розірвання договору оренди у зв'язку з невиконанням п. 8.4 договору.
У даному випадку позивачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором оренди від 23.11.2004, що стало підставою його розірвання.
Крім того, скаржник звертає увагу, що позивачем не надано до суду першої або апеляційної інстанції доказів наявності незалежних від нього обставин, які перешкоджали виконати п. 8.4 договору та доказів початку будівництва.
Також, заявник касаційної скарги зазначає, що будівництво не розпочато навіть у 2017 році.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) також звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що він не здійснював дії щодо виключення з реєстру запису про реєстрацію права оренди земельної ділянки, оскільки за позивачем прав оренди на спірну земельну ділянку в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень взагалі не було зареєстровано. На думку скаржника, оскільки, позивач не звертався із відповідною заявою про реєстрацію права оренди Департамент земельних ресурсів не порушив право позивача стосовно реєстрації права оренди.
11.10.2017 до суду касаційної інстанції від ТОВ "Еліт Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю часу для підготовки обґрунтованих заперечень на касаційну скаргу.
Враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що явка представників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене вище клопотання задоволенню не підлягає.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2003 Київською міською радою було прийнято рішення № 31-10/905, яким, зокрема, затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Еліт Сервіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-культурологічного комплексу з розвинутими сервісними службами та підземним паркінгом у пров. Лаврському, 9 у Печерському районі міста Києва та передано позивачу, за умови виконання ним п. 1.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, площею 0,83 га у пров. Лаврському, 9, за рахунок земель міської забудови.
На підставі вказаного рішення № 31-10/905, 15.11.2004 між ТОВ "Еліт Сервіс" та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки № 82-6-00252, зареєстрований Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 23.11.2004, відповідно до якого відповідач-1 за актом приймання-передачі зобов'язався передати, а позивач - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:82:074:0013) площею 0,8325 га у пров. Лаврському, 9 для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-культурологічного комплексу з розвинутими сервісними службами та підземним паркінгом.
Пунктом 8.4 вказаного договору сторони, серед іншого, погодили обов'язок орендаря приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельної ділянки, а також державної реєстрації договору; обов'язок завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.
На виконання вказаного договору оренди, 23.11.2004 Київська міська рада передала, а ТОВ "Еліт Сервіс" прийняло у користування зазначену земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.11.2004.
У подальшому, 29.11.2012 Київською міською радою було прийнято спірне рішення № 647/8931, яким відмінено рішення Київради № 31-10/905 від 25.09.2003; розірвано договір оренди № 82-6-00252 від 23.11.2004 в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця - Київською міською радою; зобов'язано Департамент земельних ресурсів зняти з реєстрації договір оренди.
При прийнятті оскаржуваного рішення, Київська міська рада керувалася статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 22 Закону України "Про столицю України - місто - герой Київ", статтею 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 9 Земельного кодексу України та тим, що ТОВ "Еліт Сервіс" не виконало умови п. 8.4 договору оренди земельної ділянки № 82-6-00252 від 23.11.2004, зокрема, не завершило забудову земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації вказаного договору земельної ділянки та не вирішило майнові питання, що зазначені у листі Головного управління комунальної власності м. Києва № 042/1.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Так, згідно пункту 11.4 вказаного договору оренди земельної ділянки від 15.11.2004, він може бути розірваний в односторонньому порядку - за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України; в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням; систематично не сплачує орендну плату (протягом двох місяців поспіль); порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору; здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
Згідно п.п. 11.5, 11.6 договору він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору. Розірвання цього договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття Орендодавцем рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
Відповідно п. 12.2 договору, у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.
Сторона, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п 12.3 договору).
Відтак, умовами укладеного договору передбачені самостійні підстави для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в тому числі, незалежно від критерію істотності допущеного порушення.
Як встановлено судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позивачем не було виконано вимоги умов п. 8.4 договору оренди в частині завершення забудови земельної ділянки.
Отже, приймаючи рішення у даній справі про відмову у позові, суд першої інстанції обґрунтовано визначився, що незабудова земельної ділянки прямо порушує вимоги умов договору та наносить шкоду Київській міській раді, що свідчить про наявність у останньої підстав для прийняття рішення про розірвання договору оренди землі, обумовлені як умовами договору, так і чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі або договору купівлі - продажу.
В даному випадку, прийняте 25.09.2003 Київською міською радою рішення № 31-10/905 вичерпало свою дію внаслідок його виконання шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Отже, відміна оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування свого попереднього рішення, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, не має вирішального значення для розгляду даного спору.
До того ж , як вбачається з тексту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач вказував на відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, а відтак в даному випадку предметом спору є правовірність прийняття Київською міською радою рішення саме про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи, що серед підстав договору оренди земельної ділянки передбачено розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням п. 8.4 договору, шляхом винесення рішення та встановлені судами попередніх інстанцій обстави щодо порушення позивачем пункту 8.4 договору судова колегія вважає, що Київська міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством та узгоджений сторонами у договорі
За таких обставин висновки апеляційного суду про задоволення позовних вимог з підстав перевищення Київською міською радою повноважень, касаційна інстанція визнає помилковими.
Щодо ж до угоди про взаєморозуміння № 059/3-31 від 25.04.2008, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 2.2 вказаної угоди сторони погодили, що ТОВ "Еліт Сервіс" на виконання її умов зобов'язався побудувати та ввести в експлуатацію 4-5-зірковий готельний комплекс на 350 номерів по пров. Лаврський 9 у 2011 році та погодився (після введення об'єкта в експлуатацію) надавати послуги з розміщення учасникам чемпіонату Європи 2012 з футболу.
Проте, забудова земельної ділянки не була розпочата та завершена ні у 2011 році, ні у 2012 році про що свідчать відповідні докази, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням рішення місцевого господарського суду в силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційні скарги задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі 910/19976/16 скасувати.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 року залишити в силі.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Т.Б. Дроботова
Л.І. Рогач