05 жовтня 2017 року Справа № 922/4105/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Попікової О.В., Сибіги О.М.,
за участю представника заявника касаційної скарги - Вавдійчука Б.П. дов. від 18 липня 2017 року, адв. ордер КВ № 242220,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "Термолайф" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Термолайф" про стягнення грошових коштів,
У листопаді 2016 року ПАТ "Сбербанк" (далі - позивач) звернулось до ПрАТ "Термолайф" (далі - відповідач) з позовом про стягнення частини боргу по процентах за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 4 вересня 2012 року в розмірі 134995 доларів США 00 центів, що у гривневому еквіваленті становить 3480686 гривень 65 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 січня 2017 року задоволено клопотання ПрАТ "Термолайф" про зупинення провадження у справі.
Провадження у справі № 922/4105/16 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України № 904/43/16.
Позивача та відповідача зобов'язано інформувати суд про результати розгляду Вищим господарським судом України справи № 922/4458/16, з наданням копій відповідних процесуальних документів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" задоволено.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 січня 2017 року скасовано.
Справу направлено на розгляд до Господарського суду Харківської області.
У касаційній скарзі ПрАТ "Термолайф" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 січня 2017 року залишити в силі.
Посилається на порушення апеляційним господарським судом норм ст.ст.79,105 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що ухвала про зупинення провадження у справі є необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, без дослідження дійсних обставин справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за результатами розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України у справі №904/43/16 за позовом ТОВ "Коксотрейд" до ПАТ "Харківський коксовий завод", ПрАТ "Термолайф" про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО, укладеного між ПрАТ "Термолайф" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 4 вересня 2012 року будуть встановлені обставини, які можуть істотно вплинути на результати розгляду даної справи.
Вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення боргу за кредитним договором № 30-В/12/66/ЮО від 4 вересня 2012 року, а тому обставини, що входять до предмета доказування у даному спорі, зокрема, надання правової оцінки вказаному кредитному договору, можуть бути самостійно встановлені судом у межах даної справи, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов мотивованого висновку про те, що місцевий господарський суд не навів обгрунтованих підстав для зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України справи № 904/43/16.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарському суду слід було виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, саме по собі не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним за спірним договором, а рішення про зупинення провадження у справі в таких випадках повинно містити переконливі мотиви суду з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Тому апеляційним господарським судом правильно зазначено, що, у порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, в мотивувальній частині ухвали місцевого господарського суду не вказано, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої справи унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи.
Крім того, встановлено, що на час винесення оскаржуваної ухвали 23 січня 2017 року про зупинення провадження у справі вже існувала постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року у справі № 904/43/16, яка, відповідно до ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, набрала законної сили з дня її прийняття.
Водночас, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може потягти за собою порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм ст. 79 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом касаційної інстанції.
За таких обставин постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року - без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді О. Попікова
О. Сибіга