03 жовтня 2017 року Справа № 906/1126/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого),
Куровського С.В.,
Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз"
на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз") Господарського суду Житомирської області від 13.04.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз")
у справі Господарського суду№ 906/1126/13 Житомирської області
за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області
до ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"
про визнання банкрутом
розпорядник майна Кочергіна В.В.
за участі в судовому засіданні представників Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" - Капустіна А.Б. та Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) - Заруднєва Є.О.,
ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.09.2014 порушено провадження у справі №906/1126/13 про банкрутство ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (далі - боржника) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 814 259, 51 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зуха С.І. (том 2, а.с. 253-257).
Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 10.09.2014 за №8670 (том 2, а.с. 263).
24.09.2014 шляхом направлення поштового відправлення Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до місцевого господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 6 911 110, 96 грн., з яких 5 200 000 грн. попередньої оплати за контрактом №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010, 1 210 300 грн. неустойки, нарахованої в розмірі 0,1% від вартості обладнання, непоставленого боржником у визначений договором строк, за кожен день прострочення поставки в період з 05.04.2011 по 03.10.2011, а також 500 810, 96 грн. - 3% річних, з яких 421 495, 89 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 4 200 000 грн. та 79 315, 07 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 1 000 000 грн. за період прострочення відповідно з 05.04.2011 (17.12.2011) по 07.08.2014 (том 3, а.с. 24 - 60).
Спірні кредиторські вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій з прийняттям рішень про їх визнання (в повному обсязі та частково), які скасовано постановою касаційного суду від 23.06.2015 з переданням справи в частині розгляду вимог спірного кредитора на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду. За результатами нового розгляду спірних кредиторських вимог ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.11.2015, залишеною в силі Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016, розглянуто по суті та відхилено вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн. (том 10, а.с. 53, том 12, а.с. 75 - 96, 268 - 272, том 13, а.с. 26 - 33, том 15, а.с. 209 - 218, том 19, а.с. 162 - 171).
06.02.2017 Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до місцевого господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 5 200 000 грн. збитків, завданих боржником спірному кредитору внаслідок невиконання умов контракту №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010 (вх. №02-20/60/17 від 06.02.2017) (том 24, а.с. 37-90).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.04.2017 (суддя Костриця О.О.), поряд з іншим, розглянуто по суті та відхилено заявлені Корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" кредиторські вимоги на суму 5 200 000 грн. збитків (том 25, а.с. 25 - 37).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 в частині відхилення її грошових вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до боржника на суму 5 200 000 грн., а також судові витрати на суму 3 200 грн., мотивуючи порушенням місцевим господарським судом положень цивільного законодавства про підряд та про відповідальність за порушення зобов'язань, а також неналежною оцінкою доказів, наданих спірним кредитором на підтвердження обґрунтованості його грошових вимог до боржника.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельник О.В., судді: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.), поряд з іншим, апеляційну скаргу Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2017 в частині відхилення вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 5 200 000 грн. залишено без змін (том 25, а.с. 205 - 216).
Не погоджуючись з результатом розгляду судами її кредиторських вимог, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 31.05.2017 в частині залишення апеляційної скарги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" без задоволення та ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 в частині відхилення спірних кредиторських вимог та прийняти в цій частині нове рішення про визнання грошових вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до боржника на суму 5 200 000 грн., а також судових витрат на суму 3 200 грн., обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 599, 610, 611, 612, 615, 623, 651, 837, 846, 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 202, 224, 225 Господарського кодексу України та неповнотою дослідження доказів, наданих спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника.
Скаржник доводить наявність в діях боржника складу цивільного правопорушення, що полягало у неналежному виконанні боржником зобов'язань за контрактом №101/03 від 29.10.2010 з виготовлення, поставки обладнання та виготовлення документації для цього обладнання за замовленням спірного кредитора, у зв'язку з чим замовнику завдано збитків на суму 5 200 000 грн., які підлягають відшкодуванню боржником; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та її наслідками полягає в тому, що у зв'язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань з поставки кредитор не має можливості використовувати обладнання у господарській діяльності; вина боржника полягає у незабезпеченні ним належного виконання умов спірного контракту у відповідному обсязі та в певні строки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 31.05.2017 в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" та ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" - Капустіна А.Б. та представника Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) - Заруднєва Є.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Положеннями статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Виходячи з положень статті 849 ЦК України, право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків залежить від встановлення обставин того, що підрядні роботи не були розпочаті своєчасно або їх ведення було настільки повільним, що закінчення у строк стає явно неможливим, а реалізація такого права пов'язується з обов'язком замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, при розірванні змішаного договору, який містить ознаки договору поставки та підряду, застосовуються норми цивільного права, які визначають можливість розірвання як договору поставки, так підрядного договору.
Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, звертаючись із заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 5 200 000 грн. збитків, завданих боржником внаслідок невиконання умов контракту №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" обґрунтовувала порушенням боржником виконання майнового зобов'язання щодо поставки товару у встановлені контрактом строки та її право, як замовника за спірним договором, відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків в порядку статті 849 ЦК України, зважаючи на правову природу спірного контракту як змішаного договору, який містить ознаки як договору поставки, так і договору підряду (том 24, а.с. 37 - 90).
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 29.10.2010 між боржником та спірним кредитором укладено контракт №101/03 на поставку боржником комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ), за умовами якого боржник, як виконавець, взяв на себе зобов'язання з виготовлення, постачання, виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт комплексу обладнання для виробництва виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) у складі, визначеному у специфікації №1 від 29.10.2010, яка є невід'ємною частиною цього контракту (додаток №1); загальна сума контракту складає 8 400 000 грн. (пункти 1.1., 3.2. контракту) (том 24, а.с. 46 - 52). Судами встановлено, що спірний договір є змішаним та містить як умови договору поставки обладнання, так умови договору підряду на виконання пусконалагоджувальних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання пункту 3.5. контракту, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз", як замовник, перерахувала на користь підприємства-боржника 4 200 000 грн. попередньої оплати, що становить 50% від загальної суми контракту, що підтверджується платіжним дорученням №1114 від 04.11.2010 (том 24, а.с. 54).
Суди встановили, що пунктом 4.3.1. контракту сторони визначили обов'язок боржника виконати зобов'язання з поставки обладнання та передачі технічної документації, що передбачені пунктом 1.1. контракту, з урахуванням монтажних та пусконалагоджувальних робіт з отриманням тестових виливків, у строк не пізніше п'яти календарних місяців з дати здійснення кредитором попередньої оплати згідно пункту 3.5. контракту, тобто в строк до 05.04.2011.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що листом №414 від 19.10.2011 спірний кредитор повідомив боржника про те, що Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" відмовляється від виконання умов контракту №101/03 від 29.10.2010 та вимагає у строк до 25.10.2011 повернути перераховану боржнику попередню оплату на суму 4 200 000 грн. (том 24, а.с. 58); однак, незважаючи на вимогу замовника щодо повернення коштів боржником, сторони продовжували вчиняти дії на виконання умов контракту, що свідчить про продовження його дії.
Судами встановлено, що листом за вих. №5/886 від 12.12.2011 боржник повідомив кредитора про те, що на територію ТОВ "Керченський стрілочний завод" поставлено основні вузли обладнання ділянок ВПФ разом з технічною документацією, крім частини комплектуючих та електрообладнання, для закупки яких потрібне додаткове фінансування, та висловив прохання про перерахування 1 200 000 грн.; 16.12.2011 кредитор сплатив на користь боржника 1 000 000 грн. відповідно до платіжного доручення №84145 з призначенням платежу "оплата за комплекс обладнання" (том 7, а.с. 202, том 24, а.с. 55).
З огляду на вчинення кредитором-замовником дій щодо перерахування грошових коштів на суму 1 000 000 грн. в рахунок оплати за виготовлений боржником комплекс обладнання та прийняття третьою особою, на користь якої фактично укладено спірний договір, технічної документації на обумовлене контрактом обладнання як результату першого етапу підрядних робіт боржника у грудні 2011, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову кредитора від викладених у листі №414 від 19.10.2011 намірів щодо припинення зобов'язань за спірним договором та продовження його дії.
Відхиляючи кредиторські вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 5 200 000 грн., заявлені у дану справу про банкрутство як збитки, завдані боржником спірному кредитору внаслідок невиконання умов контракту №101/03 від 29.10.2010, місцевий господарський суд виходив із встановлених обставин часткового виконання боржником зобов'язань за спірним контрактом в частині постачання комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) та їх прийняття спірним кредитором, як замовником, без будь-яких зауважень та претензій. Отже, встановлення судами обставин виконання спірного договору в частині зобов'язань з постачання обладнання, щодо якого було здійснено передоплату за спірним договором, в цілому виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 849 ЦК України як таких, що регулюються у спірній частині нормами Цивільного кодексу України про поставку (стаття 712 ЦК), оскільки судами було встановлено, що спірний договір є змішаним та має положення як договору поставки, так договору підряду.
При цьому, судами відхилено доводи кредитора про розірвання ним, як замовником, контракту від №101/03 від 29.10.2010 в односторонньому порядку шляхом направлення на адресу боржника листом №130 від 17.10.2016 угоди про розірвання спірного контракту на підставі статті 849 ЦК України з вимогою про відшкодування завданих замовнику збитків на суму попередньої оплати в розмірі 5 200 000 грн., оскільки зазначена угода не відповідає вимогам частини 1 статті 651 ЦК України та пункту 7.3. контракту про можливість розірвання спірного контракту лише за згодою сторін, виходячи із встановлених судами обставин непідписання такої угоди боржником як стороною спірного контракту, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить положення про поставку та положення про підряд, а відповідно регулюється двома правовими інститутами цивільного законодавства України (том 24, а.с. 63).
Також, суди зазначили, що право спірного кредитора, як замовника, на відмову від контракту №101/03 від 29.10.2010 в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 ЦК України могло бути реалізовано лише до спливу строку виконання боржником, як підрядником, зобов'язань за спірним контрактом, тобто впродовж 5-ти місяців з дати здійснення кредитором попередньої оплати (до 05.04.2011), та за умови несвоєчасного початку виконання боржником робіт чи повільного виконання ним робіт, що могло призвести до їх невиконання в обумовлені сторонами контракту строки; однак, угоду про розірвання спірного контракту було надіслано кредитором на адресу боржника лише у жовтні 2016, тобто після виконання боржником частини обумовлених контрактом №101/03 від 29.10.2010 підрядних робіт та прийняття їх виконання замовником.
Переглядаючи кредиторські вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз", апеляційний суд погодився із здійсненою місцевим господарським судом оцінкою доказів, наданих спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, та не вбачав правових підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 13.04.2017 в частині розгляду грошових вимог спірного кредитора.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз", а доводи касаційної скарги про невірну оцінку судами попередніх інстанцій обставин справи на предмет наявності правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів спірних грошових вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову апеляційного суду від 31.05.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз") та ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз") у даній справі такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз") та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.04.2017 (в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз") у справі №906/1126/13 залишити без змін.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
В.Ю. Поліщук