61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
31.05.2017р. Справа № 905/759/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»
про стягнення 49 840 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №2050 від 25.10.2016р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» штрафу в сумі 49 840 грн., який нарахований відповідачу за неправильно зазначену у залізничній накладній на групу вагонів № 51326569 масу вантажу, який відправлений ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», в тому числі, у напіввагонах №№ 56117989, 53524971.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, ст.ст. 3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», а також на відомості, які зазначені відправником у залізничній накладній на групу вагонів № 51326569 щодо маси вантажу та обставини, що встановлені у комерційних актах РА №015037/867 та РА №015038/868, які складені на станції Енергодар Придніпровської залізниці 02.10.2016р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/759/17 та призначено її розгляд на 25.04.2017р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.04.2017р. розгляд справи відкладений на 31.05.2017р.
Відповідач у судові засідання 25.04.2017р. та 31.05.2017р. не з'явився, відзив на позов, а також документи, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав. При цьому про час, дату та місце судового засідання останній повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 31.05.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
29.09.2016р. зі станції Курахівка Донецької залізниці ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», зокрема, у напіввагонах №№ 56117989, 53524971, відправлений вантаж (вугілля кам'яне, марки г - газове, вологість не менше ніж 8%), що підтверджується залізничною накладною на групу вагонів № 51326569.
Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній на групу вагонів свідчать, що вантаж завантажений засобами відправника; що маса вантажу визначена відправником на вагонних 150т вагах та становить у напіввагонах №56117989: 67 000 кг - нетто, 22 400 кг - тара, № 53524971: 68 200 кг - нетто, 22 200 кг - тара; що вантаж розміщено та закріплено згідно з п.3.1. гл. 14 ТУ Додатка 3 до СМГС; що вантаж маркований двома повздовжніми борознами. При цьому правильність внесених у накладну відомостей щодо маси вантажу підтверджена підписом вантажовідправника - ОСОБА_2
При надходженні вантажу у спірних вагонах на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці складені акти загальної форми №№ 1147, 1148 від 01.10.2016р., згідно з якими, при комерційному огляді встановлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж маркований двома повздовжніми борознами, вагони в технічному відношенні справні, двері та люка закриті, течі вантажу немає, вантаж передано на контрольне переважування.
02.10.2016р. на підставі заявки вантажоодержувача, залізницею було здійснено контрольне переважування маси вантажу, в тому числі, у напіввагонах №№56117989, 53524971, за результатами якого складені комерційні акти №015037/867 від 02.10.2016р. та №015038/868 від 02.10.2016р.
Так, у комерційному акті №015037/867 від 02.10.2016р., встановлені наступні обставини: при переважуванні вантажу у напіввагоні №56117989 на ВВТ 100-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, закріплених до залізниці (ваги №0213, повірені відповідно до технічного паспорту - 14.09.2016р.) прийомоздавальником ОСОБА_3, в присутності оператора інформації з підходу поїздів Муштиковою, виявилось: що брутто - 87 200 кг, тара - 22 400 кг з бруса вагону, нетто - 64 800 кг, що менше даних, зазначених в перевізному документі на 2 200 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж маркований двома повздовжніми борознами по всій довжині вагону, без виїмок та поглиблень, вагон в технічному відношенні справний, двері та люка закриті, течі вантажу немає.
У комерційному акті №015038/868 від 02.10.2016р. встановлені наступні обставини: при переважуванні вантажу у напіввагоні №53524971 на ВВТ 100-Т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, закріплених до залізниці (ваги №0213, повірені відповідно до технічного паспорту - 14.09.2016р.) прийомоздавальником ОСОБА_3, в присутності оператора інформації з підходу поїздів Муштиковою, виявилось: що брутто - 87 600 кг, тара - 22 200 кг з бруса вагону, нетто - 65 400 кг, що менше даних, зазначених в перевізному документі на 2 800 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж маркований двома повздовжніми борознами по всій довжині вагону, без виїмок та поглиблень, вагон в технічному відношенні справні, двері та люка закриті, течі вантажу немає.
Технічний паспорт вагонних ваг № 0213 станції Енергодар Придніпровської залізниці свідчить, що останню огляд-перевірку цих ваг перед контрольним зважуванням спірного вагону проведено 14.09.2016р., якою встановлено, що ваги придатні для подальшої експлуатації.
Згідно з розрахунком позивача, штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у напіввагоні № 56117989 становить 24 750 грн., у напіввагоні №53524971 становить 25 090 грн., виходячи при цьому із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу у спірних вагонах, яка зазначена залізничній накладній на групу вагонів №51326569 та складає 4 950 грн. та 5 018 грн. відповідно.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч.5 ст.306 ГК України.
Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У ст.23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Вимогами р. ІІ Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, встановлено, що вантажовідправником заповнюються в т.ч. такі графи накладної як «Найменування вантажу» (графа 20), «Маса вантажу, визначена відправником» (графа 24), «Спосіб визначення маси» (графа 26), «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» (графа 28), «Правильність внесених відомостей підтверджую» (графа 55).
Згідно з відомостями, які внесені у залізничну накладну на групу вагонів № 51326569 відправником вантажу та, правильність внесення яких підтверджена представником останнього ОСОБА_2, про що свідчить його підпис на залізничній накладній, маса вантажу визначена відправником та становить у напіввагонах №56117989: нетто - 67 000 кг, тара - 22 400 кг, №53524971: нетто - 68 200 кг, тара - 22 200 кг. Спосіб визначення маси вантажу на вагонних вагах (150 т); навантаження здійснено засобами відправника; вантаж марковано двома повздовжніми борознами.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Так, обставини, які встановлені у комерційних актах РА №015037/867 та РА №015038/868, складених на станції призначення вантажу, свідчать, що маса нетто вантажу у напіввагоні № 56117989 становить 64 800 кг, що менше маси, яка зазначена у залізничній накладній на 2 200 кг та маса нетто вантажу у напіввагоні №53524971 становить 65 400 кг, що менше маси, яка зазначена у залізничній накладній на 2 800 кг. При цьому, Технічний паспорт вагонних ваг № 0213 станції Енергодар Придніпровської залізниці свідчить про проведену перевірку ваг 14.09.2016р. та їх технічну справність.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
В силу вимог ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. У ст.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.Поряд з цим, вимогами п.5.5. Правил оформлення перевізних документів також передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем доведені обставини неправильного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу, які засвідчено належним та допустимим доказом комерційним актом, що, в свою чергу, є підставою для покладення на вантажовідправника (відповідача) відповідальності, передбаченої ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
При цьому, доказів, які свідчили б про намагання оскаржити викладені у комерційному акті відомості, відповідачем суду не надано.
Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем за неправильне зазначення відповідачем у залізничній накладній маси вантажу у напіввагоні № 56117989 розмір штрафу становить 24 750 грн., у напіввагоні №53524971 розмір штрафу становить 25 090 грн., виходячи при цьому із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу у спірних вагонах, яка зазначена у залізничній накладній на групу вагонів №51326569 та складає 4 950 грн. та 5 018 грн. відповідно.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично вірним.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, суд має право зменшувати його розмір (п. 22). Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.4. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».
У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 31.05.2017р., місцезнаходженням відповідача є Донецька обл., Мар'їнський район, с. Вовчанка.
Так, указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час розгляду справи антитерористична операція триває.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
02.12.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до якого також увійшло село Вовчанка Мар'їнського району Донецької області.
Отже, відповідач здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції та несе тягар пов'язаних з цим негативних наслідків.
Разом з тим, судом також встановлено, що відповідачем завантажено спірні вагони в межах допустимої вантажопідйомності, тобто без загрози для безпеки руху чи пошкодження вагону.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи знаходження відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, надмірно великий розмір нарахованого штрафу, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній, а також те, що вказане порушення не завдало збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за необхідне з власної ініціативи зменшити розмір штрафу, нарахований за невірно зазначену масу вантажу за кожним спірним вагоном окремо, до двох провізних плат, а саме, за напіввагоном №56117989 до 9 900 грн. та напіввагоном №53524971 до 10 036 грн.
Таким чином, позов ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» підлягає частковому задоволенню в сумі 19 936 грн.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85621, Донецька область, Мар'їнський район, с. Вовчанка, вулиця Нагорна, буд. 1-А, р/р 26009962485394 ПАТ «ПУМБ» у м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, р/р 2600757872107 АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, ЄДРПОУ 40081237), штраф у розмірі 19 936 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 06 червня 2017 року.
Суддя Л.В. Ніколаєва