61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
13.09.2017 Справа № 905/1484/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Приватного підприємства «Ліга Групп»
про стягнення 81 045 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 17.05.2017р. №667
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 01.08.2017р.
Суть спору: ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПП «Ліга Групп» штрафу в сумі 81 045 грн., який нарахований відповідачу за неправильно зазначену у залізничній накладній на групу вагонів № 53433124 масу вантажу, який відправлений ПП «Ліга Групп» у напіввагонах №№ 60825320, 65717027, 61124376, 67866541.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.3 Закону України «Про залізничний транспорту», ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.п. 5, 11, 28 Правил приймання вантажів до перевезення, п.п. 2.2 Правил оформлення перевізних документів, а також на відомості, які зазначені відправником у залізничній накладній на групу вагонів № 53433124 щодо маси вантажу та обставини, що встановлені у комерційному акті №450003/2 від 02.01.2017р., який складений на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці.
11.09.2017р. за вх. № 23495/17 господарський суд одержав відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з посиланням на те, що: по-перше, вантаж перевозився у вологому стані, а тому необхідно застосовувати норму недостачі - 2% маси, зазначеної в перевізному документі; по-друге, відповідно до наданого позивачем технічного паспорту ваг №14, їх похибка складає +/- 50 кг на вазі від 100 до 150 кг, а отже, при зважуванні спірних вагонів, могла бути похибка, яка складає «-50» кг. Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд зменшити суму штрафу до 1000 грн. з посиланням на відсутність завданих позивачу збитків.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2017р. строк вирішення спору по справі №905/1484/17 продовжений на 15 днів до 19.09.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача за вх.№22481/17 від 29.08.2017р.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.09.2017р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
29.12.2016р. зі станції Гусарівка Донецької залізниці ПП «Ліга Групп» відправлений вантаж (антрацит, вугілля кам'яне, марки АМ), у напіввагонах №№ 60825320, 65717027, 61124376, 67866541, що підтверджується залізничною накладною на групу вагонів №53433124.
Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений засобами відправника; маса вантажу визначена відправником на вагонних 150 т вагах та становить у напіввагоні №60825320: 66 700 кг - нетто, 25 700/24 900 кг - тара, №65717027: 67 800 кг - нетто, 22 200 - тара, №61124376: 68 800 - нетто, 23 100/21 500 тара, №67866541: 68 700 - нетто, 22 800 - тара; вантаж розміщено і закріплено згідно з п. розділу 15 гл. 1 Додатка 3 до СМГС; вантаж марковано вапном; здійснена профілактика проти змерзання - омаслено в кількості 1 %. При цьому правильність внесених у накладну відомостей щодо маси вантажу підтверджена підписом вантажовідправника - ОСОБА_3
При надходженні вантажу на станцію призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 3/ОСОБА_4 від 02.01.2017р., згідно з яким маса вантажу у напіввагоні № 60825320 виявилась менше документа на 1 250 кг, у напіввагоні №65717027 - менше документа на 1 150 кг, у напіввагоні №61124376 - менше документа на 1 350 кг, у напіввагоні №67866541 - менше документа на 1 650 кг.
Тією ж датою на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/2 від 02.01.2017р., в якому встановлено наступні обставини: при переважуванні вищезазначених вагонів в статичному режимі, в присутності заст.ДС Клюєва, приймальника потягів ОСОБА_4, прийомоздавача ОСОБА_5, на справних 150т вагонних електронно-тензометричних вагах станції НД-Вузол, заводський номер №032 (держповірка ваг 15.01.2016р.) виявилось, що у вагоні №60825320 вага брутто 90 350 кг, тара по документу - 24 900 кг, нетто - 65 450 кг, що менше документа на 1 250 кг; у вагоні №65717027 вага брутто - 88 850 кг, тара з документа - 22 200 кг, нетто - 66 650 кг, що менше документа на 1 150 кг; у вагоні №61124376 вага брутто - 88 950 кг, тара з документа - 21 500 кг, нетто - 67 450 кг, що менше документа на 1 350 кг; у вагоні №67866541 вага брутто - 89 850 кг, тара з документа - 22 800, нетто - 67 050 кг, що менше документа на 1 650 кг. Навантаження вантажу у всіх вагонах рівномірне, нижче рівня бортів на 20 см, без поглиблень. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Торцеві двері та розвантажувальні люка у всіх вагонах з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. У технічному відношенні вагони справні. При повторному переважуванні вагонів вага підтвердилась. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній.
Комерційний акт підписано заступником начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці Клюєвим А,О., приймальником потягів ОСОБА_4, прийомоздавачем ОСОБА_5, що відповідає п. 10 Правил складання актів.
Технічний паспорт вагонних ваг № 14 (заводський №032) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці свідчить, що останню державну повірку цих ваг перед контрольним зважуванням спірних напіввагонів проведено 15.01.2016р., та ваги придатні для зважування вантажів.
Згідно з розрахунком позивача, загальний розмір штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу складає 81 045 грн., а саме: за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у напіввагоні № 60825320 розмір штрафу становить 20 070 грн., у напіввагоні №65717027 - 20 325 грн., у напіввагоні №61124376 - 20 325 грн., у напіввагоні №67866541 - 20 325 грн., виходячи при цьому із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу у спірних вагонах, яка зазначена в залізничній накладній та складає у напіввагоні №60825320 - 4 014 грн., у напіввагоні № 65717027 - 4 065 грн., у напіввагоні №61124376 - 4065 грн., №67866541 - 4 065 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч.5 ст.306 ГК України.
Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У ст.23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Вимогами р. ІІ Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, встановлено, що вантажовідправником заповнюються в т.ч. такі графи накладної як «Найменування вантажу» (графа 20), «ОСОБА_2 вантажу, визначена відправником» (графа 24), «Спосіб визначення маси» (графа 26), «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» (графа 28), «Правильність внесених відомостей підтверджую» (графа 55).
Згідно з відомостями, які внесені у залізничну накладну на групу вагонів № 53433124 відправником вантажу та правильність внесення яких підтверджена представником останнього ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на залізничній накладній, маса вантажу визначена відправником та становить у напіввагоні №60825320: нетто - 66 700 кг, тара - 25700/24900 кг; №65717027: нетто - 67 800 кг, тара 22 200 кг; №61124376: нетто - 68 800 кг, тара - 23100/21500 кг; №67866541: нетто - 68 700 кг, тара - 22 800 кг. Спосіб визначення маси вантажу на вагонних 150 т вагах; навантаження здійснено засобами відправника.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Так, обставини, які встановлені у комерційному акті, складеному на станції призначення перевезення вантажу, свідчать, що маса нетто вантажу у напіввагоні № 60825320 менше документа на 1250 кг, №65717027 менше документа на 1150 кг, №61124376 менше документа на 1350 кг, №67866541 менше документа на 1650 кг. При цьому, Технічний паспорт вагонних ваг № 14 (заводський №032) станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці свідчить про проведену перевірку ваг 15.01.2016р. та їх технічну справність.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
В силу вимог ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. У ст.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Поряд з цим, вимогами п.5.5. Правил оформлення перевізних документів також передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем доведені обставини неправильного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу, які засвідчено належним та допустимим доказом комерційним актом, що, в свою чергу, є підставою для покладення на вантажовідправника (відповідача) відповідальності, передбаченої ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем за неправильне зазначення відповідачем у залізничній накладній маси вантажу у напіввагонах №№60825320, 65717027, 61124376, 67866541 розмір штрафу становить 81 045 грн., виходячи із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу у спірних вагонах, яка складає у напіввагоні №60825320 - 4014 грн., у напіввагоні № 65717027 - 4065 грн., у напіввагоні №61124376 - 4065 грн., №67866541 - 4065 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично вірним.
Посилання відповідача на те, що спірний вантаж був зданий до перевезення у вологому стані, внаслідок чого маса вантажу підлягає визначенню з урахуванням застосування 2% коефіцієнту норми природної втрати, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до Правил оформлення перевізних документів (додаток №3), затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при заповнені залізничної накладної, зокрема графу 20 «найменування вантажу», відправник вносить відомості щодо відмінних ознак вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Водночас, залізнична накладна №53433124 не містить відомостей щодо завантаження вантажу у вологому стані, відтак, за висновками суду, в силу положень Правил видачі вантажів (ст.35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, не підлягає застосуванню коефіцієнт 2% при розрахунку норми природної втрати.
Крім того, відповідно до п.9 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, Затверджених Наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, відправник зобов'язаний у накладній у графі 50 «Відмітки відправника» зазначити «Вантаж змерзається», а також указати відсотки вологості вантажу та про вжиті заходи проти змерзання, наприклад: «Вантаж переморожено», «Пересипано вапном у кількості _____ %», «Пошарове перекладання в кількості ____ %», «Обмаслено в кількості _____» тощо. Унесення до накладної даних про вологість у разі навантаження землі, глини, піску та гравію не обов'язкове.
Як вбачається з залізничної накладної на групу вагонів №53433124 від 29.12.2016р: вантаж, що перевозився - антрацит (вугілля, марки АМ 13-100), у графі 50 відповідачем зроблено відмітку «вантаж змерзається», у графі 20 останнім зазначено «здійснена профілактика проти змерзання - омасленно в кількості 1%», проте жодних відміток про те, що вантаж перевозився саме у вологому стані, ПП «Ліга Групп» проставлено не було.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було зазначено лише про вжиті заходи проти змерзання вантажу, що не може ототожнюватись з тим, що вантаж перевозився саме у вологому стані, а тому посилання відповідача у своєму відзиві в цій частині, судом до уваги не приймаються.
Щодо посилань відповідача на похибку ваг, яка складає «-50» кг, суд зазначає наступне.
Як вище встановлено судом, переважування вагонів проводилось на 150 тонних електронно-тензометричних вагах, а відповідно до п. 13 технічного паспорту цих ваг, можлива похибка ваг складає 2-100т +/-50кг; 100-150т +/-100кг.
У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, в норму недостачі входить сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, тобто у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а отже недостача маси вантажу, за які нараховується штраф, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 14.05.2015р. у справі № 922/4978/14.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, суд має право зменшувати його розмір (п. 22). Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.4. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».
У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є Донецька обл., м. Слов'янськ.
Так, указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час розгляду справи антитерористична операція триває.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
02.12.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до якого також увійшло м. Слов'янськ Донецької області.
Отже, відповідач здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції та несе тягар пов'язаних з цим негативних наслідків.
Разом з тим, судом також встановлено, що відповідачем завантажено спірний вагон в межах допустимої вантажопідйомності, тобто без загрози для безпеки руху чи пошкодження вагону.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи знаходження відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, надмірно великий розмір нарахованого штрафу, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній, а також те, що вказане порушення не завдало збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача частково, та зменшити розмір штрафу до 2 провізних плат по кожному напіввагону, а саме, по напіввагонах №60825320 - до 8 028 грн., № 65717027 - до 8 130 грн., №61124376 - до 8 130 грн., №67866541 - до 8 130 грн.
За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» підлягають частковому задоволенню в розмірі 32 418 грн.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ліга Групп» (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 13, ЄДРПОУ 40031673) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 32 418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 18 вересня 2017 року.
Суддя Л.В. Ніколаєва