03.10.2017 Справа № 904/7377/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Недайвода, Криворізький район, Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за надані послуги
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. від 16.01.17р.
від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 26.01.16р.
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 10 709,10грн., 3% річних у розмірі 58,60грн., інфляційних у розмірі 265,06грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за період з 07.04.2015р. по 01.06.2017р.
Відповідач позов не визнає, вважає, що договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна) від 01.11.2013р., укладений між позивачем та третьою особою, є нікчемним, оскільки в порушення ст.1031 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений. Відповідач вважає, що правовідносини, які склались між сторонами, діють виключно на договірних засадах. Однак договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №273/15-16 від 15.09.2016р. є неукладеним, де саме позивач відмовився погоджувати його з протоколом розбіжностей відповідача. У зв'язку з цим відповідач не має зобов'язань перед позивачем та не несе відповідальності. Відповідач вважає, що позивачем не доведено факт надання житлово-комунальних послуг. Надані бухгалтерські нарахування не вказують, які саме послуги надавались будинку, ціну кожної послуги, прийом-передавання актів виконаних робіт, відсутні розшифровки заявлених нарахувань.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради зазначає, що позивач на підставі договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна) від 01.11.2013р. та додаткової угоди до нього з 03.07.2014р. до теперішнього часу надає мешканцям послуги з утримання будинку №56 по вул. С. Колачевського (колишня назва - вул. 23 Лютого). Даний договір є чинним, з моменту підписання по теперішній час жодна із сторін (позивач та третя особа) не виявили бажання його розірвати. Крім того, третя особа просила розглянути справу без її участі.
14.08.2017р. судом не задоволено клопотання відповідача від 14.08.2017р. про виділення матеріалів справи та направлення на розгляд до правоохоронних органів.
У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
03.10.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
01.11.2013р. між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міської ради (замовник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" (управитель, позивач) укладено договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна), згідно якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" перейшли функції управителя та надавача послуг з утримання, зокрема, будинку №56 по вул. С. Колачевського (вул. 23 Лютого) у м. Кривому Розі.
Згідно п.4.1. договору, з урахуванням додаткової угоди від 12.06.2014р., договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 1 року. Функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об”єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, розпочинають здійснювати з 03.07.2014р. Договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін.
За п.4.2. договору зміни у договір можуть вноситись сторонами в узгодженому порядку шляхом укладання додаткових угод.
Однак позивач та третя особа зазначають, що даний договір є чинним, з моменту підписання по теперішній час вони не виявили бажання його розірвати.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у житловому будинку №56 по вул. С. Колачевського у м. Кривому Розі знаходиться нежитлове приміщення №73, загальною площею 229,2 кв.м, орендарем якого є відповідач.
Договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не укладався.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).
За приписами ч.2 ст.3, ст.19 Закону суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.
Відповідно до ст.1 Закону управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно ст.13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.
Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, системний аналіз вказаних норм дає дійти висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди управителя.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 25.11.2014р. у справі №3-184гс14.
22.09.2016р. позивач разом з претензією за №519 від 15.09.2016р. надіслав відповідачу проект договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №273/15-16 від 15.09.2016р. Даний проект договору відповідач підписав з протоколом розбіжностей від 17.12.2016р. та надіслав позивачу.
У подальшому позивач надіслав відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 16.02.2017р., від підписання якого відповідач ухилився.
Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону передбачено обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст.21 Закону, - підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 Цивільного кодексу України, ст.ст.19 - 21 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" вбачається, що умови типового договору, які набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627, 630 Цивільного кодексу України та ст.ст.19, 20 Закону.
Отже законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність договору такі заперечення не повинні братись до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яку викладено в постанові №6-59цс13 від 30.10.2013р.
За наведених обставин, зобов'язання відповідача оплатити житлово-комунальні послуги виникає на підставі закону та узгоджених дій управителя і споживача послуг.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за період з 07.04.2015р. по 01.06.2017р. у розмірі 10 709,10грн.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №435 від 27.12.2011р. визначено перелік робіт на виконання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, періодичність та строки їх виконання, механізм проведення перерахунків.
Крім того, рішенням встановлено, що тарифи на послуги для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) визначаються окремо по кожному будинку на рівні, встановленому для населення міста.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №414 від 14.12.2011р. встановлені розмір тарифу на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для населення Тернівського району м. Кривого Рогу по кожному будинку окремо, згідно наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №150 від 10.08.2004р. "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".
Послуги з прибирання прибудинкової території, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, послуги з поточного ремонту конструктивних елементів, послуги з дератизації, послуги з дезінсекції, послуги аварійної бригади, послуги диспетчерської служби, послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, послуги з обслуговування димовентиляційних каналів, послуги з підготовки будинку до роботи в осінньо-зимовий період планові загальні та профілактичні огляди житлових будинків надавались всьому житловому будинку, і тому всі співвласники житлових і нежитлових приміщень несуть участь в оплаті за дані послуги залежно від своєї частки у майні будинку.
Позивач за період з 07.04.2015р. по 28.02.2017р. надав відповідачу житлово-комунальні послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території на загальну суму 9 140,08грн., що підтверджується інформацією про витрати на утримання будинку №56 по вул. С. Колачевського, рахунками на оплату, актами здачі - прийняття робіт та помісячним роз"ясненням виконаних робіт, які увійшли до кожного рахунку з їх вартістю і розрахунками.
Крім того, позивач вказує на те, що помісячна інформація про виконані роботи із зазначенням назви послуги, обсягів та вартості робіт опублікована на сайті Криворізького ресурсного центру (http://krogerc.info/ua/komgosp/detail/109180350000.html), який є офіційним інформаційним ресурсом м. Кривого Рогу.
Згідно п.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. (далі - Постанова №14) якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Із матеріалів справи вбачається, що 04.04.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію за №729 від 03.04.2017р. про сплату заборгованості у розмірі 9 140,08грн. за період з 07.04.2015р. по 28.02.2017р., а також акти здачі-прийняття робіт та рахунки за цей період (т.1, а.с.82-83). Дану претензію відповідач отримав 19.04.2017р. (т.1, а.с.84).
За таких обставин, факт отримання відповідачем житлово-комунальних послуг та претензія є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отримані послуги.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У даному випадку у зобов'язанні не встановлено строк (термін) його виконання, отже застосовуються положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже відповідач повинен був оплатити надані позивачем житлово-комунальні послуги до 26.04.2017р. включно, однак, як вбачається з матеріалів справи, цього не зробив.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Зважаючи на те, що має місце факт надання позивачем житлово-комунальних послуг, відсутність підписаних двосторонніх актів здачі-прийняття робіт не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права останнього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 140,08грн. за період з 07.04.2015р. по 28.02.2017р. В решті основної суми заборгованості суд відмовляє, оскільки доказів виникнення боргу за період з березня по травень 2017р. позивачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку 3% річних за загальний період з 27.04.2017р. по 13.07.2017р. (суми та періоди взяті правильно) складають 58,60грн. та підлягають до стягнення, а інфляційні за загальний період з травня по червень 2017р. (суми та періоди взяті правильно) складають 265,06грн. та підлягають до стягнення.
Доводи відповідача про те, що договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна) від 01.11.2013р. є нікчемним, суд вважає безпідставними, оскільки цей договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Твердження відповідача про недоведеність факту надання житлово-комунальних послуг є необрунтованими та спростовуються вищевикладеним.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53012, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода, вул. Піонерська, 32, серія та номер паспорту АЕ 471113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний, 8А, ЄДРПОУ 37861681) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 9 140,08грн. (дев"ять тисяч сто сорок грн. 08коп.), 3% річних у розмірі 58,60грн. (п"ятдесят вісім грн. 60коп.), інфляційні у розмірі 265,06грн. (двісті шістдесят п"ять грн. 06коп.) та 1 372,46грн. (одна тисяча триста сімдесят дві грн. 46коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.10.2017р.
Суддя ОСОБА_4