"05" жовтня 2017 р. Справа № 917/852/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 03.10.2017,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" (вх.№2301П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2017 у справі № 917/852/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинтех", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт", м. Гадяч, Полтавська обл.
про стягнення 63 847,00 грн
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.06.2017 у справі №917/852/17 (суддя Паламарчук В.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинтех" 48 520, 00грн основного боргу, 4 444, 00грн пені, 26% річних у розмірі 4 216, 00грн, 4 852, 00грн штрафу, 1 815, 00грн інфляційних, 1 600, 00грн судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у даній справі стосується іншого договору; позивачем не дотримано передбаченого договором порядку досудового врегулювання спору; позивачем не надані суду докази часткової оплати відповідачем за поставлений товар на суму 12 000, 00грн.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у справі №917/852/17 прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 клопотання апелянта про продовження строку розгляду скарги та відкладення справи задоволено; продовжено строк розгляду скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 05.10.2017.
03.10.2017 апелянтом на виконання ухвал суду надано належним чином засвідчені копії платіжних доручень в обґрунтування доводів часткової оплати відповідачем за поставлений товар на суму 12 000, 00грн (вх.№10139).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 05.10.2017 представник позивача підтвердив часткову оплату відповідачем в розмірі 12 000, 00грн за поставлений товар, зазначив, що дані докази не були подані суду першої інстанції, оскільки не були передані керівництвом позивача юристу.
Колегія суддів враховує, що у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.29-30), поданому суду першої інстанції, зазначено, що сума боргу, заявленого позивачем до стягнення, відрізняється від даних відповідача.
Проте, господарським судом Полтавської області було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та прийняте оскаржуване рішення від 29.06.2017 у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приймає надані апелянтом додаткові докази, а саме платіжні доручення щодо часткової оплати відповідачем за поставлений товар, як такі, що мають суттєве значення для вирішення даної справи
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2017, у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.
До початку судового засідання 05.10.2017 позивачем подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо правової позиції позивача та додатковий деталізований розрахунок заборгованості (вх.№10206), зазначає, що позивач визнає часткове погашення боргу за договором про постачання товару та надання послуг та надає новий розрахунок, з урахуванням сплачених відповідачем 12 000, 00грн; вважає, що загальна сума боргу становить 49 032, 08грн, що складається з 36 520, 00грн основного боргу, 4 252, 00грн штрафу, 3 353, 00грн 26% річних, 3 540, 00грн пені, 1 367, 08грн інфляційних.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 05.10.2017 представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить суд врахувати наданий новий розрахунок, з урахуванням сплачених відповідачем 12 000, 00грн.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с.87-89, 108-109).
До того ж, згідно відомостей з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" станом на 05.10.2017, ухвала суду від 20.09.2017, якою розгляд скарги відкладено на 05.10.2017, надійшла до відділення зв'язку апелянта ще 28.09.2017.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що представники сторін висловили свої вимоги, доводи і заперечення щодо апеляційної скарги, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шинтех" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" (покупець) був укладений договір №110/17 про постачання товару та надання послуг (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник передає і зобов'язується передавати надалі протягом всього строку дії договору товар окремими партіями у власність покупця, а покупець приймає і зобов'язується приймати надалі від постачальника товар за ціною і в асортименті, які вказані в остаточно погоджених накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктами 1.3., 1.4. Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін. Договір діє до 31 грудня поточного року включно. Термін дії Договору щорік подовжується у відповідності до пункту 1.5.
Згідно з пунктом 2.1. Договору, постачальник зобов'язаний передати конкретну партію товару покупцеві, а покупець зобов'язаний прийняти товар протягом 7-ми робочих днів з моменту здобуття письмового замовлення покупця, при нагоді у постачальника поставити замовлений товар у вказаній кількості і асортименті, про що постачальник робить відмітку на письмовому замовленні покупця. Остаточно погоджені між сторонами асортимент кількість, якість і ціна товару вказуються у видаткових накладних на товар, переданий покупцеві, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.4. Договору визначено, що зобов'язання постачальника по передачі товару вважаються виконаними у момент передачі товару покупцеві при доставці своїм транспортом або передача товару на складі постачальника в разі самовивозу. Передача товару і супровідної документації до нього підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на видатковій накладній або іншому документі, оформленому сторонами на підтвердження передачі і отримання товару.
Відповідно до пункту 3.2 Договору, повна оплата переданого по видатковій накладній партії товару здійснюється покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання партії товару. Оплата товару здійснюється окремо згідно кожної накладної на кожну окрему партію товару, оформленою відповідно до договору.
На виконання умов Договору 03.01.2017 позивачем було поставлено відповідачу по видатковій накладній №2 товар, а саме шини 315/70R22,5 154L/152М КМАХ D (Goodyear) у кількості 4 шт. на суму 48 520, 00грн.
Отримання відповідачем товару на суму 48 520, 00грн ним не спростовується.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 17.08.2017 представник апелянта підтвердив факт укладення між сторонами Договору та факт поставки товару за видатковою накладною №2 від 03.01.2017.
Відповідно до умов Договору, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання партії товару, тобто до 17.01.2017 включно.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару не виконав.
Згідно наданих відповідачем платіжних доручень, ним частково була здійснена оплата за поставлений товар: 01.02.2017 в сумі 6 000, 00грн, 20.02.2017 в сумі 3 000, 00грн, 24.02.2017 в сумі 3 000, 00грн.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем також нараховано штраф (10% від простроченої суми); 26% річних від простроченої суми за період з 18.01.2017 по 19.05.2017; пеню за період з 18.01.2017 по 19.05.2017 та інфляційні.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 вказаного Кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено вище, відповідно до умов Договору, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання партії товару, тобто до 17.01.2017 включно, що відповідачем здійснено не було.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 5.7. Договору, в разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України 26% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому при вступі грошових коштів від покупця за товар за даним договором, постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені і річних. Окрім вищезазначених пені і річних, в разі прострочення платежу терміном понад 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Досліджуючи наданий позивачем суду апеляційної інстанції розрахунок суми заборгованості, у тому числі, штрафу, 26% річних, пені, інфляційних, з урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 12 000, 00грн, судова колегія зазначає, що позивачем не враховано пункт 5.7. Договору, яким передбачено, що в разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, а також 26% річних від простроченої суми, а потім сплатити суму основного боргу; при цьому, при вступі грошових коштів від покупця за товар за даним договором, постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені і річних.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі умови Договору, враховуючи здійснені відповідачем часткові проплати за товар за Договором 01.02.2017 в сумі 6 000, 00грн, 20.02.2017 в сумі 3 000, 00грн, 24.02.2017 в сумі 3 000, 00грн, що визнається позивачем, період нарахування річних, інфляційних та пені - з 18.01.2017 по 19.05.2017, та з урахуванням умов Договору, що в разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, а також 26% річних від простроченої суми, а потім сплатити суму основного боргу; при цьому, при вступі грошових коштів від покупця за товар за даним договором, постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені і річних, колегія суддів здійснивши власний розрахунок суми основного боргу, річних, інфляційних та пені, вважає, що належною сумою до стягнення з відповідача є: 38 995, 48грн основного боргу, 1 465, 80грн пені, 1 361, 10грн - 26% річних та 1 137, 17грн інфляційних.
Крім того, судова колегія враховує, що умовами Договору передбачено, що окрім вищезазначених пені і річних, в разі прострочення платежу терміном понад 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми.
Станом на 18.02.2017 (дата прострочення платежу терміном понад 30 календарних днів) сума заборгованості, з урахуванням часткової проплати 01.02.2017 в сумі 6 000, 00грн, та враховуючи, що за умовами Догору дані грошові кошти повинні бути зараховані спочатку на погашення пені та річних, сума заборгованості становила 43 524, 96грн.
Отже, штраф у розмірі 10% від простроченої суми становить 4 352, 50грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що позивачем не дотримано передбаченого Договором порядку досудового врегулювання спору, що, на думку апелянта, є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Разом з тим, умовами Договору не передбачено обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом пред'явлення претензії.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2017 у справі №917/852/17 - скасуванню в частині 9 524, 52грн основного боргу, 2 978, 20грн пені, 2 854, 90грн 26% річних, 499, 50грн штрафу, 677, 83грн інфляційних, в цій частині слід прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинтех" 38 995, 48грн основного боргу, 1 465, 80грн пені, 1 361, 10грн - 26% річних, 4 352, 50грн штрафу, 1 137, 17грн інфляційних та 1 600, 00грн судового збору.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2017 у справі №917/852/17 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинтех" 9 524, 52грн основного боргу, 2 978, 20грн пені, 2 854, 90грн 26% річних, 499, 50грн штрафу, 677, 83грн інфляційних та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" (вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 3, м. Гадяч, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 30058730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинтех" (вул. Львівська, буд. 22, приміщення 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 38258146) 38 995, 48грн основного боргу, 1 465, 80грн пені, 1 361, 10грн - 26% річних, 4 352, 50грн штрафу, 1 137, 17грн інфляційних та 1 600, 00грн судового збору.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 10.10.2017
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Плахов О.В.