"04" жовтня 2017 р.Справа № 923/321/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання Селиверстова М.В.
за участю представників сторін у судовому засіданні від 04.10.2017:
від позивача - ОСОБА_1 - голова правління; ОСОБА_2, за довіреністю
від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Садівничого товариства "Чайка-2"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.06.2017
по справі № 923/321/17
за позовом: Садівничого товариства "Чайка-2"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Херсонської міської електромережі
про скасування нарахованої суми штрафу
(предмет спору зазначено згідно оскаржуваного рішення)
У судовому засіданні 04.10.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У квітні 2017 року Садівниче товариство "Чайка-2" (далі також - СТ "Чайка-2", позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Херсонської міської електромережі (далі також - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", Товариство, відповідач) про визнання незаконною та скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 160289,44 грн. шляхом скасування рішення комісії Товариства, оформленого протоколом № 10 від 04.04.2017, з розгляду акта про порушення №130876 від 16.03.2017.
24 травня 2017 року позивач надав місцевому господарському суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Херсонської міської електромережі, оформлене протоколом №10 від 04.04.2017, з розгляду акта про порушення №130876 від 16.03.2017.
В обґрунтування позову, враховуючи уточнення, СТ "Чайка-2" послалось на те, що за результатами проведеної експертизи лічильника електроенергії факту втручання в його роботу з метою зниження показів саме даним товариством не доведено, оскільки ознак пошкодження пломб про Державну повірку та енергопостачальника зафіксовано не було. Також не встановлено причину утворення тріщин на корпусі лічильника в місцях кріплення пломбувальних гвинтів та можливість втручання в роботу електролічильника внаслідок цього. Крім того, позивач зауважив, що представниками відповідача щомісяця проводилось зняття показників лічильника, при яких жодних порушень у роботі лічильника не було виявлено.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.06.2017 по справі № 923/321/17 (суддя Литвинова В.В.) у позові відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивовано необґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, СТ "Чайка-2" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Херсонської міської електромережі, оформлене протоколом №10 від 04.04.2017, з розгляду акта про порушення №130876 від 16.03.2017, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Так, зокрема, скаржник зазначив, що судом при ухваленні рішення взагалі не взято до уваги та не надано оцінки наданому позивачем висновку Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Херсонській області від 28.04.2017 №28/15-23-270, з якого вбачається, що єдиним пошкодженням була руйнація стійки для підтримки лічильного механізму та планки лічильника, яка знаходиться в середині корпуса лічильника. Крім того, не зафіксовано саме пошкодження цілісності корпусу лічильника, зовнішні механічні пошкодження, які могли вплинути на зміну показників приладу обліку, що, на думку позивача, не дає підстав за відсутності вказаних порушень застосовувати п. 2.1.3 Методики для нарахування суми збитків.
Ухвалою від 10.07.2017 Одеським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів Головея В.М., Лисенко В.А. прийнято до провадження апеляційну скаргу Садівничого товариства "Чайка-2" з датою призначення на 06.09.2017. Проте, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гладишевої Т.Я. з 31.08.2017 по 07.08.2017 судове засідання не відбулося.
Розпорядженням керівника апарату суду № 1042 від 08.09.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_4 у відпустці з 10.08.2017 по 08.09.2017. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.09.2017 суддю Лисенко В.А. замінено суддею Савицьким Я.Ф., у зв'язку з чим судовою колегією у складі: головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф. прийнято до провадження дану справу ухвалою від 08.09.2017.
13.09.2017 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про участь у судовому засіданні, призначеному на 20.09.2017 об 11:15 год., в режимі відеоконференції.
Вказане клопотання задоволено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2017, якою повідомлено сторони, що у зв'язку із технічною неможливістю провести судове засідання в режимі відеоконференції 20.09.2017 саме об 11:15 год. судове засідання по справі № 923/321/17 відбудеться в режимі відеоконференції 20.09.2017 о 12:30 год. за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, у залі судових засідань № 19; доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні даного суду по справі № 923/321/17 20.09.2017 о 12:30 год.
Також 06.09.2017 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про залучення копій документів до матеріалів справи, а саме копій рахунків, актів про приймання-передачу спожитої позивачем електричної енергії та квитанції про їх оплату.
Супровідним листом від 20.09.2017 Одеським апеляційним господарським судом вказані документи повернуто СТ "Чайка-2", оскільки у засіданні суду апеляційної інстанції від 20.09.2017 представники названого товариства не навели, згідно приписів ч. 1 ст. 101 ГПК України належного обґрунтування неможливості подання вказаних документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, а тому у задоволенні клопотання відмовлено.
На виконання ухвали від 20.09.2017 до Одеського апеляційного господарського суду 25.09.2017 від ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" надійшли документи, які були витребувані судом, а саме: оригінал та належно засвідчена копія протоколу № 40 від 04.04.2017, яким оформлене рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення від 16.03.2017 № 130876, а також додаткові пояснення відповідача.
У судовому засіданні від 04.10.2017 судова колегія повернула представнику відповідача оригінал вищевказаного протоколу від 04.04.2017.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 30.09.2004 між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник) та Садівничим товариством "Чайка-2" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1152 (далі також - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 60,00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
споживання електроенергії поза засобами обліку;
інших умов, визначених Методикою.
Згідно п. 4.2.4 Договору споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
У результаті проведеної 16.03.2017 на території Садівничого товариства “Чайка-2”, що знаходиться за адресою: м. Херсон, річка Чайка, причал-2, представниками постачальника перевірки у присутності представника позивача, було виявлено, що позивач порушив (мовою оригіналу): “п. 10.2.26 Правил користування електричною енергією - пошкодження приладу обліку електроенергії, а саме при перевірці виявлено пошкодження на корпусі лічильника, корпус має тріщини в місцях кріплення пломбувальних гвинтів, також виявлено пошкодження лічильного механізму: лічильний механізм зірвано з місця кріплення, вільно пересувається всередині корпусу лічильника”.
На підставі виявлених порушень представниками ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" складено акт про порушення від 16.03.2017 № 130876, який був підписаний трьома представниками відповідача та представником позивача (без зауважень та заперечень до цього акта).
З акта № 64103 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.03.2017 вбачається, що “Лічильний механізм зірваний з місця кріплення. В середині сторонніх предметів не виявлено. Виявлено руйнацію стінок для підтримки лічильного механізму та плати лічильника. Два гнізда на цоколі для пломбувальних гвинтів відірвані. Лічильник не придатний для подальшої експлуатації.”.
Відповідно до висновку ДП "Херсонстандартметрологія" від 28.03.2017 прилад обліку № 0256313 не придатний до застосування у зв'язку з тим, що лічильний механізм зірваний з місця кріплення.
Рішенням комісії відповідача з розгляду акта про порушення № 130876 від 16.03.2017, оформленим протоколом № 40 від 04.04.2017, позивачу нараховано вартість недоврахованої електричної енергії відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006, за період з 16.09.2016 по 16.03.2017 на суму 160289,44 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, позивач звернувся із вказаним позовом до місцевого господарського суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно п. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
За приписами ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням такої санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України).
Підстави та порядок застосування санкцій зазначені в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі також - ПКЕЕ), обов'язковість застосування яких також встановлена сторонами в договорі від 19.06.2015 № 9606 про постачання електричної енергії.
Згідно з підпунктами 4 та 5 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів.
У відповідності до п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (підпункт 26 пункту 10.2 ПКЕЕ).
Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі також - Методика).
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
У відповідності до п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ застосовується розділ 2 Методики.
Згідно п.п. 3 п. 2.1. Методики дана Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).
У силу абз. 2 п. 1.2 вищеназваної Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції підставно виходив з того, що факт порушення позивачем ПКЕЕ у вигляді пошкодження приладу обліку підтверджується актом про порушення № 130876 від 16.03.2017, який був підписаний трьома представниками Товариства. Перевірка проводилась у присутності представника споживача, який підписав зазначений акт без пояснень та зауважень.
Відповідно до висновку ДП "Херсонстандартметрологія" від 28.03.2017 прилад обліку № 0256313 не придатний до застосування у зв'язку з тим, що лічильний механізм зірваний з місця кріплення.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, споживач до моменту складання акта про порушення ПКЕЕ та пошкодження приладу обліку відповідача не повідомляв.
З положення п. 4.2.4 Договору про постачання електричної енергії від 30.09.2004 № 1152 та приписів чинного законодавства слідує, що постачальник не зобов'язаний доводити вину споживача.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що рішення комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", оформлене протоколом №40 від 04.04.2017, з розгляду акта про порушення №130876 від 16.03.2017 є таким, що прийнято відповідно до положень чинного законодавства.
Посилання СТ "Чайка-2" на те, що Господарським судом Херсонської області не враховано лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Херсонській області від 28.04.2017 № 28/15-23-270 не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.
Так, згідно даного листа проведеною експертизою лічильника не доведено факт втручання в його роботу з метою зниження показів саме названим товариством, оскільки ознак зняття (пошкодження) пломб про Державну повірку та енергопостачальника зафіксовано не було. Також не встановлено причину утворення тріщин на корпусі лічильника в місцях кріплення пломбувальних гвинтів та можливість втручання в роботу електролічильника внаслідок цього.
Колегія суддів вказує, що як вище зазначалось, у силу п. 4.2.4 Договору споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили. Також статтею 235 ГК України передбачено, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Відтак, викладений у зазначеному вище листі висновок про те, що факт втручання саме СТ "Чайка-2" не доведено, не спростовує висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, так само як і не спростовують даного висновку інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на вищевказане, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 ГПК України, судова колегія, -
Рішення Господарського суду Херсонської області від 13.06.2017 по справі № 923/321/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 09.10.2017.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: В.М. Головей
Суддя: Я.Ф. Савицький