"03" жовтня 2017 р.Справа № 915/542/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: В.В.Лашина
Суддів: Л.В. Лавриненко
ОСОБА_1
При секретарі: А.В. Безпалюку
За участю у судовому засіданні представників сторін:
Від ТОВ агрофірма “Хоружівка”- ОСОБА_2
Від ТОВ “ЕРІДАН-КОМЕРЦ” - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Хоружівка”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 07.08.2017
справа №915/542/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Хоружівка” про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” від 19.04.2017 по справі №8/2017
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕРІДАН-КОМЕРЦ”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Хоружівка”
про: стягнення збитків в сумі 318692,52 грн.
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма “Хоружівка” звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” від 19.04.2017 по справі №8/2017, посилаючись на те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою та права, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Ухвалою господарського суду від 07.08.2017 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Будучи незгодними з вказаною ухвалою, ТОВ агрофірма «Хоружівка” звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просило скасувати вказану ухвалу та постановити нове судове рішення про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” від 19.04.2017 по справі №8/2017
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд
третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про третейські суди", в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.
За приписами статті 1225 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Вказаний перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумеченню не підлягає.
В п.п. 6.1.8, 6.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у судовому розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд з'ясовує компетенцію третейського суду щодо вирішення спору між сторонами відповідно до укладеної ними третейської угоди, перевіряє відповідність заяви підставам для скасування рішення третейського суду, передбаченим Законом та ГПК. Якщо господарський суд встановить наявність інших підстав для скасування такого рішення, ніж ті, які наведено в заяві, то він з урахуванням припису частини четвертої статті 1224 ГПК скасовує рішення третейського суду з підстави (підстав), передбаченої названим Кодексом.
При цьому, здійснюючи розгляд відповідної заяви, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 1225 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2017 року між ТОВ “ЕРІДАН-КОМЕРЦ” та ТОВ агрофірма “Хоружівка” укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції, за умовами якого Продавець зобов'язувався поставити і передітиу власність, а Покупець прийняти кукурудзу на умовах само вивозу транспортом покупця з погруз кою за рахунок продавця з с. Хоружівка, Недригайлівського р-ну Сумської обл..
Умовами п. 4.3 сторони погодили, що передача усієї партії продукції підтверджується оригіналами видаткових накладних, виписаних продавцем і підписаних уповноваженим представником покупця та податкових накладних, виписаних і зареєстрованих продавцем на ім'я покупця у відповідності з положеннями Податкового кодексу України.
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що у випадку, якщо податкова накладна, виписана продавцем товару, буде визнана недійсною з будь-яких підстав, в тому числі з підстав порушення порядку (строків) її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідно отриманий покупцем податковий кредит з ПДВ буде анульовано (зменшено) - продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції.
У зв'язку з тим, що відповідач на дату виникнення податкових зобов'язань за наслідками проведених господарських операцій не склав податкові накладні в електронній формі та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін, ТОВ агрофірма “Ерідан-Комерц” звернулося до постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” з позовними вимогами про відшкодування збитків в сумі 318692,52.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” від 19.04.2017 по справі №8/2017 за позовом ТОВ агрофірма “ЕРІДАН-КОМЕРЦ” про стягнення збитків з ТОВ агрофірма “Хоружівка” у сумі 318692,52 грн. позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ агрофірма “Хоружівка” на користь ТОВ агрофірма “ЕРІДАН-КОМЕРЦ” збитки в сумі 318692,52 грн.
Справу розглянуто за місцезнаходженням третейського суду: 54030, Україна, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42/18, третейським суддею Лях Н.В. Рішення підписано 24.04.2017 третейським суддею Лях Н.В. та директором асоціації ОСОБА_4 .
Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до абз. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
При цьому предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 08.04.2015 у справі № 3-37гс15
Як вбачається з договору поставки, пунктом 8.1. Договору Сторонами погоджено, що усі спори які можуть виникнути по даному Договору, зв'язані з ним, або витікаючи з нього в тому числі, але не обмежуючись, спорами які стосуються його укладання, виконання, порушення (стягнення штрафних санкцій, пені, неустойки, товарного кредиту і т.п.), припинення, змін, розірвання і недійсності підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” на умовах та в порядку передбаченому Положенням про Постійно діючий Третейський суд при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами” і регламентом Постійно діючого Третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами”.
Пунктом 8.2., 8.4 вказаного договору сторони зазначили що ознайомлені з регламентом казаного третейського суду та визнають обов'язковість рішення обраного третейського суду.
Третейське застереження викладене у п. 8.1 договору не визнано судом недійсним.
Звертаючись з позовом про скасування вказаного рішення третейського суду, ТОВ АФ “Хоружівка” посилалась на те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою та права, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку щодо безпідставності вказаних посилань ТОВ АФ “Хоружівка”, оскільки предметом судового розгляду у третейській справі були позовні вимоги про стягнення збитків, які за своїм правовим змістом є формою господарсько-правової відповідальності, а не правовідносини, які виникли між ТОВ “Агрофірма “Хоружівка” та органами Державної фіскальної служби, щодо адміністрування, порядку та строків реєстрації податкових накладних та питання відповідальності відповідно до норм Податкового кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про третейській суди” до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про третейські суди” третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Аналогічні положення зазначені в ст.3 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Миколаївській професійній асоціації “Третейське управління правовими конфліктами”.
В даному випадку предметом розгляду у третейському суді не були правовідносини між ТОВ Агрофірма “Хоружівка” та органами Державної фіскальної служби щодо адміністрування, порядку та строків реєстрації податкових накладних та питання відповідальності за Податковим кодексом України. Третейським судом розглянуто спір щодо стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання..
При цьому посилання скаржника на неправомірність такого стягнення збитків, не приймаються до уваги, оскільки суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає що господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали правильно встановлено обставини справи та правомірно відмовлено в задоволенні позову, та вважає ухвалу такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст..ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Хоружівка” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 у справі №915/542/17 - без змін.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Л.В. Лавриненко
Суддя І.Г. Філінюк