04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" вересня 2017 р. Справа№ 910/4967/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Раздобаров П.В. - довіреність б/н від 03.05.2017р.
від відповідача: Ніколова В.М. - довіреність № 220/473/д від 26.12.2016р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017р.
у справі № 910/4967/17 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті”
до Міністерства оборони України
про зобов'язання вчинити певні дії
В судовому засіданні 27.09.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
У березні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Трініті” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у відповідності до укладеного між сторонами Договору №286/3/16/96 від 09.09.2016р. про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), у 2016р. мав здійснити відповідачеві поставку штанів вітровологозахисних зимових у загальній кількості 10 000 одиниць, проте відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору свої зобов'язання з приймання поставленого позивачем товару здійснив лише частково, прийнявши товар в загальній кількості 7285 одиниць та відмовився від прийняття 2715 одиниць товару, що залишився.
На підставі викладеного позивач просив суд зобов'язати Міністерство оборони України виконати обов'язки за договором, а саме:
- забезпечити проведення приймального контролю (якості) 2715 штук штанів вітровологозахисних зимових, вид 1 вартістю 2300148,00 грн. представником Міністерства оборони України у присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплектності та ростовки, відповідно до затвердженого зразка, наявності іншої супровідної документації. Рішення щодо направлення представника відповідача для здійснення приймального контролю (якості) товарів військового призначення приймається Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України після остаточного визначення місцезнаходження підприємства-виробника товару;
- забезпечити приймання 2715 штук штанів вітровологозахисних зимових, вид 1 вартістю 2300148,00 грн. згідно з належним чином оформленими і підписаними актом приймального контролю (якості) товару, який повинен бути складений представником Міністерства оборони України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017р. по справі № 910/4967/17 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017р. по справі №910/4967/17 скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність відмови відповідача в порядку п.7.2.4 договору від подальшого виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, не взяв до уваги, що внесення змін №3 до ТУ 14.1-135-00034022:2016 не є підставою для відмови від виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та прострочення відбулося з боку позивача через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 11.07.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.09.2017р.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, у відповідності до ст. 77 ГПК України у справі оголошувалася перерва на 27.09.2017р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.09.2017р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.09.2017р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2016р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трініті” (постачальник) укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/97, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2016 році поставити замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (верхній одяг) (лот 8. Штани вітровологозахисні зимові (вид 1)), а замовник зобов'язався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією.
Така специфікація наведена у тексті зазначеного пункту договору і передбачала поставку у строк до 15.11.2016 включно 10000 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1), відповідність ТУ14.1-135-00034022:2016, загальною вартістю 7060000 грн.
Відповідно до п.1.5 Договору, товар постачається на об'єднані центри забезпечення після здійснення приймального контролю (якості) спільною комісією з представника (представників) структурних підрозділів Управління військових представництв Міністерства оборони України та з представника (представників) Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.
Товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки і ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України (п. 1.6 договору).
Згідно п.1.7 Договору, представник замовника має право відбирати з партії товар для проведення випробувань у незалежних органах з оцінки відповідності (акредитовані Національним агентством з акредитації України) в кількості, визначеній нормативними документами на вказаний у договорі асортимент товару.
За умовами п.3.1 Договору, товар поставляється згідно з нормативною документацією на предмет постачання. Якість товару, маркування, тара та упаковка повинні відповідати вимогам ТУ14.1-135-00034022:2016, а також затвердженому робочому зразку. Для своєчасної організації контролю якості постачальник письмово вказує місце, де виготовляється товар, та забезпечує представникам замовника можливість перевірки проведення підприємством вхідного контролю сировини та матеріалів, перевірки виробничих потужностей, остаточного контролю якості та кількості товару.
Згідно п.3.3 Договору, приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться представником замовника у присутності представника підприємства, відповідального за якість, з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплектності та ростовки, відповідно до затвердженого робочого зразка, наявності іншої супровідної документації.
За умовами розділу IV договору його ціна становить 8472000,00 грн. та може бути відкорегована у порядку, визначеному у ст.36 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, а також, може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
У п.5.1 Договору сторони визначили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30-ти банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника.
Згідно п.6.1 Договору, товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів “Інкотермс” у редакції 2010р., встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.6.2 Договору, місцем поставки товару є об'єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил України (одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.
За умовами п.6.3 Договору, датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.
Пунктом 7.3.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Згідно п.п.7.3.3, 7.3.4 Договору, постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості. Письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити одержувача замовника, про дату коли товар буде відвантажений на його адресу.
Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і дії до 31.12.2016р. включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Додатком №1 до договору сторони оформили рознарядку Міністерства оборони України за специфікацією, а додатком № 2 - ростовку та центр забезпечення речовим майном, яким визначено Військову частину НОМЕР_1 м.Одеса.
В подальшому, 14.12.2016р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою зокрема, було змінено строки (терміни постачання) товару до 26.12.2016р. включно.
Згідно Додатку №1 до Додаткової угоди №1 центром забезпечення речовим майном за договором визначено Військову частину НОМЕР_1 (46 ОЦЗ).
Крім того, 21.12.2016р. між сторонами було підписано Додаткову угоду №2, якою п.11.1 викладено в наступній редакції: “договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення”.
Часткова поставка товару відбулась у грудні 2016р., що підтверджується приймального контролю (якості) №1 від 22.12.2016р. про передачу позивачем і отримання відповідачем 7000 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1), видатковою накладною № Т-0510 від 23.12.2016р. на суму 5930400, 00 грн., та оголошенням №1 від 16.12.2016р., згідно з яким вироби завезені на склад Військової частини НОМЕР_1 у кількості 7000 одиниць 29.12.2016р. та актом приймального контролю (якості) №2 від 28.12.2016р. про передачу відповідачем і отримання позивачем 285 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1), видатковою накладною № Т-0517 від 28.12.2016р. на суму 241452,00 грн., та оголошенням №2 від 27.12.2016р., згідно з яким вироби завезені на склад Військової частини НОМЕР_1 у кількості 285 одиниць 29.12.2016р.
17.01.2017р. позивач направив лист №13 на ім'я директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, в якому просив дозволу на відвантаження недопоставленої продукції за договором до 30.03.2017р., у відповідь листом №286/11/399 від 24.01.2017р. Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України повідомлено про неможливість надання згоди на постачання у 2017р. товарів за договорами, укладеними у 2016р.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не поставив у визначений специфікацією строк частину товару, обумовленого специфікацією, втратою інтересу відповідача до подальшого виконання постачальником зазначеного договору (у зв'язку зі зміною в 2017 році технічних умов до такого товару та відповідно зміною вимог до товару, який поставлявся), а також відсутністю фінансування на оплату товару у 2017 році, відповідач, після звернення позивача із листом №13 від 17.01.2017, тобто вже після спливу строку поставки, правомірно відмовився у порядку, передбаченому п.7.2.4 договору від подальшого виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договором передбачено строк поставки товару та строк дії Договору.
Поставка товару, як передбачено Договором, мала бути здійснена у строк до 26.12.2016р. Строк дії Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 21.12.2016р., який не є строком поставки товару, передбачає, що він діє до 30.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.
Тобто, строком поставки товару є 26.12.2016р., а строком дії Договору - 30.03.2017р.
Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджено своєчасну поставку товару в кількості 7285 одиниць товару на суму 6 141 852,00 грн.
Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про прийняття решти 2715 одиниць товару на суму 2 300 148,00 грн. до 26.12.2016р. суду надано не було.
В той же час листом від 16.12.2016р. №442 позивач просив представників відповідача з 19.12.2016р. направити представників Центру за місцем виготовлення товару (для відбору зразків на випробування), а саме м.Київ, пров.Куренівський, 17, ТОВ «Трініті».
Матеріали справи містять лист позивача від 17.01.2017р. про прийняття недопоставленої частини продукції та лист Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України від 24.01.2017р., яким повідомлено про неможливість надання згоди на постачання у 2017р. товарів, за Договорами, укладеними у 2016р.
Відповідач у листі та своїх поясненнях посилається на неможливість прийняття товару з огляду на закінчення строку його поставки, передбаченого Договором та змінами внесеними до ТУ 14.1-135-00034022:2016 від 06.01.2017р.
Таким чином, позивач порушив умови Договору в частині своєчасної поставки 2715 одиниць товару, проте звернувся з листом про готовність поставити зазначений товар в межах дії Договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
З урахуванням зазначених положень законодавства та умов Договору, відповідач може відмовитися від прийняття товару лише шляхом припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків за Договором.
Лист № 286/11/399 від 24.01.2017, на який посилається відповідач, не містить відмови від Договору в односторонньому порядку у зв'язку з його неналежним виконанням з боку позивача.
Матеріали справи не містять відмови відповідача від Договору та його розірвання в односторонньому порядку, а отже, у даному конкретному випадку, відповідач не може відмовитися від виконання своїх обов'язків з прийняття товару.
Враховуючи вищевикладене господарським судом було зроблено помилковий висновок про відмову відповідача від договору.
Колегією суддів зазначається, що за неналежне виконання своїх обов'язків відповідач може вимагати від позивача сплати, зокрема неустойки, сплата якої також передбачена у випадку прострочення постачальника, зокрема умовами п.8.3.4 договору.
Як вже зазначалося вище, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято 7285 одиниць товару, даний спір стосується допоставки 2715 одиниць товару.
Доказів наявності спору щодо неузгодженості відносно затвердження робочого зразку товару суду надано не було.
Враховуючи прийняття відповідачем 7285 одиниць товару, робочий зразок було прийнято та погоджено, а отже у даному випадку положення розділу ІІ Договору “Порядок затвердження робочих зразків товару” при прийнятті товару не порушуються.
Як передбачено ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 687 Цивільного кодексу України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
З огляду на зазначені норми, позивач зобов'язаний передати товар, який відповідає умовам Договору.
Як вбачається з листа позивача № 13 від 17.01.2017р., він був готовий поставити решту товару.
У відповідності до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
З огляду на зазначене, відповідач зобов'язаний прийняти товар за Договором відповідно до його умов.
Порушення позивачем зобов'язання через недотримання строків поставки не звільняє відповідача від його обов'язків щодо прийняття та оплати товару.
Примусове виконання обов'язку в натурі, з позовом про що позивач звернувся до суду, є одним із передбачених законодавством способів захисту порушеного права (п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
При цьому, посилання відповідача на внесені зміни до ТУ є безпідставними, оскільки вимоги до товару, зокрема ТУ, визначені в договорі, зміни до якого в цій частині не вносилися, та зміни до ТУ прийняті 15.02.2017р, а позивач направив повідомлення про готовність поставити виготовлений ним товар 17.01.2017р.
Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Вказані порушення визнаються колегією суддів беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового, у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права про часткове задоволення позову в редакції постанови апеляційної інстанції.
Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з підстав, викладених у ній, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України нового рішення про часткове задоволення позову.
У відповідності до ст.49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017р. у справі № 910/4967/17 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017р. у справі №910/4967/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
4. Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) забезпечити приймання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, ідентифікаційний код 31111166) 2 715 штук штанів вітровологозахисних зимових (вид 1) вартістю 2 300 148,00 грн. за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 09.09.2016 №286/3/16/96, шляхом проведення приймального контролю якості та оформлення і підписання акту приймального контролю (якості) товару відповідно до умов договору.
5. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
6. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, ідентифікаційний код 31111166) 1 200,00 грн. судового збору за подання позову та 1 320,00 грн. судового збору за апеляційної скарги. .
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.
8. Матеріали справи №910/4967/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді С.А. Гончаров
А.І. Тищенко