"09" жовтня 2017 р. Справа № 922/2233/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Грєнкова І.В., довіреність № 08-11/4550/2-16, від 27 грудня 2016 року;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2679 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 05 вересня 2016 року у справі № 922/2233/16,
за позовом Харківської міської ради, м. Харків,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Мала Данилівка,
про звільнення земельної ділянки,-
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05 вересня 2016 року у справі № 922/2233/16 (суддя Суслова В.В.) позов задоволено; зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,51 м. кв. по АДРЕСА_2 (біля ст.м. "Пушкінська") у м. Харкові, яка використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1, Дергачівський район, Харківська область, 62341) шляхом демонтажу 4-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_1, Дергачівський район, Харківська область, 62341) на користь Харківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04059243, юридична адреса: пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003) 1378,00 грн судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
03 жовтня 2017 року від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10145).
У судове засідання, яке відбулось 09 жовтня 2017 року, з'явився представник позивача. Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини спору.
Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Бойченко Вадимом Івановичем при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2, виявлено її використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без державної реєстрації прав, передбачених ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
У зв'язку з цим Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просить звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,51 кв.м. по АДРЕСА_2 (біля ст.м. "Пушкінська") у м. Харкові шляхом демонтажу 4-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Судом першої інстанції з огляду на доведеність факту використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 6,51 м. кв по АДРЕСА_2 у м. Харкові без державної реєстрації прав, передбачених ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що місце розташування малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 останнім було погоджено з Управлінням земельних відносин, Управлінням споживчого ринку та Управлінням містобудування та архітектури. Окрім того вказує на те, що місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права, ухвалив оскаржуване рішення за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Бойченко Вадимом Івановичем вжиті заходи самоврядного контролю, передбачені ст. 189 Земельного кодексу України щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2, про що складено відповідний акт від 13 червня 2016 року (Том 1, а.с. 14).
Згідно з даним актом на земельній ділянці по АДРЕСА_2 у м. Харків розташований торгівельний павільйон блочного типу на 7 торгових місць з окремими входами до них. В торгівельних місцях вказаного павільйону здійснюється продаж квітів певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем, який використовує 4 блок (торгове місце), що розміщений на земельній ділянці площею 6,51 кв.м. Земельна ділянка загальною площею 58,98 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Харкові використовується певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем без державної реєстрації прав, передбачених ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 червня 2016 року № 61064665 (Том 1, а.с. 16-17) підтверджується, що будь-яких прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 за юридичними та фізичними особами не зареєстровано.
У відповідності до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 17 червня 2016 року № 19-20.08-3-2751/20-16 (Том 1, а.с. 18) станом на 29 грудня 2012 року в управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем.
В листі Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 2471/0/22-16 від 22 червня 2016 року зазначається, що вихідні дані на проектування, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська"), управлінням містобудування, архітектури не надавались. Відповідач до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану та його структурних підрозділів з будь-яких питань не звертався.
Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин від 21 червня 2016 року № 4561/0/225-16 будь-яких рішень про надання земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розміщення торгівельного павільйону Харківською міською радою не приймалось.
Таким чином, земельна ділянка за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська") перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.
За змістом статтей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.
Приписами статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема відносяться вирішення питань регулювання земельних відносин, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів тощо.
На підставі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Отже, за змістом вказаних положень закону, вирішення питань щодо встановлення, перебування та припинення діяльності торгового кіоску в м. Харків, АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська") належить до виключної компетенції Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування який представляє територіальну громаду міста Харкова, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
За вимогами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 123 цього кодексу передбачено, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 124 вказаного кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відтак, самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім цього, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документа.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги на підтвердження наявності правових підстав використання земельної ділянки наголошує, що у 2004 році виконавчим комітетом споживчого ринку останньому було видано ордер, відповідно до якого йому, на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради, надано право здійснювати торгівлю квітами за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2.
Колегія суддів з такими твердженнями апелянта не погоджується та зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Як вбачається зі змісту зазначеного положення, ордер не звільняє від необхідності додержання інших вимог чинного законодавства України, зокрема законодавства в галузі земельних відносин.
Окрім того, у відповідності до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України.
Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.
Посилання апелянта на рішення Харківської міської ради №279/07 від 25 грудня 2007 року про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для розміщення малої архітектурної форми, з метою здійснення підприємницької діяльності є необґрунтованим, оскільки вказане рішення міської ради підтверджує лише факт використання відповідачем вказаної земельної ділянки, а не передачу останньої у законне користування.
Оскільки на земельну ділянку по АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська") в м. Харкові будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 6,51 м2 по АДРЕСА_2 шляхом її самовільного зайняття.
Згідно із положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до приписів статті 212 цього кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Враховуючи наявність факту порушення відповідачем законодавства у сфері земельних відносин, а саме самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2, беручи до уваги, що на земельну ділянку по вказаній адресі відповідачем будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність не приймалося, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку шляхом її самовільного зайняття.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2
Разом з тим не приймаються до уваги твердження апелянта з приводу порушення місцевим господарським судом норм процесуального права з огляду на ухвалення судового рішення за його відсутності.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16 липня 2016 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2016 року розгляд справи відкладено на 05 вересня 2016 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
З протоколу судового засідання від 05 вересня 2016 року (Том 1, а.с.40-41) вбачається, що представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення вступної резолютивної частини рішення. Однак останній був належним чином повідомленим про час та місце його проведення, що підтверджується повернутою до Господарського суду Харківської області копією ухвали про відкладення розгляду справи від 16 серпня 2016 року з довідкою працівників УДППЗ "Укрпошта" - за закінченням терміну зберігання.
Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, господарським судом першої інстанції було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства та вжито заходи для належного повідомлення сторін, в тому числі апелянта, про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того явка сторін не визнавалася місцевим господарським судом обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 05 вересня 2016 року у справі № 922/2233/16 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 05 вересня 2016 року у справі № 922/2233/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя В.В.Россолов
Суддя Р.А.Гетьман
Суддя П.В.Тихий