04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" жовтня 2017 р. Справа№ 10/05/5026/1138/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Корсакової Г.В.
при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.
за участю представників:
від апелянта: ОСОБА_2 (дов. від 13.03.2017 № 00.1-33/284);
від інших учасників судового процесу: не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Черкаської обласної ради
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017
у справі №10/05/5026/1138/2012 (№925/660/14) (суддя Гура І.І.)
за позовом Комунального підприємства (далі - КП) "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради
до Черкаської обласної ради
за участю:
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
1) Комунальне підприємство (далі - КП) "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності",
2) Комунальне підприємство (далі - КП) "Регіональний навчально-практичний центр розвитку багатофункціональних кооперативів Черкаської обласної ради"
про визнання недійсним рішення відповідача в частині п.п. 1.2 п. 1, про зобов'язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення позивачу нерухомого майна у межах справи №10/05/5026/1138/2012
за заявою КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради
про визнання його банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 по справі №10/05/5026/1138/2012 позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Черкаську обласну раду відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2; стягнуто з Черкаської обласної ради 14204,90 грн. судового збору в доход державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України; стягнуто з Черкаської обласної ради на користь КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради 3654,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Черкаська обласна рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги Черкаська обласна рада посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.
На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.09.2017, у зв'язку з самовідводом головуючого судді Пантелієнка В.О., апеляційну скаргу Черкаської обласної ради передано колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Верховця А.А., Остапенко О.М.
У зв'язку з перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017, апеляційну скаргу Черкаської обласної ради передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Остапенко О.М., Сотнікова С.В.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2017, апеляційну скаргу Черкаської обласної ради передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Остапенко О.М., Корсакова Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у даній справі прийнято вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 02.10.2017.
В матеріалах справи міститься відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
10.08.2017 через відділ документального забезпечення від голови комітету кредиторів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник апелянта у судовому засіданні 02.10.2017 підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
В судове засідання 02.10.2017 інші учасники судового процесу не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцятиденного строку з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів справи, КП "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської обласної ради, третя особа - КП "Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності", про часткове скасування рішення, визнання відсутнім права щодо розпорядження нерухомим майном та визнання права повного господарського відання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняте відповідачем рішення "Про передачу та списання майна обласної комунальної власності" №14-6/VI від 06.04.2012р. є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині пп.1.2 п.1. Крім цього, позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права повного господарського відання на нерухоме майно - склад з прибудовою площею 778 кв.м, адміністративне приміщення площею 84 кв.м, огорожу території площею 295,3 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, а також визнати відсутнім право відповідача на розпорядження цим майном тощо.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем рішення "Про передачу та списання майна обласної комунальної власності" №14-6/VI від 06.04.2012 р. є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині п.п. 1.2 п. 1, оскільки вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом, а рішення сесії не підміняє в даному випадку закон. Позивач зазначає, що спірне нерухоме майно було закріплене за ним на праві повного господарського відання, що виключає право відповідача як власника такого майна на самостійне його вилучення (відчуження).
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 вказані судові рішення скасовані в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 № 14-6/VI з направленням справи у вказаній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015, у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовані тим, що спірне рішення щодо розпорядження переданим позивачу в повне господарське відання майном прийнято відповідачем у межах його повноважень, як власника майна позивача, тому відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015 рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 скасовано, справу № 925/660/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Скасовуючи вказані рішення, суд касаційної інстанції наголосив на необхідності врахування вказівок суду касаційної інстанції у постанові від 19.11.2014, у тому числі дослідження зв'язку між прийнятим відповідачем спірного рішенням та ліквідацією позивача.
Разом з тим, Вищий господарський суд України у вказаній постанові від 15.07.2015 зазначив, що «суди не врахували, що у лютому 2013 року аналогічні вимоги щодо скасування рішення відповідача від 06.04.2012 №14-6/VI у частині передачі майна були заявлені ліквідатором позивача у межах справи про банкрутство № 10/05/5026/1138/2012 і постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013 у цій справі були скасовані рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви ліквідатора з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції».
При новому розгляду справи рішенням господарського суду м. Києва від 02.10.2015 у справі № 925/660/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016, у задоволені позовних вимог відмовлено. Суди вказали, що відповідач, як власник спірного майна, діяв в межах наданих йому повноважень та своїми діями не міг спричинити шкоди інтересам кредиторів позивача, оскільки оскаржуване рішення було прийняте в інтересах територіальної громади.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 у справі № 925/660/14 рішення господарського суду м. Києва від 02.10.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у вказаній справі були скасовані; справу № 925/660/14 передано до господарського суду Черкаської області для нового розгляду по суті в межах справи №10/05/5026/1138/2012 про банкрутство комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.08.2016 прийнято справу № 925/660/14 до розгляду в межах справи №10/05/5026/1138/2012 про банкрутство комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради.
12.10.2016 відповідач подав до суду заяву про припинення провадження у справі, у якій, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК, просив суд припинити провадження у справі №925/660/14, посилаючись на те, що вже є судове рішення зі спірного питання між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме, ухвала господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 у справі №05/5026/1138/2012, якою було відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради (позивача) про скасування п.п. 1.2 п. 1 рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI.
13.12.2016 позивач подав до суду заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, у якій він просить суд прийняти дану заяву до розгляду та задовольнити її повністю; з урахуванням даної заяви позов задовольнити повністю; визнати недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6; зобов'язати Черкаську обласну раду відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5. Позивач зазначає, що ця заява є заявою про зміну предмету позову.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив позов з урахуванням вказаних змін до позовних вимог, в повному обсязі.
Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням обставин справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 27.02.2013 на розгляд суду першої інстанції надійшла заява ліквідатора банкрута ОСОБА_4, в якій останній просив суд:
- скасувати рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4;
- встановити відсутність у Черкаської обласної ради компетенції щодо розпорядженням майном комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту", яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_4;
- визнати за комунальним підприємством "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" право повного господарського відання на нерухоме майно первісною вартістю 102 400,00 грн., залишковою вартістю 55900,00 грн., а саме: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 у справі №10/05/5026/1138/2012 було відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради (позивача) про скасування п.п. 1.2 п. 1 рішення обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI. Вказана ухвала господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 набрала законної сили.
Тобто, зазначені вимоги ліквідатора, заявлені в межах даної справи, за вищевказаним судовим рішенням від 23.01.2014 вже були розглянуті судом та в їх задоволенні було відмовлено.
Як було зазначено вище, 13.12.2016 позивач подав до суду заяву про уточнення (зміну) позовних вимог до вже раніше поданої ліквідатором до суду першої інстанції 12.05.2014 позовної заяви. У вказаній заяві ліквідатор просив суд визнати недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна: склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6; зобов'язати Черкаську обласну раду відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5.
Згідно з п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна (із врахуванням вищевказаної заяви про зміну предмету позову в порядку ст.22 ГПК України), та вимога про скасування рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI в частині п.п. 1, 2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна, яка була заявлена первісно (у задоволенні якої відмовлено за вищезазначеною ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.01.2014), є однаковими за своєю правовою суттю (їх задоволення створювало б однаковий юридичний наслідок). Встановивши ідентичність вказаних вимог за своєю правовою суттю, судова колегія вважає, що заявлена ліквідатором у зазначеній частині вимога (з урахуванням змін предмету позову) у даній справі по своїй суті не змінилася від попередньо заявленої, тобто предмет позову в цій частині по суті не змінений заявником (позивачем).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Пунктом 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами , про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.
Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 у справі № 10/05/5026/1138/2012 було відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора комунального підприємства "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради (позивача) про скасування п.п. 1.2 п. 1 рішення обласної ради від 06.04.2012 №14-6/VI та ін. Тобто судом вже вирішено спір з даного питання між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Вказане судове рішення не було оскаржено до суду апеляційної інстанції, відповідно, ухвала суду першої інстанції від 23.01.2014 у справі № 10/05/5026/1138/2012 набрала законної сили.
Згідно з п. 4.1, 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, приписи статей 80 і 81 ГПК застосовуються і в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею 111-7 ГПК) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг. Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що ухвала господарського суду Черкаської області від 23.01.2014 у справі № 10/05/5026/1138/2012 є чинною, судом вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, судова колегія дійшла висновку, що провадження у даній справі в частині заявлених вимог ліквідатора банкрута щодо визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, вимога ліквідатора банкрута про зобов'язання Черкаської обласної ради відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна (із врахуванням заяви про зміну предмету позову), не підлягає задоволенню як така, що є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна.
Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу Черкаської обласної ради слід задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі № 10/05/5026/1138/2012 - скасувати. Припинити провадження у справі 05/5026/1138/2012 стосовно заявлених вимог ліквідатора банкрута щодо визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна, на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. Відмовити у задоволенні решти заяви ліквідатора банкрута щодо зобов'язання Черкаської обласної ради відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 4-1, 33, 34, 43, п.2 ч.1 ст.80, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Черкаської обласної ради на ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі № 10/05/5026/1138/2012 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.07.2017 у справі № 10/05/5026/1138/2012 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
«1. Припинити провадження у справі № 10/05/5026/1138/2012 стосовно заявлених вимог ліквідатора банкрута щодо визнання недійсним рішення Черкаської обласної ради від 06.04.2012№14-6/VI в частині п.п. 1.2 п. 1 (щодо передачі майна з балансу позивача) нерухомого майна склад з прибудовою площею 778 кв.м., адміністративне приміщення площею 84 кв.м., огорожа території площею 295,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_7.
2. Відмовити у задоволенні позовної заяви ліквідатора банкрута в частині зобов'язання Черкаської обласної ради відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом повернення комунальному підприємству "Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту" Черкаської обласної ради нерухомого майна».
4. Матеріали справи № 10/05/5026/1138/2012 повернути до господарського суду Черкаської обласної.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 09.10.2017.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
Г.В. Корсакова