ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.10.2017Справа №910/20062/14
За позовом публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд"
про відшкодування збитків 1 674 908,44 грн.
Суддя: Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
від позивача: Галкіна В.Ю.(за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору субпідряду № 2/11040-У від 29.08.2011 у розмірі 1 674 908,44 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2014 порушено провадження у справі №910/20062/14 та призначено до розгляду на 14.10.2014.
Представник відповідача в судове засідання 14.10.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 14.10.2014 прибув представник позивача та дав пояснення по справі, розгляд справи відкладено на 30.10.2014.
В судове засідання 30.10.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі. Судом було оголошено перерву під час розгляду справи на 06.11.2014.
В судове засідання 06.11.2014 прибули представники позивача та дали пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 06.112014 не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи відкладено на 20.11.2014.
В судове засідання 20.11.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали суду спільне клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Представник відповідача подав суду клопотання про зобов'язання позивача надати суду дані для здійснення обґрунтованого розрахунку розміру позовних вимог з урахуванням реальних втрат та зобов'язати позивача провести детальний розрахунок реальних втрат. Суд задовольнив дане клопотання.
Також представник відповідача подав суду клопотання про призначення товарознавчої експертизи по справі та подав суду свої питання, які необхідно поставити перед експертами.
Представник позивача не заперечував проти проведення експертизи.
Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення судової товарознавчої експертизи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями для винесення законного та обґрунтованого рішення по даній справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2014 призначено по справі № 910/20062/14 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових.
Провадження по справі № 910/20062/14 зупинено до надання висновків судової експертизи.
05.02.2016 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/20062/14 з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв'язку з її частковою неоплатою.
05.02.2016 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/20062/14 з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв'язку з її частковою неоплатою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
З огляду на викладене, суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін на 18.02.2016.
Представник відповідача в судове засідання 18.02.2016 не з'явився, витребувані судом докази щодо причин неоплати експертизи не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання 18.02.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Ухвалою суду від 18.02.2016 продовжено строк розгляду справи № 910/20062/14 на п'ятнадцять днів.
Відкладено розгляд справи на 01.03.2016.
В судове засідання 01.03.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.
Представник відповідача подав суду клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи по справі та надав пояснення щодо причин неповної оплати експертизи, які полягають у скрутному фінансовому становищі відповідача.
Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та повторно призначити судову товарознавчу експертизу, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями для винесення законного та обґрунтованого рішення по даній справі.
Поторно призначено по справі № 910/20062/14 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Незалежному інституту судових експертиз.
Провадження по справі № 910/20062/14 зупинено до надання висновків судової експертизи.
13.09.2017 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/20062/14 з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв'язку з її неоплатою.
Ухвалою від 20.09.2017 поновлено провадження по справі та призначено до розгляду на 03.10.2017.
Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вказує, що експертиза по справі є необхідною, а ТОВ «Спецбуд» не має можливості оплатити вартість експертизи за власний рахунок, тому просить суд, обов'язок по оплаті експертизи покласти на позивача.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, відповідач заперечує розмір збитків, проте, призначену судову експертизу в тому чисті із визначання розміру витрат на усунення пошкоджень магістрального газопроводу, не оплатив. Крім того, подальше відкладення розгляду справи призведе до її затягування, що в свою чергу порушить права та законні інтереси позивача по даній справі.
Представник позивача з'явився в судове засідання 03.10.2017, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 03.10.2017 також з'явився, дав пояснення по справі, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29 серпня 2011 року між ТОВ «СЕДНА С» (замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД» (надалі - відповідач, субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 2/11040-У на виконання будівельно - монтажних робіт.
Відповідно до предмету даного договору субпідрядник повинен провести будівельно - монтажні роботи - «Будівництво волоконно - оптичної лінії зв'язку дільниці Святошин - Дарниця - Гребінка».
Згідно з п. 4.1.5 договору субпідрядник зов'язаний забезпечувати на об'єкті під час виконання робіт дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки і охорони об'єкта, за що несе повну відповідальність.
Будівельно-монтажні роботи, які виконувались ТОВ «СПЕЦБУД», проходили в охоронній зоні об'єкта магістрального газопроводу «Шебелинка-Полтава-Київ» (429,4 км) Боярського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 вересня 2011 року, між 15:00 та 15:30, при проведенні відповідачем несанкціонованих земляних робіт з прокладки кабельної лінії системи комунікації вздовж залізничної колії між ст. Бориспіль і ст. Березань (з лівої сторони у напрямку до ст. Березань), автотракторною технікою відповідача було пошкоджено магістральний газопровід «Шебелинка-Полтава-Київ», що призвело до порушення нормальної роботи магістрального газопроводу та витоку природного газу в атмосферу та нанесенню збитків позивачу. В зв'язку з чим, позивач посилаючись на ст. ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, просить стягнути з відповідачу 1 674 908,44 грн. збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2011 року приблизно з 15 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв., техніка ТОВ «СПЕЦБУД», у складі: бульдозер № 1249ІКС марки ДЗ-171.1, бульдозер № НОМЕР_1 марки ДЗ-27, бульдозер № НОМЕР_2 марки ДЗ-110, бульдозер № НОМЕР_3 марки ДЗ-110, кабелеукладчик двохосний, виконуючи будівельно-монтажні роботи з прокладання оптоволоконного кабелю, приблизно в 400 метрах від автодороги «Південно-Східний обхід м. Києва», було пошкоджено газопровід «Шебелинка - Полтава - Київ», діаметром 720 мм. на місці переходу магістрального газопроводу «Шебелинка - Полтава - Київ» через залізничну колію (429,4 км. газопроводу), з подальшим витоком природного газу в атмосферу в кількості 550 тис. куб м. через отвір діаметром 59,318 мм, що утворився внаслідок проникнення в тіло трубопроводу металевого рала кабелеукладника. Крім того, було обірвано кабель службового спецзв'язку, належний філії ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" - Управлінню «Укргазтехзв'язок».
О 16:00 26.09.2011 головний інженер Бориспільського управління експлуатації газового господарства повідомив диспетчерську службу Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" про порив магістрального газопроводу Шебелинка-Полтава-Київ в районі шляхопроводу міста Бориспіль, автодороги Київ-Харків, в 10 метрах від залізничного полотна дороги Київ-Харків та 5 метрів від насипу, невідомою фірмою при прокладанні кабелю зв'язку, без загорання газу.
Про проведення робіт з прокладання ТОВ «Спецбуд» кабелю в охоронній зоні магістрального газопроводу Шебелинка-Полтава-Київ Боярському ЛВУМГ філії «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" відомо не було.
Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт на місці аварії Шебелинка-Полтава-Київ о 21:10 було зупинено ГРС Кучаків (населений пункт) Яготинського ЛВУМГ, без припинення газопостачання, 26.09.2011 було зупинено АГНКС (автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію) Бориспіль (промисловий об'єкт) що належить дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та о 21:05 було зупинено ГРС Бориспіль Боярського ЛВУМГ (газопостачання комунально-побутових і промислових споживачів не припинялось, оскільки подача газу даним споживачам забезпечувалась через «Стріла»).
За вказаним фактом, 26.09.2011 року прокуратурою з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області було порушено кримінальну справу № 21-0450 за фактом порушення правил безпеки під час виконання з підвищеною небезпекою працівниками ТОВ «Спецбуд», що призвело до витоку та припинення руху залізничного транспорту за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України. 23.11.2011 року прокурором з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ «Спецбуд» п. ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст. 365, ч. 3 ст. 292 КК України. 27.12.2011 року слідчим прокуратури з питань за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області винесено постанову про закриття кримінальної справи щодо колишнього директора ТОВ «Спецбуд» в частині пошкодження магістрального трубопроводу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 292 КК України, та пред'явлено обвинувачення п. Гнатюку В.М. у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2013 року у справі № 1/359/15/2013 1005/1350/2012 «в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав у тому, що у його відсутності і без його вказівки підконтрольними йому працівниками було пошкоджено магістральний трубопровід на місці переходу магістрального газопроводу». В судовому засідання також було встановлено, що «підсудний ОСОБА_3 також пояснив, що він дійсно приступив до виконання робіт по прокладенню оптично-волоконного кабелю без отримання всіх відповідних дозволів та погоджень. Але, за деякий час до настання події він наказав припинити роботи та залишив місце виконання робіт. Трактористи припинили роботи, а коли ОСОБА_3 поїхав з місця виконання робіт - продовжили роботи за своєю ініціативою, без повідомлення керівництва і погодження з ним своїх дій».
Постановою Бориспільського районного суду Київської області від 26.03.2014 року у справі № 359/850/14-к (провадження № 1/359/21/2014) п. ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» № 746-VII від 21.02.2014, а провадження у кримінальній справі - закрито. Цивільний позов прокуратури з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області, поданий в інтересах ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", було залишено без розгляду.
ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" створено з метою забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку.
Засновником Товариства є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до приписів частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 4 постанови від 27.03.1992 №6 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при вільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками і їх змір покладається на кредитора, на боржника покладається обов'язок факту доведення відсутності вини.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів до належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК України).
Відповідно до положень Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» магістральний трубопровід є об'єктом підвищеної небезпеки та потенційно небезпечним об'єктом, оскільки існує ризик негативної події, яка може відбутися за певних обставин на території об'єкта та за його межами.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.11 N 3041-УІ встановлено, що будівельні, земляні на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, а також всі інші, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких них ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів. Умови проведення будівельних, ремонтних, земляних та інших робіт визначаються підприємствами магістральних трубопроводів. Зазначені умови визначають комплекс заходів, вжиття яких є необхідним виключення можливості виникнення аварій, аварійних ситуацій на об'єкті магістральних трубопроводів під час проведення відповідних робіт.
Статтею 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 96-ВР визначено, що охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових проводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Статтею 12 постанови КМ України від 16.11.2002 № 1747 «Правила охорони магістральних трубопроводів» встановлено, що будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю.
Відповідно до п. 1.7. Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11, виконання підготовчих та ремонтних робіт на МГ у смузі відведення або охоронній зоні автомобільних доріг і залізниць, ЛЕП, на переходах МГ через судноплавні ріки і канали, а також на перетинах із високовольтними лініями і підземними комунікаціями повинно бути письмово узгоджено із організаціями, які експлуатують ці об'єкти і комунікації, з указанням часу і місця роботи. Згідно п. 2.4. цих же Правил, під час виконання земляних робіт в охоронній зоні МГ повинен здійснюватися контроль повітря робочої зони на вміст метану.
Відповідно до п. 5.1.1 «Правил безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 562 від 07.11.2005 СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 встановлено, що для виключення можливості пошкодження і руйнування магістральних та міжпромислових трубопроводів та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту згідно з Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою КМ України від 16.11.02 № 1747, вздовж трас магістральних та міжпромислових трубопроводів, навколо них встановлені охоронні зони. Згідно п. п. 5.2.1 вказаних Правил, підприємства, установи, організації, а також суб'єкти господарювання, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон об'єктів магістральних та міжпромислових трубопроводів, повинні не пізніше за п'ять діб до початку робіт звернутися до підприємства магістрального трубопровідного транспорту за отриманням письмового дозволу (згоди) від нього на виконання робіт встановленою формою. Виконання робіт без такого дозволу (згоди) забороняється. Згідно підпункту 5.2.2 п. 5.2. СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 для отримання дозволу і до початку робіт в охоронній зоні об'єктів магістральних газопроводів, підприємство, яке виконувало роботи, повинно було розробити і погодити з Боярським ЛВУМГ план заходів, які забезпечать безпечне виконання робіт і цілісність діючих об'єктів і їх споруд. У заходах повинно було бути передбачено:
а) порядок виконання робіт у даній зоні;
б) місця переїзду будівельних машин і транспорту через діючі трубопроводи та кабельні лінії, а також облаштування переїздів через них;
в) заходи з запобігання просідання ґрунту під час розробки його безпосередньо біля діючого трубопроводу та під час заглиблення нижче рівня його закладання;
г) узгоджене проектне рішення паралельного проходження або перетину діючого трубопроводу комунікаціями;
д) запобіжні заходи, які забезпечують безпечне виконання робіт (зниження величини тиску у діючому трубопроводі, місця ручного шурфування на діючому трубопроводі, метод позначення вісі діючого трубопроводу, тощо).
Також таке підприємство повинно було надати підприємству магістрального (міжпромислового) трубопроводу:
- проектну документацію на споруджуваний об'єкт, виконану за технічними умовами підприємства магістрального трубопроводу, яка пройшла відповідну експертизу;
- ліцензію та дозвіл на виконання будівельних робіт, які видані в установленому порядку;
- дозвіл Держгірпромнагляду на право виконання робіт (згідно з вимогами Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою КМУ від 15.10.2003. № 1631);
- проект виконання робіт з необхідними додатками (згідно ДБН А.3.1-5);
- наказ будівельної організації про склад бригади і відповідального керівника робіт.
Згідно підпункту 5.2.2 п. 5.2. СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 «Правил безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів» проектна документація на споруджуваний об'єкт, виконана за технічними умовами підприємства магістрального газопроводу (Боярське ЛВУМГ), повинна була пройти відповідну експертизу та узгодження, в тому числі і погодження Боярського ЛВУМГ філії УМГ «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".
Відповідно до п. 6.2.2 СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 роботи в охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів проводяться згідно вимог СНиП III - 4, ДНАОП 0.00-1.35 на основі "Плану виконання робіт" та дозволів (згод) від підприємств магістрального трубопровідного транспорту (для сторонніх організацій). Згідно п. 6.2.3 ОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 земляні роботи у смузі, обмеженій відстанню 2 м по обидві сторони від нафто - або газопроводу, повинні виконуватися тільки вручну у присутності представника експлуатуючої організації. Відповідно до п. 6.2.6 СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005 для виконання земляних робіт в охоронних зонах підземних трубопроводів механізмами, керівник робіт зобов'язаний видати машиністу землерийного механізму наряд-допуск, що визначає безпечні умови цих робіт, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5 .11.
Так, відповідно до підпункту 8.1.1 п. 8 «Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення» ДНАОП 5.2.30-1.07-96, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 17.05.2006 № 85, земляні роботи (відкопування траншей, котлованів, буріння, продавлювання, прокладання кабелю кабелепрокладачем) повинні виконуватися тільки за затвердженими кресленнями. На них повинні бути вказані всі підземні споруди, які розташовані вздовж траси лінії зв'язку чи перехрещують її в робочій зоні. Згідно підпункту 8.1.2. вказаних Правил ведення земляних робіт допускається тільки при наявності письмового дозволу (ордеру) від відповідної місцевої адміністрації, а на дорогах за населеними пунктами - наявності дозволу на розкопування відповідних дорожньо-експлуатаційних організацій та землевласників. При проведенні земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій ордер на розкопування видається тільки при наявності дозволу організації, яка відповідає за експлуатацію цих комунікацій. До дозволу повинен бути вкладений план (схема) розташування комунікацій з вказаною глибиною закладення та типу комунікації тощо. Також, згідно п. 10.3.1. зазначених Правил прокладання кабелю за допомогою кабелепрокладача дозволяється лише на тих ділянках траси, які не мають підземних споруд. При цьому, згідно п. 10.3.3. Правил при прокладанні кабелю на особливо відповідальних ділянках траси обов'язкова присутність керівника робіт.
Таким чином, ТОВ «СПЕЦБУД», в порушення вимог ст. 19 Закону України про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.11 № 3041-УІ, п. 12 постанови КМ України від 16.11.2002 № 1747, якою було затверджено «Правила охорони магістральних трубопроводів», п. 1.7. та п. 2.4 Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11, п. 5.1.1, п. 5.2.1, п. 5.2.2., п. 6.2.2. «Правил безпечного виконання робіт охоронних зонах магістральних та міжпромислових трубопроводів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 562 від 07.11.2005 СОУ-Н МПЕ 60.3.006:2005, підпункту 8.1.1 п. 8 «Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення» ДНАОП 5.2.30-1.07-96, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 17.05.2006 № 85, без відповідної проектної документації та письмового погодження з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" 26.09.2011 року було організовано виїзд бригади своїх працівників до залізничної колії на 26 км перегону ст. Бориспіль - ст. Баришівка, біля с. Нестерівка Бориспільського району, навпроти 8 км автодороги «Південно-Східний обхід м. Києва», після чого, як було встановлено досудовим слідством та судовим слідством в порядку розгляду справи у кримінальному провадженні Бориспільським міськрайонним судом Київської області, працівниками ТОВ «СПЕЦБУД», було розпочато несанкціоноване виконання будівельно-монтажних робіт з прокладання оптоволоконного кабелю, в ході здійснення яких було пошкоджено магістральний газопровід, належний ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок обсягу витоку природного газу на магістральному трубопроводі, обсягу стравленого газу та газу використаного на продувку пошкодженої ділянки трубопроводу, було здійснено згідно формул, які наведені у Методиці визначення обсягів витрат природного газу на виробничо-технологічні потреби під час його транспортування "транспортною системою та експлуатації підземних сховищ газу, затвердженій наказом НАК "Нафтогаз України" від 12.01.2007 № 5.
Відповідно до розрахунків позивача, згідно Акту списання фактичних обсягів втрат природного газу при відмові магістрального газопроводу ШПК-1 26-27 вересня 2011 року, внаслідок пошкодження відповідачем магістрального газопроводу Шебелинка- Полтава-Київ-1 на км. 429,4, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" було втрачено природний газ загальниним обсягом 450 929 м3.
При цьому:
Стравлювання природного газу з пошкодженої ділянки магістрального трубопроводу було викликано об'єктивною необхідністю, оскільки інакше приварити латку на місці пориву трубопроводу було фізично неможливо (тиск у нормально функціонуючому трубопроводі становить близько 35 кгс/см ).
Обсяг стравленого газу, розрахований ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", повністю співпадає розрахунком експерта - заступника директора Інституту газу НАН України, завідувача відділу переробки і транспортування газу, к.т.н., ОСОБА_4, залученого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, в ході судового дослідження обставин кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012.
Як стверджує позивач, при розрахунку втрат газу, який витік через отвір пошкодженого трубопроводу, із параметрів є еквівалентний діаметр отвору. Еквівалентний діаметр є рахунковою величиною, і залежить від розмірів отвору, що утворився в тілі проводу та розміру тієї частини рала, що ввійшла в тіло трубопроводу. Якраз значення останнього параметру - фактичне положення рала та ступінь його заглиблення в пошкодженому трубопроводі - не було чітко зафіксовано під час виконання ремонтних робіт, в результаті чого в первинному розрахунку ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", наданого в ході огляду кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012, було використано невірне значення еквівалентного діаметру (розрахунок від 30.09.2011). Але і розрахунок еквівалентного діаметру, наведений спеціалістом ОСОБА_4 в ході дослідження обставин кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012, теж невірний, оскільки базується на припущеннях. Тому, в даному випадку, коли під сумнів ставиться коректність визначення площі перерізу, через який відбувався витік природного газу, беззаперечним буде розгляд консервативного варіанту, коли в неправильну отвору розірваного металу труби вкласти прямокутник, який займе максимальну площу, обмежену краями отвору. Зазначений прямокутник описує форму нижньої рала. Витік відбувався через еквівалентний отвір, площа якого визначена як площин пошкодження трубопроводу та площі прямокутника - нижньої частини яка була заглиблена в тіло трубопроводу.
Згідно висновку, наявного в матеріалах кримінальної справи 359/15/2013 1005/1350/2012, спеціалістом ОСОБА_4 було поставлено під сумнів кількість газу, відібраного через ГРС Бориспіль під час аварії.
В матеріалах справи наявна роздруківка погодинних даних з витратомірного комплексу ГРС Бориспіль, з якого вбачається, що витрати природного газу через ГРС Бориспіль склали 10 776 м3.
У висновку спеціаліста ОСОБА_4, наявного в матеріалах кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012, ставиться під сумнів доцільність та сам факт продувки ділянки газопроводу перед відновленням експлуатаційного режиму. З цього приводу слід зазначити, що згідно п. 9.4.3. Інструкції з охорони праці: вогневі роботи, затвердженої наказом ДК "Укртрансгаз" від 17.12.2009 № 539, «витісняти повітря з газопроводу, посудини (апарату, ємності) необхідно природним газом під тиском не вище " 2 2 0,1 МПа (1 кгс/см ) або азотом тиском не вище ніж 0,15 МПа (1,5 кгс/см ) в місці подавання. Витіснення вважається закінченим, якщо вміст кисню у газоповітряної і, що виходить, не буде перевищувати 2% (за об'ємом). По закінченню витіснення газоповітряної суміші продувальна свічка повинна бути закрита». Рішення щодо продувки ділянки газопроводу було прийняте керівником вогневих робіт, який відповідає за безпечне їх проведення. На думку позивача дане рішення ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" є правильним, оскільки дана технологічна операція виключає можливість створення вибухонебезпечної суміші в газопроводі. Факт виконання даної операції підтверджено інформацією з диспетчерського журналу Боярського ЛВУМГ - структурного підрозділу філії УМГ «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".
При цьому, як вже було зазначено вище, директор ТОВ «Спецбуд» п. ОСОБА_3, фактично, визнав вину підприємства, директором якого він був на момент аварії, яка полягала в тому, що працівниками ТОВ «Спецбуд» було пошкоджено магістральний трубопровід ПАТ "УКРТРАНСГАЗ". Також п. ОСОБА_3 було підтверджено, що працівники ТОВ «Спецбуд» приступили до виконання робіт по прокладенню оптично- волоконного кабелю без отримання на те відповідних дозволів та погоджень. Зазначене повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012.
Враховуючи вищевикладена позивач довів факт пошкодження свого майна Відповідачем, що є підставою для нарахування несених Позивачем збитків, факт наявності вини Відповідача у завданні таких збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями ТОВ «Спецбуд» та пошкодженням магістрального газопроводу ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", наявність протиправної поведінки Відповідача, яка полягала у виконанні робіт без отримання відповідних дозволів та погоджень в порядку, встановленому законодавством.
Крім того, пошкодження майна Позивача сталося у зв'язку з використанням відповідачем у своїй діяльності (при здійсненні робіт) джерела підвищеної небезпеки (кабелеукладчика), володільцем якого було ТОВ «Спецбуд».
Зазначені фактичні обставини в ході судового розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області кримінальної справи № 1/359/15/2013 1005/1350/2012 п. ОСОБА_3 (який перебував на посаді директора ТОВ «Спецбуд» на момент спричинення аварії на МГ ШПК) не заперечувалися та не спростовувалися.
Відповідачем часткового відшкодовано збитки суми грошових коштів, в розмірі 20 000,00 грн., згідно платіжного доручення № ПНМ 10633 від 02.07.2012, з вказівкою призначення платежу згідно претензії ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" № 1, за пошкодження магістрального газопроводу на ділянці Шебелинка-Полтава-Київ.
В матеріалах справи наявний лист «Спецбуд» б/н, б/д на ім'я директора ДК "Укртрансгаз" (правонаступником якого є Т "УКРТРАНСГАЗ"), в якому відповідач просить, для прискорення компенсації збитків, надати можливість Відповідачу виконувати роботи по прокладанню ліній зв'язку вздовж магістралей газопроводів.
Що стосується розміру завданих Позивачу збитків, то він підтверджується доданими до цієї позовної заяви розрахунками та відповідними первинними документами, зокрема, фактичні витрати ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на придбання додаткового обсягу природного газу, втраченого внаслідок прориву магістрального газопроводу Шебелинка - Полтава-Київ, підтверджуються платіжними дорученнями та банківськими виписками, що підтверджують придбання ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" додаткових обсягів природного газу забезпечення виробничо-технологічних витрат та власних потреб, за договором між "Укртрансгаз" та НАК "Нафтогаз України" від 28.01.2011 № 110101415 (копії договору поставки природного газу № 110101415 від 28.01.2011, актів приймання - передачі природного газу, технічного акту, реєстрів витрат газу, платіжних доручень та банківських виписок.
У зв'язку з тим, що обсяги втраченого газу були закуплені ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" вересні 2011 року, одразу після настання аварії, розмір завданих ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" збитків розраховано за цінами, що діяли на момент понесення Позивачем додаткових витрат на закупівлю відповідних обсягів природного газу. Вартість природного газу на момент його придбання ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" була встановлена постановою НКРЕ 1112 від 30.06.2011 та складала 3023,50 грн. за 1 000 куб. м.
Таким чином, матеріальні збитки ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", у вигляді вартості втраченого Позивачем природного газу, становлять: 450 929 м3 (обсяг фактично витраченого природного газу) х 3023,5 (ціна за 1 000 куб. м. природного газу, встановлена постановою НКРЕ № 1112 від 30.06.2011, що була чинна на момент аварії) / 1000 (тисяча кубічних метрів - одиниця виміру природного газу, згідно постанови НКРЕ № 1112 30.06.2011) = 1 363 383,83 грн. Податок на додану вартість на момент аварії становив %. Таким чином, 1 363 383,83 грн. х 20% = 272 676,76 грн. ПДВ. Збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки на момент аварії становив 2 %. ;е, 1 363 383,83 грн. х 2 % = 27 267,67 грн. цільової надбавки.
Таким чином, загальна вартість фактично втраченого позивачем природного газу становить: 383,83 грн. + 272 676,76 грн. + 27 267,67 грн. = 1 663 328,26 грн.
Крім того, в період 26-27 вересня 2011 року ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" понесло витрати на ліквідацію пошкодження магістрального газопроводу, здійснені Боярським УМГ та Яготинським ЛВУМГ філії «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", в розмірі 18 135,85 грн. та 8 978,12 грн. відповідно, що підтверджується відповідними рахунками та первинними документами.
Також, в період 26-27 вересня 2011 року ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" понесло витрати ліквідацію пошкодження на ділянці кабельної лінії зв'язку Боярка-Яготин, оскільки разом з пошкодженням магістрального газопроводу було обірвано лінію службового зв'язку. Витрати було здійснено філією ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" - Управлінням «УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК». Розмір завданих у зв'язку з цим збитків становить 4 466,21 грн., підтверджується відповідним розрахунком та первинними документами.
Як вже було зазначено вище, ТОВ «Спецбуд» 02.07.2012 частково відшкодувало завдані ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" збитки, на суму 20 000,00 грн.
Таким чином, загальний розмір збитків ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" становить:
663 328,26 грн. + 18 135,85 грн. + 8 978,12 грн. + 4 466,21 грн. - 20 000,00 грн. =1 674 908,44 грн.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що судом встановлено всі необхідні елементи складу збитків, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини, керуючись тим, що позивачем здійснено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок порушення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення збитків в сумі 1 674 908,44 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» (02081, м.Київ, пр.-т. Григоренка, буд. 18-А, кв.59 код ЄДРПОУ 32660480) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1. код ЄДРПОУ 30019801) 1 674 908 (один мільйон шістсот сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 44 коп. завданих збитків, 33 498 (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 17 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення 09.10.2017