ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2017Справа №910/10409/17
За позовом Комунального підприємства "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Рух"
про стягнення 9 141,57 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
Від позивача Макусь Н.П., довіреність №431-3311 від 11.08.2016
Від відповідача не з?явився
Суть спору:
Комунальне підприємство "Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швидкий Рух" про стягнення 9 141,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10409/17 та призначено до розгляду на 10.07.2017.
В судове засідання 10.07.2017 представники сторін не з'явилися.
Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представників сторін.
Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи відкладено на 07.08.2017.
03.08.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи на вимогу ухвали суду.
07.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 08.09.2017.
В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.09.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» згідно рішення Голосіївської районної в м. Києві Ради від 19.10.2010 № 41/10 «Про передачу майна», рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово- комунальним господарством м. Києва», розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.04.2015 № 246 «Про закріплення майна ...», отримало в господарське відання та на баланс майно комунальної власності територіальної громади міста Києва віднесене до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, в тому числі житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 122.
Відповідно до Закону України від 24.06.2004 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги», утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної, :особи, щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту житлових та нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання
житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Позивач зазначив, що він є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надає послуги відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із чинним законодавством України. Позивач обчислює обсяги наданих підприємством та отриманих споживачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до кількісних показників, одиницею виміру для обчислення яких є 1 (один) квадратний метр загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку.
Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою КМ України від 01.06.2011 № 869.
Структура, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.03.2011 № 307.
Тарифи на послуги затверджені розпорядженням КМДА від 30.04.2015 № 442. (зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 22.05.2015 за N 57/1168) та по житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 122 складають 2 грн. 81 коп. за 1 (один) квадратний метр загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку.
Нежитлове приміщення площею 95,40кв.м. першого поверху в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 122, належить Товариство з обмеженою відповідальністю «Швидкий рух на підставі Договору купівлі-продажу від 07.07.2006р. серія ВЕА № 161737 та одержувачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає позивач.
Постановою КМ України від 20.05.2009 № 529 затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та відповідачем 12.01.2017 було укладено Договір 31484-в про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, відповідно до умов якого, сторони погодили, що Договір набирає чинності з 01.05.2015 та діє до 31.12.2017. Згідно ст. 631 ЦК України послуги по даному договору надаються з 01.05.2015.
Відповідно до п. 4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться до 30 числа поточного місяця.
Згідно умов Договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги у визначеному розмірі та установлений договором строк. (10.1 Договору).
Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та надав відповідачеві послуги проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, щодо оплати послуг в зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 6969,82 грн. в період 01.05.2015 по 30.06.2017.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 6969,82 грн.. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю
В зв'язку із неналежним виконанням Договору відповідачем, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1726,06 грн. та 3% річних в розмірі 445,69 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд, враховує наявний розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача про стягнення з відповідача 445,69 грн. - 3% річних та 1726,06 інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий рух» (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, буд. 13, ідентифікаційний номер 32826396) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (03039, м. Київ, пр. Голосіївський, 17-б, ідентифікаційний номер 32375554) основну заборгованість в розмірі 6969 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати в розмірі 1726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 06 коп., 3% річних в розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 69 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2017
Суддя Мельник В.І.