ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2017Справа №910/12091/17
За позовом Приватного підприємства «Майола»
до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»
про стягнення 30 6000,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
Від позивача Вельгош Т.М., довіреність б/н від 01.04.2016
Від відповідача Терещенко Т.М., довіреність №09-32/37 від 29.01.2016
Суть спору:
Приватне підприємство «Майола» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» про стягнення 30 6000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 порушено провадження у справі №910/12091/17 та призначено розгляд справи на 08.09.2017.
15.08.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про застосування строків позовної давності.
08.09.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові документи у справі.
В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача з'явився, просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-
01.04.2011 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі - «Банк»), в особі начальника операційного управління філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів» та Приватним підприємством «Торговий дім «Майола» в особі директора, було укладено договір банківського рахунку № 228.
Відповідно до п.1.1. даного договору, банк, на підставі заяв(-и) клієнта, встановленої форми, відкриває клієнту поточні(-ий) рахунки(-ок) в національній та/або іноземній(-их) валюті(-ах) (надалі - «поточні рахунки») та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до статуту банку, тарифів, законодавства України, а також умов функціонування кореспондентських рахунків банку.
За п.1.3. Договору, банк та клієнт домовились, що дія цього Договору рівною мірою поширюється на всі поточні рахунки, відкриті клієнтом у банку.
В подальшому банком було відрито ряд рахунків для позивача, зокрема відповідно до листа банку, станом на 21 вересня 2012 року, позивач мав ряд діючих поточних рахунків, серед яких №26008619968304 в гривні.
Позивач зазначив, що в період з 19 лютого по 23 березня 2016 року банк порушив умови договору та чинного законодавства України не виконавши платіжні доручення, подані через систему «клієнт-банк», на загальну суму 11000000,00 грн., відповідно до платіжних доручень №10 від 24.02.2016 на суму 4650000,00 грн. та №11 від 24.02.2016 на суму 5350000,00 грн., вказані платіжні доручення, про списання коштів з поточного рахунка №26008619968304, були прийняті ПАТ «Промінвестбанк», проте кошти не були перераховані банком, всупереч вимог ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. №2346-111.
Позивач зазначив, що враховуючи фактичне невиконання банком платіжних доручень ПП «Торговий дім «Майола», ним нараховано пеню з урахуванням не операційних днів, та дати фактичного закриття поточного рахунку 23 березня 2016 року яка складає 306000,00 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та заявив заяву про застосування строків позовної давності.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК).
Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом до суду відповідач звернувся 24.07.2017, що підтверджується датою реєстраційного штампу відділу діловодства Господарського суду міста Києва № 12091/17 від 24.07.2017, що, в свою чергу, свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення пені, оскільки перебіг строку позовної давності про стягнення пені починається із 22.02.2016 та 25.02.2016.
Наслідки спливу позовної давності визначені в статті 267 ЦК України. Так, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Враховуючи зазначене відповідачем та відсутність у позивача поважних причин пропуску позовної давності позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2017
Суддя Мельник В.І.